Рішення № 18740256, 18.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 жовтня 2011 р. Справа 13/147/2011/5003

за позовом:Вінницького обласного центру зайнятості - Робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 3а)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут+" (21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14)

про стягнення штрафної санкції у розмірі 5 221,85 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Ульяненкова Т.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за дорученням

відповідача : ОСОБА_3 - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від06.10.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Вінницького обласного центру зайнятості - Робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут+" про стягнення 5221,85 грн. штрафних санкцій, з призначенням до слухання на 18.10.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явились представники сторін.

Представником відповідача попередньо через канцелярію господарського суду подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та клопоче про призначення експертизи проектно-кошторисної документації за якою планується будівництво Піщанського районного центру зайнятості.

Позивач заперечив щодо задоволення заявленого клопотання.

Судом відмовлено відповідачу у задоволенні заявленого клопотання про призначення експертизи проектно-кошторисної документації за якою планується будівництво Піщанського районного центру зайнятості.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, представника відповідача, який позов не визнав, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

12.10.2010 р. між сторонами був укладений Контракт № 1197 на розробку проектно-кошторисної документації, згідно умов якого позивач (замовник) доручає, відповідач (виконавець) приймає на себе зобов'язання на виготовлення проектно-кошторисної документації (ПКД): «Робочий проект будівництва будинку соціального призначення Піщанського районного центру зайнятості» (п.1.1).

Загальна вартість Контракту погоджена сторонами, а саме п.2.1 та складає 283 332,00 грн.

Відповідно до п. 5.1.1. контракту відповідач (виконавець) повинен був виконати всі проектні роботи, які визначені у контракті та додатках до нього, в повному обсязі та у встановлені терміни і передати їх позивачу (замовнику).

Додатком № 1 до Контракту «Календарний план робіт» передбачено, що відповідач (виконавець) повинен був закінчити виготовлення ПКД 01.04.2011 р.

Відповідно до п. 3.5. Контракту, терміни початку та закінчення робіт можуть переноситись без додаткового узгодження на кількість затриманих днів оплати замовником авансу, якщо така затримка триває не більше 10 днів. Календарним планом робіт термін перерахування авансу був встановлений 18.10.2010. Аванс у розмірі 84999,60 грн. фактично перераховано 20.10.2010, що підтверджується платіжним дорученням від 20.10.2010 № 4827. Таким чином, з урахуванням п.3.5. Договору, проектно-кошторисну документацію у повному обсязі необхідно було виготовити до 04.04.2011 р.

Позивач зазначає, що відповідно до Акту від 18.01.2011 р. № 10 здавання - приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, відповідач (виконавець) передав позивачу (замовнику) лише частину документів, що входять до складу проектно-кошторисної документації, чим виконав зобов'язання по Договору лише на 30% (на суму перерахованого авансу), в зв'язку з чим, відповідач не виконав зобов'язання щодо виготовлення ПКД в повному обсязі, а саме: 70 % робіт на суму 198332,40 грн. залишилось невиконаними.

Позивачем на адресу відповідача надсилалися вимоги виконати зобов'язання, однак проектно - кошторисна документація у зазначені строки виготовлена не була, пояснень щодо причин прострочення виконання зобов'язання не надавалось.

В зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином, у зазначені строки своїх зобов'язань, сторони 06.06.2011 розірвали Контракт.

Угодою про розірвання контракту сторонами було зазначено, що сторони не мають фінансових претензій одна до одної в частині виконаних робіт на суму перерахованого авансу.

За порушення встановлених Контрактом термінів виконання робіт з вини виконавця, пунктом 5.4. Контракту передбачена відповідальність виконавця у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний прострочений день.

Станом на Станом на момент розірвання Контракту сума штрафної санкції становила 5221,85 грн., що нарахована за 62 дні прострочення з 05.04.2011 по 05.06.2011 р., згідно розрахунку позивача.

На момент розірвання Контракту сума штрафної санкції становила 5221,85 грн., що нарахована за 62 дні прострочення з 05.04.2011 по 05.06.2011 р., згідно розрахунку позивача.

21.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1 (вих. №12-13/1757) про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 5221,85 грн. за несвоєчасне передання проектно-кошторисної документації.

07.07.2011 р., листом від 06.07.2011 р. № 2-319/зв пред'явлену претензію відповідачем відхилено, мотивуючи положеннями ст.617 Цивільного кодексу України, у якій зазначено, що особа яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Позивач з відмовою позивача не погоджується, обґрунтовуючи тим, що розділом 6. Контракту «Форс-мажорні обставини» передбачені обставини, при настанні яких сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань. При цьому, про настання таких обставин сторона для якої вони настали повинна повідомити іншу сторону про їх настання не пізніше 10-ти днів з моменту їх виникнення. Неповідомлення про такі обставини позбавляє Сторону права посилатися на них, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за Контрактом. Інформація про настання обставин, при настанні яких відповідач звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання, до Вінницького обласного центру зайнятості не надходила. Таким чином, відповідач безпідставно відхилив пред'явлену Вінницьким обласним центром зайнятості претензію.

Станом на день звернення позивача до суду відповідачем кошти в сумі 5221,85 грн. на рахунок Вінницького обласного центру зайнятості сплачені не були.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, обґрунтувавши наступним:

Виконання відповідачем Контракту №1197 здійснювався під керівництвом Головного інженеру проекту і була розроблена проектно-кошторисна документація в обсязі 30%, за які позивач розрахувався авансом в розмірі 84 999,60 тис.

Відповідач передав позивачу частину документів , про що свідчить Акт від 12.10.2010 р. № 10 здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.

Відповідач зазначає, що головний інженер проекту, за попередньою змовою з директором Вінницького обласного центру зайнятості з січня 2011 року припинив розробку проектно-кошторисної документації за Контрактом № 1197 на ТОВ «ВПІ+», після чого 26.04.2011 року звільнився, забравши з ТОВ «ВПІ+» всю проектно - кошторисну документацію за Контрактом № 1197, як в паперовому вигляді так і на електронних носіях, тим самим грубо порушив авторські права ТОВ «ВПІ+» на цю проектно-кошторисну документацію, згідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права», та ст.ст. 433,439,440,443 Цивільного Кодексу України.

В зв'язку із даними обставинами, відповідач немає жодного примірника Контракту № 1197, так як Контракт №1197 і решта проектно-кошторисної документації за Контрактом № 1197, перебувають у бувшого головного інженера проекту.

Таким чином, відповідач зазначає, що був не в змозі продовжувати розробляти проектно-кошторисну документацію, і 06.06.2011р. Контракт № 1197 був розірваний Угодою про розірвання контракту, в якій зазначено що фінансових претензій сторони одна до одної не мають.

На підставі вказаних обставин, відповідач керуючись нормами ст. 617 ЦК України, стверджує що ці обставинами являються тими які ним не могли бути передбачені, а тому звільняють відповідача від відповідальності.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Твердження відповідача, що в силу ст.617 Цивільного кодексу України вони звільняються від відповідальності, суд вважає недоведеними, так як останнім будь яких доказів на підтвердження протиправних дії головного інженера або інших посадових осіб, а також вчинення відповідачем заходів щодо усунення порушень завданими зазначеними особами, надано не було.

Відповідно до ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 5221,85 грн. - штрафних санкцій, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, так як вказана вимога передбачена умовам п.5.4 Контракту укладеного між сторонами, де вказано, що у разі порушення встановлених контрактом термінів виконання робіт з вини виконавця, останній платить замовнику за кожен прострочений день штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судові витрати підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись т.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовільнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут+" 21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14 (код ЄДРПОУ 32537879) на користь Вінницького обласного центру зайнятості - Робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 3а (код ЄДРПОУ 05392714) 5221,85 грн. - штрафу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут+" 21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14 (код ЄДРПОУ 32537879) до державного бюджету 102,00 грн. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 жовтня 2011 р.

вддрук. прим.: 1 - до справи