Рішення № 18740564, 19.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 жовтня 2011 р. Справа № 2/107/2011/5003

за позовом: Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради м.Вінниця, вул.Соборна, 59

до: Закритого акціонерного товариства "РБУ-5" 21000, м.Вінниця, вул.Станіславського, 20

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7

про стягнення 97 595,46 грн. завищеної вартості виконаних робіт

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача : не з''явився;

третьої особи : ОСОБА_2 - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради до закритого акціонерного товариства «РБУ-5» про стягнення 97595,46грн. завищеної вартості підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.08.2011р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №2/107/2011/5003 та призначено до розгляду на 28.09.2011р.

28.09.2011р. в судове засідання зявився представник позивача.

Представник відповідача правом участі у судовому засіданні не скористався. При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі направлена йому за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: м. Вінниця, вул. Станіславського, 20.

Між тим, в судовому засіданні представником позивача суду було надано витяг з ЄДРЮОФОП в якому зазначено, що юридична адреса відповідача: 21022, м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд. 4.

В силу наведеного, розгляд справи було відкладено до 19.10.2011р. з залученням до участі у справі у якості 3-ї особи без самостійних вимог КРУ у Вінницькій області.

19.10.2011 року в судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи з наданих усних пояснень відзначив, що на думку контрольньно ревізійного управління позов підлягає до задоволення в силу його обґрунтованості. При цьому, вказаний висновок третя особа обґрунтовує посиланнями на матеріали перевірки КРУ, акт зустрічної звірки від 20.09.1010 року тощо із яких, як вважає третя особа, вбачається підставність заявленого позову.

Відповідач в судове засідання не зявився, витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав, причин неявки та неподання документів не повідомив, при цьому, що про час і місце судового засідання був повідомленим належним чином, що вбачається із рестру вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Принагідно, суд зазначає, що згідно витягу ЄДРЮОФОП юридична адреса відповідача значиться: вул. Айвазовського, буд. 4, м.Вінниця, 21022, яка є ідентичною тій, по якій направлялась ухвала по цій справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, щоухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги вимоги ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, зясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

03.10.2008 року між Управлінням житлового господарства Вінницької міської ради (станом на час розгляду справи це департамент житлового господарства Вінницької міської ради) та закритим акціонерним товариством «РБУ-5» були укладені договори підряду по капітальному ремонту за №№158,160,162,164,165.

Окрім названих договорів, сторони уклали додаткову угоди №201 від 24.11.2008р. до договору №162, а також додаткову угоду №214 від 17.12.2008р. до договору №160.

Як вбачається з предметів вказаних договорів замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання відповідно до дефектних актів та умов договорів виконання капітальних ремонтів на об'єктах будівництва визначених у договорах.

Що ж до зазначених вище додаткових угод, то в них сторони змінили умови відповідних договорів у частині ціни та фінансування робіт.

За результатами виконаних робіт були складені акти приймання виконаних підрядних робіт.

Як вбачається з платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи, замовником було здійснено оплату наданих послуг у повному обсязі.

Між тим, позивач, звертаючись з позовом до суду, зазначає, що як з'ясувалося після виконання робіт та розрахунку за них, відповідачем було завищено їх вартість на загальну суму 97 595,46грн. За таких обставин, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача 97595,46грн.

На переконання суду такий висновок позивача є законним та обгрунтованим з огляду на наступні міркування.

Так, 31.08.2009 року, за результатами ревізії фінансово - господарської діяльності позивача за 2008 рік та 1 квартал 2009 року головним контрольно - ревізійним управлінням у Вінницькій області було складено акт ревізії фінансово -господарської діяльності управління житлового господарства Вінницької міської ради за 2008 рік та І квартал 2009 року №24-31/34 .

Окрім іншого, в акті ревізії відображено результати аудиту договірних умов при виконанні будівельних робіт та правильності здійснення їх вартості. Як слідує з акту перевірки, критеріями такого аудиту були: здійснення фактичного контролю стосовно правильності визначення фактичних обсягів виконаних робіт та їх вартості (зустрічна звірка, контрольні обміри, обстеження тощо ); дотримання вимог ДБН Д.1.1- 1 -2000 Правила визначення вартості будівництва, затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174 із змінами; зясування чи не було випадків, коли вартість матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, обладнання та ін.) які передавались замовником підрядним організаціям для виконання робіт не відносилась на взаєморозрахунки підрядника із замовником; стан взаєморозрахунків за виконані роботи між замовником та генпідрядниками, реальність існуючої заборованості; дотримання вимог законодавства при укладенні договорів, наявність проектно кошторисної документації.

Виходячи з наведених критеріїв перевірки, на підстави проведеної зустрічної звірки було встановлено завищення відповідачем вартості виконаних робіт по договорам №№158,160,162,164,165 від 3.10.2008р. на загальну суму 97 595,46грн. Зокрема, мало місце завищення об'ємів виконаних робіт на 64 250,00грн., та безпідставно включено до актів виконаних робіт вартості товарно - матеріальних цінностей з підсумковими відомостями ресурсів до актів виконаних робіт на загальну суму 33345,06грн.

При цьому завищення обємів виконаних робіт було слідуючим: по договору №158 від 03.10.2008 року завищено вартість робіт на загальну суму 2065,20грн. ( акт виконаних робіт №90 від 23.12.2008р.); по договору №162 від 03.10.2008р. завищено вартість робіт на загальну суму 4945,20грн. ( акт виконаних робіт №7 від 07.11.2008р. ); по договору №164 від 03.10.2008р. завищено вартість робіт на суму 41127,6грн. (акт виконаних робіт №31 від 03.12.2008р.), а також на суму11228,4грн. (акт виконаних робіт №13 від 07.11.2008р. ); по договору №165 від 03.10.2008р. завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 4884,00грн. (акт виконаних робіт №92 від 23.12.2008р.).

Що ж стосується безпідставно включеної до актів виконаних робіт вартості товарно матеріальних цінностей з підсумковими відомостями ресурсів до актів виконаних робіт, то вона є такою: по договору №160 від 03.10.2008 року на суму 6227,22грн. (акт виконаних робіт №60 від 15.12.2008р. ), а також на суму 1165,00грн. (акт виконаних робіт №33 від 03.12.2008 р.); по договору №164 від 03.10.2008 року на суму 8695,87грн. (акт виконаних робіт №13 від 07.11.2008р. ), а також на суму 11699,46 грн. (акт виконаних робіт №31 від 31.12.2008 р. ).

Варто зазначити, що завищення обємів виконаних робіт на суму 64 250,00 грн. встановлено комісією за участю представників позивача, начальника комітету технічного нагляду за будівництвом у Хмельницькій області та м.Хмільник, начальника комітету технічного нагляду за будівництвом у Вінницькій області та м.Вінниці, представників відповідача та в присутності провідного контролера ревізора в АПК, сфері використання надр та екології КРУ у Вінницькій області.

Безпідставне ж включення до актів виконаних робіт вартості товарно матеріальних цінностей з підсумковими відомостями до актів виконаних робіт на суму 33 345,06 грн. було встановлено шляхом порівняння даних підсумкових відомостей ресурсів до актів виконаних робіт з даними на списання.

Так, шляхом порівняння даних підсумових відомостей ресурсів до акта виконаних робіт від 31 грудня 2008 року №31 з даними актів на списання від 30 грудня 2008 року №СпТ-000207 від 28 листопада 2008 року №СпТ -000176 від 30 листопада 2008 року №000172 було встановлено, що до вказаної підсумкової відомості ресурсів безпідставно включено вартість товарно матеріальних цінностей на загальну суму 11 699,46грн. ( без ПД ). Шляхом порівняння даних підсумкових відомостей ресурсів до акта виконаних робіт від 15 грудня 2008 року №60 зданими актів на списання від 30 грудня 2008 року №СпТ-000214 від 30 грудня 2008 року №СпТ-000205 було встановлено, що до вказаної підсумкової відомості ресурсів безпідставно включено вартість товарно матеріальних цінностей на загальну суму 6 227,22грн. ( без ПДВ ). Шляхом порівняння даних підсумкових відомостей ресурсів до акта виконаних робіт від 3 грудня 2008 року №33 з даними актів на списання від 30 грудня 2008 року №СпТ -000214 від 30 грудня 2008 року №СпТ-000205 було встановлено, що до вказаної підсумкової відомості ресурсів безпідставно включено вартість товарно матеріальних цінностей на загальну суму 1 165,00грн. ( без ПДВ ).

Таким чином, наведене вище в сукупності підтверджує обгрутнованість посилань позивача на завищення відповідачем вартості робіт по договорам на загальну суму 97 595,06 грн.

Водночас ст. 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Господарські зобовязання, окрім іншого, можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання (ст. 174 Господарського кодексу України ).

Відповідач, завищивши вартість підрядних робіт, вчинив умисні дії, спрямовані на присвоєння бюджетних коштів. Ці дії виходять за межі підрядного зобов'язання, а одже відповідач повинен нести відповідальність не на підставі ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України, а на підставі статті 1166 за приписами якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, докази у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до закону повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегіть встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковими.

В статті 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обовязок доказування та подання доказів розділяється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги і заперечення.

Разом з тим, слід констатувати, що всупереч наведеним вище нормам та ухвалам суду від 18.08.2011 р. та від 28.09.11 р. відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування вимог позивача щодо стягнення 97 595,06 грн. у відшкодування завданої шкоди, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів ).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та витрати на державне мито слід покласти на відповідача згідно правил ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.11, 22, 509, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "РБУ-5" (м.Вінниця, вул.Станіславського, 20, код 03329309) на користь Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради (м.Вінниця, вул.Соборна, 59) 97 595,46 грн. завищеної вартості виконаних робіт, 975,95 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам та третій особі по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу м.Вінниця, вул.Соборна, 59

3, 4 - відповідачу 21000, м.Вінниця, вул.Станіславського, 20 ; м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4

5 - КРУ у Вінницькій області м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7