Ухвала суду № 1872587, 11.06.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

        Справа № 22а-4235/08                                                                                            Головуючий у 1 інстанції Морозов С.М.  

                                                                                                                                                           Суддя доповідач Бистрик Г.М.                                          

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 червня 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                                               головуючого – судді Бистрик Г.М.,

                                               суддів                         Ситникова О.Ф., Попович  О.В.,

                                               при секретарі             Шевчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва  від 25 червня 2007 року в адміністративній справі №25258-А за позовом Відкритого акціонерного товариства «Автоальянс – ХХІ» (надалі ВАТ «Автоальянс – ХХІ сторіччя)  до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі про скасування рішень, -      

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 року ВАТ «Автоальянс – ХХІ» звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень – рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0002752203/0 від 27.12.2006 року, №0002752203/1 від 16.01.2007 року,  №0002752203/2 від 28.03.2007 року.

Підчас розгляду справи судом першої інстанції позивачем було збільшено позовні вимоги на підставі податного повідомлення-рішення №0002752203/3 від 15.06.5007 року, винесеного відповідачем за результатами оскарження в адміністративному порядку.

 Постановою Господарського суду міста Києва від 25 червня 2007 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0002752203/0 від 27.12.2006 року, №0002752203/1 від 16.01.2007 року, №0002752203/2 від 28.03.2007 року, №0002752203/3 від 15.06.2007 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги податковий орган посилається на те, що ним було правомірно зроблено висновок про вчинення позивачем порушення п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що внаслідок невіднесення до складу валових доходів суми винагороди в розмірі встановленому згідно регламенту (2%) товариством занижено податок на прибуток в розмірі 1892056 грн.

 Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва з 31.10.2006р. по 11.12.2006р. було проведено планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства  ВАТ «Альянс ХХІ сторіччя» за період з 01.04.2004р. по 30.06.2006р.

За результатами перевірки складено акт №201/22-3/31282328 від 18.12.2006 року.

На підставі вказаного акту Державна податкова інспекція в Шевченківському районі міста Києва повідомленнями-рішеннями:

- №0002752203/0 від 27.12.2006 року визначила позивачеві суму податкових зобов’язань з податку на прибуток в розмірі 3793438 грн., основний платіж - 1896719 грн.,  в тому числі  штрафні фінансові санкції - 1896719 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку винесеного повідомлення скарги позивача залишені без задоволення, а відповідачем в порядку доведення до платника граничного строку сплати визначеного податкового зобов’язання винесені податкові повідомлення №0002752203/1 від 16.01.2007 року, №0002752203/2 від 28.03.2007 року, №0002752203/3 від 15.06.2007 року.

Нарахування податкових зобов’язань здійснено на підставі того, що позивачем при розрахунку винагороди як компанії з управління активами Закритого пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестиційних технологій» (надалі ЗПНІФ «ФІТ№) безпідставно застосовано різні процентні ставки, в той час як Регламентом ЗПНВІФ «ФІТ» передбачена ставка 2% середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів Фонду, які перебувають в обігу протягом фінансового року, та 2 % у вигляді різниці між втратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації.

В результаті зазначених дій позивачем не включено до складу валового доходу вартість винагороди за управління активами ЗПНВІФ «ФІТ», розрахованої у відповідності до п. 5.3, п. 5.4 Регламенту ЗПНВІФ «ФІТ» на загальну суму 7568224,00 грн.

За таких обставин Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, передбачено, що до складу валових доходів платника податку, в тому числі включаються доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвесторами є суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь – якого учасника інвестиційної діяльності. Згідно зі ст. 2 вказаного закону інвестиційна діяльність може здійснюватись на основі спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) інститут спільного інвестування (далі – ІСІ) визначений як корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який проводить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Стаття 22 вище зазначеного закону визначає поняття «пайового інвестиційного фонду», як активів, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Згідно ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» пайовий інвестиційний фонд  створюється за ініціативою компаній з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів. Облік результатів діяльності з управління активами пайового інвестиційного фонду здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку результатів її господарської діяльності та обліку результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають в її управлінні.     

Відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року.

Господарський суд міста Києва обґрунтовано не погодився з висновками, викладеними в згаданому вище акті перевірки.

З матеріалів справи, вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Автоальянс ХХІ сторіччя», у відповідності до п.п. 2.2.2 Статуту, Довідки №680/06 з ЄРДПОУ, є компанією з управління активами Закритого пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестиційних технологій».

Статтею 24 зазначеного Закону визначено, що особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його регламентом. Регламент пайового інвестиційного фонду повинен містити відомості про порядок визначення розміру винагороди та покриття витрат, пов’язаних з діяльністю фонду, що можуть бути сплачені компанії з управління активами. 

Пунктом 5 Положення про реєстрацію регламенту інститутів спільного інвестування та ведення Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів з цінних паперів та фондового ринку від 06.07.2002 року №197, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня за №657/6945, передбачено такі ж вимоги до Регламенту пайового інвестиційного фонду

У відповідності до п. 2 Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 02.07.2002 року №196 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2002 року за №600/6888 розмір винагороди компанії з управління активами визначається регламентом пайового інвестиційного фонду або договором про управління активами та корпоративним інвестиційним фондом.

Згідно п. 2.8 вказаного Положення, винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації.

Пунктом 5.3. Регламенту ЗПНВІФ «ФІТ», затвердженого 30.09.2003 року Загальними зборами акціонерів, визначено, що розмір винагороди Компанії з управління активами Фонду, розрахованої у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів Фонду, визначається в порядку, встановленому комісією з цінних паперів та фондового ринку та становить 2 (два) відсотки середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів Фонду, що перебувають в обігу протягом фінансового року.

Пунктом 5.4. вказаного Регламенту визначено, що розмір винагороди Компанії з управління активами Фонду, розрахованої у вигляді різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації, визначається в порядку, встановленого Державно. Комісією з цінних паперів та фондового ринку та становить 2 (два) відсотки цієї різниці за результатами діяльності за звітний рік.

Згідно п. 3.2 Положення про спостережну рада ЗПНВІФ «ФІТ» ВАТ «Автоальянс – ХХІ сторіччя», яке затверджено Наглядовою радою ВАТ «Автоальянс – ХХІ сторіччя», Спостережна рада наділена правом встановлювати винагороду, що сплачується за управління активами в розмірі, меншому ніж розмір встановлений В Регламенті Фонду.   

Висновок відповідача про вчинене позивачем порушення п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок не віднесення до складу валових доходів суми винагороди в розмірі встановленому згідно регламенту (2%) товариством занижено податок на прибуток в розмірі 1896719 грн., є необґрунтованими, оскільки розмір отриманої у перевірений період  позивачем винагороди встановлювався Спостережної радою фонду .

Особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його Регламентом.

Пунктом 5 Регламенту ЗПНВІФ «ФІТ» визначено порядок визначення розміру винагороди Компанії з управління активами та покриття витрат, пов’язаних з діяльністю фонду, що можуть сплачені компанії з управління активами, як того вимагають положення ст. 24 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиції фонди)». Можливість сплати винагороди в розмірі визначеному у п. 5.3, 5.4. Регламенту жодним чином не тягне за собою недійсність рішень прийнятих Спостережною радою Фонду.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про правомірність встановлення меншого розміру винагороди згідно рішень Спостережної ради Фонду, а тому прийняття вказаних рішень відповідає Регламенту Фонду.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3. цього Закону на суму валових витрат платника податку, згідно зі ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9 цього Закону.

В п. п. 4.1. та ст. 15 Закону України «Про господарські товариства» визначено поняття валового доходу та прибутку,  тому об’єктом оподаткування податком на  прибуток є суми фактично отриманого платником прибутку.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 2-го кварталу 2004 року по 2-й квартал 2006 року ВАТ «Автоальянс – ХХІ сторіччя» отримало винагороди від ЗПНВІФ «ФІТ» на загальну суму 774130, 15 грн., що не перевищує встановлених Регламентом 2%, в тому числі в процесі здійснення господарської діяльності була встановлена винагорода:

- за період з 30.04.2004 по 30.06.2004 – 44204, 93 грн.;

- за період з 01.07.2004 по 30.09.2004 – 28322, 00 грн.;

- за період з 01.10.2004 по 31.12.2004 – 106717, 75 грн.;

- за період з 01.01.2005 по 31.03.2005 – 69560, 44 грн.;

- за період з 01.04.2005 по 30.06.2005 – 84651, 68 грн.;

- за період з 01.07.2005 по 30.09.2005 – 91380, 27 грн.;

- за період з 01.10.2005 по 31.12.2005 – 143740, 00 грн.;

- за період з 01.01.2006 по 31.03.2006 – 102767, 17 грн.;

- за період з 01.04.2006 по 30.06.2006 – 102775, 91 грн.

Фактичну суму винагороди, отриманої ВАТ «Автоальянс – ХХІ сторіччя» було включено до складу валових доходів у відповідний звітний період та відображено у деклараціях з податку на прибуток підприємств за відповідні звітні періоди.

Відповідно до п. 2.1 Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 02.07.2002 № 196, щодо розміру винагороди компанії з управління активами, передбачено, що розмір винагороди компанії з управління активами погоджується спостережною радою інституту спільного інвестування та визначається в договорі про управління активами інституту спільного інвестування.

Відповідно до п. 2.8 вище зазначеного положення, винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації.

Цим же положенням, пунктом 2.9 визначено, що розмір винагороди компаній з управління активами венчурного фонду, розрахованої у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів, не може перевищувати 5 відсотків середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів ІСІ, які перебувають в обігу протягом фінансового року.

Згідно з Регламентом ЗПНВІФ «ФІТ», зі змінами, які зареєстровані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, граничний розмір винагороди Позивача, розрахованої у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів Фонду, визначається в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та не може перевищувати 2 (два) відсотки середньорічної сукупної номінально вартості інвестиційних сертифікатів Фонду, визначається в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та не може перевищувати 2 (два) відсотки цієї різниці за результатами діяльності за звітний період.

У листі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №15/20/775 від 22.01.2007 року, зазначено, що до компетенції спостережної ради фонду документами фонду, зокрема регламентом, положенням про спостережник раду фонду тощо, може бути віднесено питання, щодо встановлення розміру витрат, що здійснюються за рахунок активів фонду та розміру винагороди компанії з управління активами за діяльність з управління активами фонду.

  Отже позивачем при розрахунку винагороди як компанії з управління активами Закритого пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестиційних технологій» (надалі ЗПНІФ «ФІТ№), правомірно не включав до складу валового доходу вартість винагороди за управління активами та відповідно не сплату податку на прибуток, а тому донарахування йому податкових зобов’язань згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставними.

Вимоги апелянта про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки не вбачається підстав передбачених ст. 204 КАС України для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що  позов ВАТ «Автоальнс – ХХІ сторіччя» є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 204, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 25 червня 2007 в адміністративній справі №25/258-А – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий суддя:

Судді: