Рішення № 18739748, 11.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 жовтня 2011 р.           Справа 16/74/2011/5003

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до: підприємця ОСОБА_1, м.Калинівка Вінницької області

про стягнення 9424,62 грн. заборгованості згідно договору на постачання та транспортування природного газу

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 17/10 від 20.01.11,

відповідач: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 9424,62 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору на постачання та транспортування природного газу №Кл-10-99 від 01.01.2010 року, у тому рахунку 8107,11 грн. основного боргу; 535,07 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 152,24 грн. - 3% річних; 62,71 грн. пені та 567,49 грн. - штрафу.

Ухвалою суду від 28.07.2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 17 серпня 2011 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

17.08.2011 року через канцелярію суду (вх. канц. №08-46/10947/11 від 17.08.11р.) надійшла заява позивача №31/10-9532 від 12.08.11 року, згідно якої ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 8107,11 грн. основного боргу; 535,07 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 152,24 грн. - 3% річних; 627,08 грн. пені та 567,49 грн. - штрафу.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні, 17.08.2011 року, представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач під час слухання справи зазначив, що з матеріалами даної справи не знайомий, газ в обсязі 3063 куб.м., про стягнення заборгованості за споживання якого ставиться вимога в позові, отримав, але за нього розрахувався. Звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 17.08.2011 року (вх. №08-46/10953/11) про відкладення розгляду справи з метою надання можливості подати докази на підтвердження наданих в судовому засіданні пояснень. Також подав суду заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 17.08.2011 року розгляд справи відкладено на 11.10.2011 року.

На визначену судом дату з'явились представник позивача та відповідач.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2011р. позовні вимоги (з урахуванням заяви №31/10-9532 від 12.08.11 року) підтримав в повному обсязі.

Відповідач з наданих пояснень в судовому засіданні та у заяві № б/н від 11.10.2011р. позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 січня 2010 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" (постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір на постачання та транспортування природного газу №Кл-10-99.

Умовами договору (п.1.1) сторони визначили, що постачальник зобов’язується поставити споживачу в 2010 році природний газ, а споживач зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ на умовах даного договору.

Згідно пункту 3.6. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

В п.4.1 Договору сторони погодили ціну газу, граничний розмір якої становить 2646,7860 гривень за 1000 м. куб. з ПДВ.

Згідно п.5.1 Договору Споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100 % вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п.2.1. Договору) та послуг по постачанню та транспортуванню.

В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним (п.5.2 Договору).

У випадку сплати Споживачем суми, що перевищує вартість фактично спожитого місячного об'єму газу Постачальник зараховує її як попередню оплату на наступний період (п.5.3 Договору).

Виконуючи свої зобов'язання з договором №Кл-10-99 від 01.01.2010 року позивач передав споживачу в січні 2010 року природний газ на загальну суму 8107,11 грн., що підтверджується актами подачі-прийняття та реалізації газу за даний період. Натомість, відповідач за отриманий газ не розрахувався.

Станом на час розгляду справи в суді заборгованість останнього становить 8107,11 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами 01.01.2010 року та характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи, що на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення основного боргу в розмірі 8107,11 грн., суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 8107,11 грн. підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 525, 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 535,07 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період грудень 2010 року по червень 2011 року є правомірними, стверджуються наявними у справі матеріалами і підлягають задоволенню на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Позов в частині стягнення 152,24 грн. 3% річних, що розрахований за термін з 01.12.2010 року по 18.07.2011 року, стверджується наявними у справі матеріалами, у тому числі розрахунком суми позову в цій частині і підлягає задоволенню на підставі ст.625 ЦК України.

Перевіряючи правомірність і правильність нарахування позивачем пені та штрафу, суд встановив, що відповідно до частини 2 статті 193 ГК України: порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України передбачені такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено: "У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)".

Пунктом 6.1 договору №Кл-10-99 від 01.01.2010 року сторони домовились, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги по постачанню та транспортуванню у строки, зазначені п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

У пункті 9.6 даного договору сторони дійшли згоди, що строк позовної давності за цим договором щодо стягнення заборгованості за газ, послуги по транспортуванню та стягнення неустойки встановлюється тривалістю у десять років.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення пені та штрафу заявлений правомірно, при цьому розрахунок пені за період з 19.01.2011 року по 20.07.2011 року та штрафу зроблений правильно. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 627,08 грн. пені та 567,49 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись , ст.ст. 4-3, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідент. код 31301827; 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1) 8107,11 грн. основного боргу; інфляційних нарахувань у розмірі 535,07 грн.; 3% річних в розмірі 152,24 грн.; пені у розмірі 627,08 грн.; штрафу у розмірі 567,49 грн.; 102,00 грн. витрат на сплату держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Нешик О.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (04116 м.Київ, вул.Шолуденка, 1);

3 - відповідачу - ПП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)