ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
11 жовтня 2011 р. Справа 16/89/2011/5003
за позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниця", м.Вінниця
до: товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Україно-Німецького підприємства "Ягуар - Фенстер", м.Вінниця
про стягнення 16 095,77 грн. заборгованості згідно кредитного договору
Головуючий суддя Нешик О.С.
Секретар судового засідання Снігур О.О.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2432 від 26.10.10 року),
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ :
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниця" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Україно-Німецького підприємства "Ягуар-Фенстер" про стягнення 16095,77 грн. заборгованості (процентів за користування кредитом) згідно кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №02-2.1/118 від 19.02.2008 року.
Ухвалою від 08 серпня 2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25 серпня 2011 року.
В зв'язку з неявкою в судове засідання (25.08.2011 року) представника відповідача, необхідністю витребування від сторін додаткових документів, розгляд справи відкладено на 11.10.2011 року.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.
На визначену дату з'явився представник позивача.
Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 12.09.2011 р. № р9075-9078.
Конверт з ухвалою суду від 25.08.2011 року надісланий за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців: м.Вінниця, вул.600-річчя, буд.68, кв.30 (довідка Головного управління статистики у Вінницькій області №13/4/1299 від 22.08.2011 року); повернувся на адресу суду 19.09.2011 року з відміткою працівника відділення поштового звязку: "за зазначеною адресою не проживає".
Суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, ухвалою суду від 25.08.2011 року позивача було зобов'язано вручити відповідачу примірник даної ухвали під розпис і докази такого вручення надати в судове засідання.
На виконання вимог ухвали суду від 25.08.2011 року відповідач надав копію ухвали суду від 25.08.2011 року та конверт від 05.10.2011 року з відміткою працівника відділення поштового зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає" (вибули).
В судовому засіданні та листом від 11.10.2011 року представник позивача повідомив, що місцезнаходження відповідача невідоме та просив суд розглянути справу без участі представника відповідача.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував наступне.
27.09.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі керуючого філією "Відділення Промінестбанку в м. Жмеринка Вінницької області" та ТОВ Спільним Українсько-Німецьким підприємством "Ягуар-Фенстер" (позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №02-2.1/118 від 19.02.2008 року, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в сумі 110 000,00 грн. з кінцевим строком повернення - 18.02.2009 року, та на умовах вказаного договору зобов'язано позичальника повернути отриманий кредит із сплатою процентів (п.2.1 договору).
Згідно наказу № 128 від 14.08.2009 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) перейменований в ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", згідно наказу ПАТ Промінвестбанк № 260 о/с від 30.06.2010 року філію "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Жмеринка Вінницької області" ліквідовано, а всі активи та пасиви передано філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця".
Проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 20% річних (п. 3.2 Кредитного договору), а при порушенні встановленого строку погашення кредиту позичальник сплачує проценти за користування кредитом з розрахунку 26% річних (п. 3.4 Кредитного договору).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.12.2009 року у справі № 6/242-09 з ТОВ Спільного Україно-Німецького підприємства "Ягуар-Фенстер" на користь ПАТ Промінвестбанк стягнуто кредитну заборгованість: кредит у розмірі 107600,00 грн.; пеня у розмірі 12517,56 грн. та відсотки у розмірі 8128,59 грн. за період 01.07.2009 року по 15.10.2009 року.
Відповідно до п.3.2 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20 (Двадцять) процентів річних.
Нарахування Банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення кредитних коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт»- виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день місяця, за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п.2.2 Договору.
Однак відповідач взяті на себе зобов'язання по кредитному договору щодо погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом не виконав.
Таким чином, станом на час розгляду справи у суді за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.01.2010р. по 29.07.2010р. в сумі 16095,77 грн.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитними грошовими коштами підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, враховуючи, що відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Україно-Німецьке Підприємство "Ягуар-Фенстер" (21027 м.Вінниця, вул.600-річчя, буд.68, кв.30, код 31041639) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниця" (м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 23 А, код ЄДРПОУ 09302576) 16095,77 грн. - процентів за користування кредитом, 160,96 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.
Суддя Нешик О.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 жовтня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м.Київ, пров.Шевченка, 12);
3,4 - філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниця" (21100 м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 23а) - один примірник для вручення відповідачу;
5 - відповідачу - ТОВ Спільне Україно-Німецьке Підприємство "Ягуар-Фенстер" (21027 м.Вінниця, вул.600-річчя, 68/30)
Судове рішення № 18740491, Господарський суд Вінницької області було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/89/2011/5003. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: