Рішення № 18735828, 09.08.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 2-1911/2011

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого суддіВознюка С.М.,

за участю секретаря Ярмак М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

в с т а н о в и в :

13 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2, у даному шлюбі у них народилася двоє дітей: днька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо від дітей, матеріальної допомоги не надає, хоча має на це змогу. Позивачка в свою чергу самостійно прогодувати себе та дітей не в змозі. У зв'язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей - дньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки заробітної плати (доходу) щомісячно, починаючи з 17.05.2011 року та до повноліття дітей.

В судове засідання сторони не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома. До початку судового засідання через канцелярію суду відповідач надав письмову заяву в якій позов визнав частково.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітньої дитини.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про достатність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обовязки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Відповідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейним кодексом України, а саме в ч. 1 ст. 182, також визначено, які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Під час судового слідства встановлено, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу сторони мають спільних дітей, а саме: дньку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчать свідоцтва про народження, видані відділом державної актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 03 червня 2011 року серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2, про що зроблені відповідні актові записи № 325 та №326 (а.с.4-5).

В позовній заяві, позивачка зазначила, що діти проживають на даний час разом з нею, ростуть здоровими дітьми, ніяких психічних та фізичних вад не мають, власного прибутку також не має. З жовтня 2010 року вона разом з відповідачем не проживає, спільного господарства не ведуть. У звязку з цим післяч народження діти з сторони відповідача не отримують ніякої матеріальної допомоги.

Відповідач в своїх поясненнях зазначив, що від утримання дитини він не відмовляється, але просить суд врахувати при визначенні аліментів те, що відрахування здійснювати з моменту подачі позову до суду, а саме з 13.07.2011 року.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання дітей: дньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 183 СК України з визначенням їх розміру у частці заробітку батька.

При визначенні розміру аліментів судом враховані положення ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, згідно якого такий розмір не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, розмір аліментів зазначений позивачкою.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у звязку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки. Таких доказів позивачкою суду не надано. Крім того позивачка в своїх позовних вимогах просить стягувати аліменти з відповідача з 17.05.2011 року, з заявою звернулась до суду 13 липня 2011 року, а тому стягнення аліментів з відповідача слід здійснювати з моменту звернення позивачкою до суду.

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання малолітніхї дитей судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.

У зв'язку з наведеним вище суд вважає, що розмір аліментів на утримання малолітніх дитей а саме: дньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити в 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2011 року та до досягнення дітьми повноліття.

Суд вважає, що в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81 та ч.1 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобовязаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 79, 81, 88, 130 ч.4, 174 ч.4 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, - аліменти на утримання малолітніхї дітей: дньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2011 року та до досягнення дітьми повноліття.

У задоволенні іншої частини вимог позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (АДРЕСА_1), на користь держави суму судового збору в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. (р/р №31115095700004, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570079, банк: УДК в Київській області, КБК: 22090200) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (р/р №31218259700004, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570059, банк: ГУДКУ в Київській області).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк