Ухвала суду № 18727529, 21.09.2011, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа№1512/2-497/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Сушко М.О., Дикун В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

за зустрічним позовом ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3

про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 11323466000 від 27.03.2008року у розмірі 199724, 54 грн., яка складається з: 148 977 грн. 25 коп. заборгованість за основним та простроченим кредитом, 41 801 грн. 41 коп. заборгованість по строковим та простроченим процентам за користування кредитом, 3 898 грн. 27 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 5 047 грн. 61 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, а також просив суд стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між АКІБ «УкрСиббанк»та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк зобовязується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, долар США, в сумі 20 000, 00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 101 000, 00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. При цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту зазначається в договорі лише в разі надання банком кредиту в іноземній валюті.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 27.03.2008року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно квартиру під №36, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Ринкова вартість предмету іпотеки складає 435027грн., що дорівнює еквіваленту 86143, 96 доларів США 96 центів.

В подальшому, між позивачем та відповідачем - ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з яким, поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11323466000 від 27.03.2008року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Невиконання відповідачами за первісним позовом зобовязань по укладеним договорам зумовило звернення ПАТ «УкрСиббанк» до суду із відповідним позовом.

09 лютого 2011року до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним.

В обґрунтування заявленого позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що кредитний договір, укладений між ним та відповідачем за зустрічним позовом суперечить законодавству України щодо використання іноземної валюти як засобу платежу на території України

Позивач наполягає, що споживчий кредитний договір повинен бути визнаний недійсним з урахуванням пункту 12 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобовязаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобовязаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладання договору.

З посиланням на положення ст. 3, ч. 3 ст. 13, ст.ст. 192, 203, 215, 216, 217, 227, 229, 230, 321, ч. 3 ст. 533, ч. 1 ст. 524, ст.ст. 628, 638 ЦК України, ст.ст. 1, 11, 15, 16, 18, ч. 6 ст. 19, ст.ст. 22, 24 Закону України «Про захист прав споживачів»позивачка за зустрічним позовом просить суд визнати договір про надання споживчого кредиту, договір поруки та іпотечний договір недійсним.

Окрім викладеного, ОСОБА_2 зауважує, що кредит їй було видано без отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення такої операції.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2011року було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 21.09.2011року представник позивача за первісним позовом наполягав на задоволенні первісного позову та просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

У судовому засіданні 21.09.2011рокцу представник - ОСОБА_2 наполягав на задоволенні зустрічного позову та просив суд відмовити у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк».

ОСОБА_3 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак у попередні судові засідання 23.11.2010р. та 20.10.2010р., та в судові засідання 15.02.2011р., 18.03.2011р., 19.04.2011р., 01.06.2011р., 07.07.2011р. та 21.09.2011р. не зявився, письмових заперечень проти позову не надав.

Факт отримання ОСОБА_3 судових повісток підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 57а, 69, 114).

Враховуючи, що ОСОБА_3 про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 27.03.2008року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11323466000, відповідно до умов якого банк зобовязується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, долар США, в сумі 20 000, 00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 101 000, 00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах зазначених у даному договорі. При цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту зазначається в договорі лише в разі надання банком кредиту в іноземній валюті.

Згідно до п.п. 1.2.1., 1.2.2., 1.4. договору про надання споживчого кредиту від 27.03.2008року надання кредиту здійснюється у термін з 27 березня 2008року. Позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 27 березня 2018року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін. Кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме на споживчі цілі.

Відповідно до п. 1.3.1. зазначеного договору, за користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14, 00 відсотків річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної підлягає перегляду відповідно до умов договору.

П. 2.1. зазначеного договору передбачено, що з метою забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним договором банком приймається застава нерухомості, а саме: квартира, що складається з трьох кімнат, загальною площею 67, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є власністю ОСОБА_3.

Відповідно до п. 3.1.3 договору, банк має право керуючись чинним законодавством України, зокрема, ст. 611 ЦК України, відмовити позичальнику в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 цього договору, у разі порушення позичальником умов цього договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан позичальника та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобовязання за цим договором.

Відповідно до п. 3.4.1. вищезазначеного договору, позичальник зобовязується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у договорі рахунок банку.

Згідно п.п. 6.1., 6.2. вищевказаного договору, сторони, керуючись чинним законодавством України, зокрема, ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України погодили, що банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення. В разі застосування банком права, передбаченого п. 6.1.2. договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме: банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомлення про вручення) за адресою позичальника, терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обовязковими до повернення і сплати в повному обсязі банку на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, за умови, що банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобовязань позичальника за договором та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, а позичальник не усунув зазначених банком порушень зобовязань позичальника за договором протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку. Терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і палата за кредит обовязковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку.

Відповідно до п. 7.8. договору, строк дії даного договору встановлюється з дати його укладення (дати підписання договору сторонами) до повного повернення банку всієї суми кредиту за договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування.

Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11323466000 від 27.03.2008року.

З метою забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору №11323466000 від 27.03.2008року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №192010, згідно з яким, поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11323466000 від 27.03.2008року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. договору поруки №192010 від 27.03.2008року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пеня та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Згідно п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за основним договором кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обовязковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Крім того, у забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 27.03.2008року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно квартиру під №36, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 67, 3 кв.м. Ринкова вартість предмету іпотеки складає 435027грн., що дорівнює еквіваленту 86143, 96 доларів США 96 центів.

Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобовязання за цим договором або боржником будь-якого зобовязання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»№514-VІ від 17.09.2008 року були внесені зміни у статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(скорочена назва - АТ «УкрСиббанк»).

Враховуючи порушення відповідачкою за первісним позовом - ОСОБА_2 строків повернення кредиту, 12.02.2009року ПАТ «УкрСиббанк», відповідно до розділу 6 кредитного договору №11323466000 від 27.03.2008року та п. 2.2. договору поруки №192010 від 27.03.2008року, звернулось на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з повідомленнями (вимогою) за №138-1/31-3/1325 та №138-1/31-3/1326, в якому вимагало дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та комісій у повному обсязі протягом 30 календарних днів від дати отримання цього листа, а також попередило відповідачів, що у випадку невиконання даної вимоги протягом встановленого строку, банком будуть вжиті заходи щодо примусового стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та на будь-які інші, належні позичальнику та поручителю кошти та майно, на які може бути звернене стягнення, в порядку встановленому законодавством України, які були отримані відповідачами за первісним позовом 25.02.2009року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 108, 110).

Відсутність відповіді на надіслані повідомлення (вимоги), а також невиконання відповідачами за первісним позовом своїх зобовязань по вищезазначеним договорам, зумовило звернення ПАТ «УкрСиббанк»до суду із відповідним позовом.

Ч. 1 ст. 553, ч.1, 2 ст. 554 передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначене кореспондується з п.п. 1.3., 1.4. договору поруки №192010 від 27.03.2008року, відповідно до яких поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачений умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Таким чином, суд зазначає, що позичальник - ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_3 є відповідальними перед кредитором - ПАТ «УкрСиббанк»як солідарні боржники.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданої представником позивача за первісним позовом довідки розрахунку заборгованості за кредитом, довідки розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом, довідки розрахунку заборгованості по комісії, довідки розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, довідки розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, довідки розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії (а.с. 12-21), у відповідачів наявна заборгованість за договором про надання споживчого кредиту, яка дорівнює 199 724 грн. 54 коп., та складається з: 148 977 грн. 25 коп. заборгованість за основним та простроченим кредитом, 41 801 грн. 41 коп. заборгованість по строковим та простроченим процентам за користування кредитом, 3 898 грн. 27 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 5 047 грн. 61 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Доказів сплати зазначеної суми відповідачами за первісним позовом, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору №11323466000 від 27.03.2008року, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню банку. Пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні. Пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобовязання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. Позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості за основним та простроченим кредитом у сумі 148977, 25грн., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом у сумі 41 801 грн. 41 коп., та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 3 898 грн. 27 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 5 047 грн. 61 коп., заявлені на підставі розрахунку, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи те, що ні договором, ні законом не встановлено солідарного обовязку відповідачів по відшкодуванню судових витрат, з відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. у рівних частинах.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося раніше, 27.03.2008року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11323466000, відповідно до умов якого банк зобовязується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, долар США, в сумі 20 000, 00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 101 000, 00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Позивачка за зустрічним позовом вказує, що перед укладанням кредитного договору. Вона не була повідомлена у письмовій формі про кредитні умови, але суд зазначає, що відповідно до п. 7.5. кредитного договору, сторони погодили, що підписанням договору позичальник підтверджує, що на дату укладання є клієнтом банку і ознайомлений з усіма тарифами по розрахунково касовому обслуговуванню та тарифами банку, що викладені у додатку №3 до договору.

Суд вважає посилання позивача за зустрічним позовом на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» необґрунтованим та не може бути прийняте до уваги судом, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»(ч. 1 п. 23 та 19), споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Продукція будь-які вироби (товар), робота чи послуги, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Пунктом 2 Пленуму ВСУ «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про захист прав споживачів»передбачене, що оскільки закон не визначає певних меж своєї дії, слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.

При цьому відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере на себе зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

На підставі викладеного, вбачається, що не зважаючи на те, що договір кредиту має назву «про надання споживчого кредиту», надання коштів за умовами договору на поповнення обігових коштів не відноситься до побутових потреб, тому не є за своєю суттю «споживчим кредитом»й «продукцією», на придбання якої видавався кредит, а сторони договору не є «виконавцем» (продавцем) та «споживачем»в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, положення норм Закону України «Про захист прав споживачів»не застосовуються до спірних правовідносин.

У наведеному Законі чітко встановлюється процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому, в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

У п. 7.12. кредитного договору № 11211781000 сторони домовилися вважати, що уклавши цей договір, позичальник своїм підписом засвідчує факт та згоду з умовами цього договору, підтверджує свої права та обов'язки за даним договором і погоджується з ними, підтверджує свою здатність виконувати умови цього договору, та що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і позичальник вважає їх справедливими по відношенню до нього, а також, що перед укладанням цього договору отримав від банку інформаційний лист згідно вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Виходячи з загальних принципів, викладених в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин 2009-2010р.р. Верховного суду України, суд вважає, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів»до спорів, які виникають з правовідносин щодо кредитування, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови надання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі банківського кредитування.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що ПАТ «УкрСиббанк»не мав права укладати кредитні договори в іноземній валюті, оскільки не має відповідної індивідуальної ліцензії на проведення валютних операцій, є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобовязаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. «в»ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Згідно з ліцензією № 75, виданою Національним банком України 24.12.2001 року АКІБ «УкрСиббанк»на здійснення операцій, визначених ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та дозволом № 75-2 від 19 листопада 2002 року на право здійснення таких операцій, ПАТ «УкрСиббанк»має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.

На підставі встановленого та викладеного вище, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, оскільки нею не доведено наявності порушення вимог законодавства при укладенні кредитного договору.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 524 526, 530, 533, 610 612, 625, 631, 1046 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Комунарськ, Ворошиловградської області, зареєстрована та проживає за адресою: 65121, АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 17.02.1997 р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: с. Великодолинське Овідіопольсокого району Одеської області, зареєстрований та проживає за адресою: 65121, АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_5, виданий 17.02.1997 р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) загальну суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11323466000 від 27.03.2008року в сумі 199724 (сто девяноста девять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 54 коп., яка складається з:

- 148 977 (сто сорок вісім тисяч девятсот сімдесят сім) грн. 25 коп. заборгованість за основним боргом та простроченим кредитом;

- 41 801 (сорок одна тисяча вісімсот одна) грн. 41 коп. заборгованість по строковим та простроченим процентам за користування кредитом;

- 3 898 (три тисячі вісімсот девяносто вісім) грн. 27 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 5 047 (пять тисяч сорок сім) грн. 61 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

на наступні реквізити для перерахування сум грошових вимог за кредитом: р/р 29090000000113, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21А.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Комунарськ, Ворошиловградської області, зареєстрована та проживає за адресою: 65121, АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 17.02.1997 р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 60 (шістдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на наступні реквізити для перерахування сум судового збору та витрат на ІТЗ: м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21А, р/р 2909401006, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: с. Великодолинське Овідіопольсокого району Одеської області, зареєстрований та проживає за адресою: 65121, АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_5, виданий 17.02.1997 р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 60 (шістдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на наступні реквізити для перерахування сум судового збору та витрат на ІТЗ: м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21А, р/р 2909401006, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750.

В решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Петренко В. С.