Ухвала суду № 18726200, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/1072/11

Ситникова О.Ф.,

Гашицького О.В.,                    Лиски Т.О.,          

Горбатюка С.А.,                    Мойсюка М.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Черовонозаводському районі м. Харкова до Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про відшкодування виплаченої наукової пенсії за касаційною скаргою Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року, якою адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року та на ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року, Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Харківська філія Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»створена без права юридичної особи, ідентифікаційний код 00158764, яка перебуває на обліку в УПФ України в Червонозаводському районі м. Харкова як платник страхових внесків (реєстр. номер 16). Оскільки філія відповідача не може виступати позивачем чи відповідачем у суді, головним підприємством філії є ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 30019775. Наявними доказами в матеріалах справи підтверджується, що станом на час розгляду цієї справи судом, у Філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»існує заборгованість перед бюджетом в розмірі 363 347,30 грн.

Вказана заборгованість у відповідача виникла по сумі витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.01.2007 року по квітень 2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком позивача. Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Також, з наявних копій відповідних повідомлень позивача, якими відповідачу, визначено до сплати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали і отримують пенсію за період з 01.01.2007 року по 01.04.2008 року за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 363 347,30 грн. Фактичне отримання відповідачем вказаних повідомлень підтверджується відповідними підписами на поштових повідомленнях про їх вручення. Доказів їх оскарження в судовому чи адміністративному порядку суду не надано. Визначена зазначеними повідомленнями сума зобов’язання, зокрема в розмірі 363 347,30 грн., у встановлений законодавством термін відповідачем сплачена не була, що ним не заперечується. Доказів її сплати станом на час розгляду справи не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, так як відповідачем не була сплачена різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам відповідача за період з 01.01.2007 по квітень 2008 року в порушення ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13.12.1991 № 1977-ХІІ та п. 5 Порядку № 372 до Пенсійного фонду України.

З таким висновком суду попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, виходячи з наступного.

17 травня 2000 року набрав чинності Закон України від 06 квітня 2000 року № 1646-ІІІ, яким внесені зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зокрема ч. 5 ст. 24 Закону викладено в такій редакції: «Різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1826 від 13 грудня 2000 року, фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних бюджетних установ і організацій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передаються до Пенсійного фонду на фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. Фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних небюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці.

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 20 листопада 2003 року № 1316-V, яким внесені зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зокрема текст статті 24 Закону викладено в такій редакції: «Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.».

Ця норма Закону кореспондується з ч. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з п. 3 цього Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Таким чином, згідно законодавства України при наявності наукового стажу роботи пенсіонера на підприємстві, в установі та організації на останніх незалежно від форм власності та фінансування покладається обов’язок сплати різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

При цьому жодним Законом не встановлений зв'язок між правом працівника на належним образом нараховану та виплачену пенсію і прибутком підприємства.

Разом з цим колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, так як Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійні страхування» не встановлює строки для стягнення різниці заборгованості по виплаті наукової пенсії.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року на ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду попередніх інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

          Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді                                                                       

Суддя О.Ф. Ситников