Ухвала суду № 18727071, 18.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-5627/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Карася О.В., Островича С.Е., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року по справі № 2а-2006/07 за позовом Закритого акціонерного товариства «Декор Класік»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Декор Класік»(далі-ЗАТ «Декор Класік», позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі-ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, відповідач) задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001252303/0 від 08.08.2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 10.04.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.10.2011 року прийняв її до свого провадження.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі-Закон України № 168/97-ВР) ст. 159 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №878/23-304/33206139 від 31.07.2007, складеного за результатами виїзної планової документальної перевірки ЗАТ «Декор Класік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001252303/0 від 08.08.2007 року про зменшення суми ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування на 5995,00грн.

Зі змісту акту перевірки №878/23-304/33206139 від 31.07.2007 вбачається, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4 п.7.2, ст. 7 Закону України №168/97-ВР, що призвело до завищення від’ємного значення за січень 2007 року на 5995,00грн. та завищення бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на 5995,00грн.

Висновок податкового органу про завищення задекларованих сум бюджетного відшкодування зроблено з посиланням на факт непідтвердження сплати податку до бюджету та формування податкових зобов’язань ТОВ «Фінансова компанія «АВС»(постачальник у 2 ланці ланцюга).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

За результатом розгляду справи, було встановлено факт оплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару, відображення господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку, тобто позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.           

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 7 Закону України № 168/97-ВР. Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодування податку від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

          Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 –238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ О.В. Карась

_____ С.Е. Острович

_____ А.О. Рибченко

_____ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна