Рішення № 18739974, 13.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2011 р. Справа 3/52/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ 01182204 (юр. адреса: бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01030; поштова адреса: вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 20150)

до: Військової частини А 2656, код ЄДРПОУ 07937980 (вул. Червоноармійська, 21, м. Вінниця, 21007)

про стягнення 766,82 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 303 від 30.06.11р.;

відповідача: не з"явився;

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до суду з позовом про стягнення з військової частини А2656 боргу в сумі 749,29 грн., пені - 14,69 грн., 3% річних - 2,84 грн.

Ухвалою від 30.09.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 3/52/2011/5003 та призначено до розгляду на 13.10.2011 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 13.10.2011р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, однак, на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2011р., подав до суду заперечення № 2711 від 13.10.2011р. на господарський позов, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим що, розрахунки не проводилися за відсутністю коштів на рахунку військової частини А 2656. Згідно п. 1.4 Наказу Міністра оборони України № 625 від 28.10.2006р. "Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних сил України " командири військових частин, установ, організацій, начальники військових навчальних закладів; військові комісари АРК, обласних військових комісаріатів та Київського міського військового комісаріату являються розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня, тому заборгованість за отримані послуги зв'язку виникла не з вини військової частини А2656. Разом з тим, відповідач не відмовляється від сплати суми основного боргу, однак просить суд зменшити розмір неустойки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду судової справи, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та додані сторонами по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 31.12.2008 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" та Військова частина А 2656 уклали договір № 427-28 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП.

Відповідно до п.1.1 договору позивач передає, а відповідач бере у строкове платне користування частину приміщення, розташованого в смт. Вороновиця, Вінницького району, Вінницької області, на 1 поверсі 1-поверхового будинку, загальною площею 1кв.м. спеціалізованого технологічного приміщення для виконання статутної діяльності.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що орендна плата за базовий місяць оренди за 1 кв.м. всієї орендованої площі становить 90,38грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за грудень та перший місяці, за винятком випадків дефляції.

Відповідно до п.3.1 договору відповідач зобов'язався проводити оплату не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказано в додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 6.1.3. договору орендар зобов'язується своєчасно і повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Пунктом 12.1 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.01.2009р. до 30.11.2011р.

Судовим рішенням у справі № 3/6/2011/5003 встановлено факт передання 01.01.2009р., на виконання умов договору № 427-28 від 31.12.2008р., позивачем відповідачу у користування частини спеціалізованого технологічного приміщення, загальною площею 1кв.м., будинку № 10 у смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області (додаток 1 до договору № 427-28 від 31.12.2008р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони.

За період користування орендованим майном за період з травня по серпень 2011р., позивачем виставлено відповідачу рахунки №470 від 31.05.2011р. на суму 186,83 грн., №563 від 30.06.2011р. на суму 186,72грн., №658 від 31.07.2011р. на суму 187,87грн., № 754 від 31.08.2011р. на суму 187,87 грн., а разом на загальну суму 749,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати виставлених рахунків не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 749,29грн.

У запереченнях на позов відповідач підтверджує наявність основного боргу. Окрім того, сторонами підписано акт звірки розрахунків за договором № 427-28 від 31.12.2008р. станом на 30.09.2011 рік, в якому також підтверджується сума боргу за травень та серпень 2011р. в розмірі 749,29грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм ( оренда ), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму ( оренди ) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 749,29 грн. правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14,69 грн. пені за період з 21.06.2011р. по 20.09.2011р. та 2,84 грн. 3% річних за період з 21.06.2011р. по 20.09.2011р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 8.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, зі який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені та 3% річних, судом не виявлено помилок, а тому 14,69 грн. пені та 2,84 грн. 3% річних за порушення строків сплати оренди підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Доводи відповідача наведені у його запереченнях №2711 від 13.10.2011р. є непереконливими, безпідставними, не спростовують правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, а тому оцінюються судом критично.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

13.10.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А 2656, код ЄДРПОУ 07937980 (вул. Червоноармійська, 21, м. Вінниця, 21007) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 8, код ЄДРПОУ 01182204) 749,29 грн. - основного боргу; 14,69 грн. - пені; 2,84грн. - 3% річних; 102 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 жовтня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 20150);

3- відповідачу (вул. Червоноармійська, 21, м. Вінниця, 21007)