Рішення № 18739957, 12.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 жовтня 2011 р. Справа 13/127/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПІВНІЧ" (вул. Оранжерейна, 3, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 36468914)

до:Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

про стягнення 21898,61 грн. заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природний газ

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2, довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 15.09.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПІВНІЧ" до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21898,61 грн., що включає в себе 19199,86 грн. - суми основного боргу; 2119,66 грн. - пені та 579,09 грн. - 3% річних, з призначенням до слухання на 28.09.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 12.10.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 30.09.2011 р. №8883р-8884р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

01.12.2008 року між ТОВ «Центр» (постачальником) та ФОП ОСОБА_3 (відповідачем, споживачем) було укладено договір № 238/09-г на поставку природного газу, згідно умов якого постачальник здійснює поставку природного газу споживачу, який зобов'язується своєчасно розрахуватися за нього в 2009 році.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник зобов'язався довести до споживача, а споживач прийняти та оплатити природній газ в кількості, та в строки згідно реєстру, затвердженого в установленому порядку, який є невід'ємною частиною договору.

Оплата за природній газ здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, яка здійснюється до 23 числа місяця, попереднього місяцю поставки (п.4.6).

ТОВ «Центр» було здійснено поставку відповідачу природного газу у наступних обсягах: у січні 2009 року - 6,936 тис- куб. м. газу (згідно реєстру фактично протрансортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Вінницягаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Центр» у січні 2009 року), на загальну суму 18 269,42 грн.; у лютому 2009 року - 3,060 тис. куб. м. газу (згідно реєстру фактично протрансортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Вінницягаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Центр» у лютому 2009 року), на загальну суму 8 060,04 грн.; у березні 2009 року 1,377 тис. куб. м. газу (згідно реєстру фактично протрансортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Вінницягаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Центр» у березні 2009 р.), на загальну суму З 627,02 грн.

Умовами договору п. 5.6. договору № 238/09-г від 01.12.2008 року сторонами було погоджено, що споживач щомісячно до 3-го числа місяця наступного за звітним направляє постачальнику тристоронній акт. За січень, лютий, березень 2009 року такі акти постачальнику не були направлені.

Однак, в зв'язку з відсутністю актів, ТОВ «Центр» були направлені наступні листи: адресу ВАТ «Вінницягаз» № 106/08/2011 від 17.08.2011 року; ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» № 107/08/2011 від 17.08.2011 року та на ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва № 118/08-11 від 17.08.2011 року, щодо надання доказів постачання природного газу для Приватного підприємця ОСОБА_1 в січні - березні 2009 року.

Підтвердженням поставки природного газу є виписана податкова накладна № 1369 від 01.04.2009 р., реєстр фактично протрансортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Вінницягаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Центр» .

25.03.2010 року між ТОВ «ЦЕНТР» (первісним кредитором) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ» (новим кредитором) було укладено договір № 2/2010 про відступлення права вимоги грошового боргу по Договору на постачання природного газу № 238/09-г від 01.12.2008 р., відповідно до якого право вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 19 199,86 грн. та штрафних санкцій, згідно даного договору, переходить до ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ».

Листами від 26.03.2010 року та 11.08.2010 року ТОВ «Центр» офіційною кореспонденцією (рекомендованим листом) було повідомлено відповідача про заміну кредитора в зобов'язаннях по Основному договору № 238/09-г від 01.12.2008 року.

20.08.2010 року ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ» (позивачем) офіційною кореспонденцією (рекомендованим листом) було повідомлено відповідача про заміну кредитора в зобов'язаннях по Основному договору № 238/09-г від 01.12.2008 року та просили сплатити в установлений термін суму боргу.

11.08.2010 року на адресу відповідача було направлено претензію № 78/08/10 від 09.08.2010 року про стягнення суми боргу з урахуванням штрафних санкцій на суму 30 819,00 грн., однак яка останнім була залишена без реагування.

Таким чином, станом на день звернення до суду та розгляду справи сума боргу відповідача складає 19 199,86 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії ТОВ "Центр" по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином суд приходить до висновку що у відповідача виникло зобов'язання щодо здійснення оплати за договором на поставку природного газу №238/09-г від 01.12.2008 р.

Цивільним кодексом п.1 ст.512 встановлено, що підставою зміни кредитора у зобов'язанні іншою особою може бути внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 513-514, 516 ЦК України).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПІВНІЧ" відповідно до вимог цивільного законодавства укладено договір про відступлення права вимоги №2/2010 від 25.03.2010 р. про що повідомлено відповідними листами боржника.

Аналізуючи викладені обставини та керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 19199,86 грн. - суми основного боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 2119,66 грн. - пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 2119,66 - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат, так як вказана вимога передбачена умовам п.6.3 договору №238/09-Г на поставку природного газу від 01.12.2008 року, укладеного між ТОВ "Центр" та ФОП ОСОБА_1, де вказано, що за несвоєчасну оплату постачальнику за зведений плановий ліміт і спожитий природній газ споживач оплачує пеню за кожний календарний день затримки платежу у розмірі 1% заборгованої суми згідно умов договору. Оплата пені не звільняє споживача від виконання договірних зобов'язань .

Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 579,09 грн. - 3% річних, згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також згідно п.6.4 договору №238/09-Г на поставку природного газу від 01.12.2008 року, укладеного між ТОВ "Центр" та ФОП ОСОБА_1, за прострочення виконання грошових зобов'язань , споживач зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, згідно умов договору.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 579,09 грн. - 3% річних, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПІВНІЧ" (вул. Оранжерейна, 3, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 36468914) 19199,86 грн. - суми основного боргу; 2119,66 грн. - пені та 579,09 грн. - 3% річних; 219,00 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Оранжерейна, 3, м. Київ, 04112)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)