Постанова № 187342, 17.10.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

17.10.06 Справа№ 5/2511-15/265а

за позовною заявою Лікувально-оздоровчо-навчальний центр "Вікторія", м.Трускавець

до відповідача ДПІ м.Трускавця, м.Трускавець

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000921640/0 від 21.12.2005р.

Суддя Т.Костів

при секретарі О.Вітинській

Представники

Від позивача: Палінський І.З. - предст.

Від відповідача: Бондар В.І. - старший держ.подат.інспектор.

Розглядається адміністративний позов Лікувально-оздоровчо-навчального центру "Вікторія", м.Трускавець до ДПІ м.Трускавця, м.Трускавець про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000921640/0 від 21.12.2005р. та скасування протоколу і повідомлення на заперечення позивача від 18.12.2005 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.06.2006 р. позов залишено без руху. Ухвалою суду від 20.07.2006 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 10.08.2006р. Розгляд справи відкладався з мотивів зазначених в ухвалі суду від 10.08.2006 р.. В судовому засіданні 14.09.2006 р. оголошено перерву до 05.10.2006р. Розгляд справи відкладався на 17.10.2006р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 05.10.2006р.

В ході судового розгляду позивач змінював та уточнював позовні вимоги. В редакції додаткового уточнення позовних вимог, зареєстрованого в канцелярії суду 04.10.2006 р., просить визнати заперечення позивача №2 від 03.01.2006 р. на податкове повідомлення –рішення №0000921640/0 від 21.12.2005 р. задоволеним у повному обсязі та скасувати зазначене податкове повідомлення –рішення, акт №238 від 16.12.2005 р.

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст.ст.49, 51 КАС України. У відповідності до ст.71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, обґрунтуванні позовних вимог, додатковому уточненні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що за результатами камеральної перевірки відповідачем 16.12.2005 р. складено акт №238, на підставі якого було винесено оспорюване податкове повідомлення –рішення, якими не визнається право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7290 грн. Ствердив про неотримання податкового повідомлення –рішення і про направлення йому примірника оспорюваного акту не рекомендованим, а цінним листом. Враховуючи, що на заперечення позивача №2 від 03.01.2006 р. відповідач не направив своєчасно відповідь, вважає заперечення задоволеним у повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзивах. Ствердив, зокрема, що пред’явлена позивачем для бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість виникла у 1997 –1998 роках та безпідставно заявлена позивачем для відшкодування з бюджету на банківський рахунок. Зазначив, що відповідач своєчасно у встановлені законом строки направляв відповіді на численні заперечення та листи, надав копії відповідних квитанцій. Зазначив, що законодавство не передбачає підстав для скасування акту камеральної перевірки, вказані відносини не регулюються нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2005 р. позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2005 р., у якій зазначив для бюджетного відшкодування суму 7290 грн. податку на додану вартість. Зазначена сума виникла у 1997 – 1998 роках, у стягненні цієї суми позивачу було відмовлено рішенням арбітражного суду Львівської області від 19.06.2001 р. по справі №5/431-5/151, що підтверджується рішенням про результати розгляду скарги №471/230 від 27.01.2006 р. і не заперечувалось сторонами в судових засіданнях. Належних доказів підставності включення зазначеної суми в декларацію за жовтень 2005 р. чи первинних документів, на підставі яких обчислена вказана сума, суду не надано.

16.12.2005 р. відповідачем складено акт №238 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Актом встановлено, що позивач позбавлений права на бюджетне відшкодування, але має право віднести залишок від’ємного значення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. На акті підпис представника позивача відсутній. З пояснень представника відповідача вбачається, що представник позивача відмовився від його підписання, що підтверджується, зокрема, актом про відмову від підпису №416-0/20798879 від 16.12.2005 р. Про складення та зміст акту позивачу було відомо, позивач подавав заперечення на нього №73 від 18.12.2005р., що підтверджується, зокрема, листом –відповіддю відповідача №7717 від 21.12.2005р.

Вимога позивача скасувати акт №238 від 16.12.2005 р. з мотивів ненадання своєчасної відповіді на подані заперечення не знаходить підтвердження у матеріалах справи та нормах законодавства. Передбачаючи процедуру апеляційного оскарження податкових повідомлень –рішень, Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, однак, не передбачає підстав для скасування актів у судовому порядку. Акт податкової перевірки сам по собі не породжує у платника обов’язку сплатити певну суму чи відсутність певного права, а відтак, не тягне за собою порушення його прав. Крім того, ст. 162 КАС України передбачає право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування рішення чи окремих його положень. Проте, зазначаючи про незаконність дій відповідача, позивач, водночас, не заявляв позовної вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача. Враховуючи, що згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позивач не довів наявність передбачених законом підстав для скасування акту №238 від 16.12.2005 р., відповідно, ця позовна вимога не підлягає задоволенню.

На підставі акту №238 від 16.12.2005 р. відповідачем винесено податкове повідомлення –рішення №0000921640/0 від 21.12.2005 р. з якого вбачається висновок відповідача про надання позивачу відмови у бюджетному відшкодуванні 7290 грн.. З поштової квитанції, фіскального чека вбачається факт надіслання зазначено податкового повідомлення – рішення позивачу 21.12.2005 р.. Твердження про направлення податкового повідомлення –рішення цінним, а не рекомендованим листом, не стосується суті спору та не впливає на правову кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки згідно із ст. 5.2.1. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього закону, вважається узгодженим у день не надіслання контролюючим органом, а у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків апеляційного оскарження. Відповідач не посилається на пропуск позивачем строку на апеляційне узгодження податкового зобов’язання, така обставина з матеріалів справи не вбачається.

Позивач направив відповідачу заперечення №2 від 03.01.2006 р. на повідомлення –рішення по акту №238 від 16.12.2005 р. Посилання на отримання заперечення відповідачем 05.01.2006 р. не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. З копій повідомлення про вручення не вбачається, яка кореспонденція направлялась із зазначеним поштовим відправленням, що, враховуючи значну кількість листів, скарг, заперечень позивача, адресованих відповідачу протягом зазначеного періоду, не може вважатись переконливим доказом. Підпис на копії заперечення №2 невстановленої особи не може прийматись до уваги, враховуючи, зокрема і ту обставину, що при надісланні рекомендованого листа із повідомленням про вручення факт отримання позивачем додатково підпису про отримання на копії заперечення викликає сумнів тим паче під час святкових днів у ДПІ м.Трускавець, що вбачається з відповідного наказу.

Згідно із ст. 5.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як випливає з вхідного штампу на запереченні позивача, журналу вхідної кореспонденції відповідача, заперечення №2 від 03.01.2006 р. було отримано відповідачем 10.01.2006 р. Рішення було направлено позивачу 28.01.2006 р., що підтверджується копією поштової квитанції, листом ДППЗ “Укрпошта” №07-29-07від 16.03.2006 р. Таким чином, двадцятиденний строк, встановлений законом, пропущений не був. Посилання на невчасне отримання поштового відправлення не заслуговує на увагу, оскільки передбачений законом двадцятиденний строк переривається відправкою, а не отриманням адресатом поштового відправлення. З листа ДППЗ “Укрпаошта” випливає, що цінний лист було направлено позивачу із повідомленням про вручення.

В ході розгляду справи суду не доведено належними доказами наявність підстав для визнання задоволеним заперечення позивача №2 та скасування податкового повідомлення –рішення. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Однак, підстави для задоволення позову з матеріалів справи не вбачаються.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Судові витрати покладаються на позивача. Клопотання в порядку ст. 89 КАС України суду не подавались.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Костів Т.С.