Ухвала суду № 18726191, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р. м. КиївК/9991/8097/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Гашицького О.В.,Мойсюка М.І.,

Малиніна В.В.,Штульман І.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року залишено без мін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року, якою адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, Відкрите акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” звернулось з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року і постановити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Донецькміськгаз»є юридичною особою (ЄДРПОУ 03361081) і є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідача склалась заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку вищезазначених пенсій у розмірі 53205,51 грн. До розрахунку включені суми, повязані зі сплатою пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції дійшли висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно законодавства про пенсійне забезпечення.

З таким висновком суду попередніх інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюється Законом України «Про збір на обовязкове пенсійне страхування»від 26.06.1997.

Статтею 1 зазначеного Закону №400\97 встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.1.3. статті 1 Закону платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є , зокрема, субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації , обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності.

Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, так як позивачем фактично здійснено виплату та доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах по працівникам підприємства на загальну суму 53205,51 за період з серпня 2009 року по квітень 2010 року то заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. п. «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»відповідача становить 53205,51грн.

Оскільки відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за предявленою в установленому порядку вимогою позивача, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно задоволення позову.

Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з тим, що прокурор має право на звернення до суду із позовом в інтересах Пенсійного Фонду України про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, так як прокурор самостійно визначає наявність підстав для представництва інтересів держави в межах своєї компетенції.

Так, згідно зі статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року № 1789-XII представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За змістом частини 5 ст. 36-1 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурор самостійно визначає наявність підстав для представництва інтересів держави в межах своєї компетенції.

При цьому як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання відповідача на відсутність у підприємства у спірному періоді чистого прибутку як на підставу для звільнення від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій необґрунтовані, так як відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є обовязком відповідача, передбаченим Законом, і виконання цього обвязку законодавством не ставить у залежність від прибутковості діяльності такого платника.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що на постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ф. Ситников