Постанова № 18723052, 03.10.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2011 року Справа № 5002-18/1401-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіВидашенко Т.С.,

суддівГолика В.С.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 64 від 28.03.2011 (Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Кримського територіального управління регіонального розвитку та контролю державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною);

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 02.01-07/261 від 29.03.2011 (Красноперекопська міська рада);

третьої особи - не з'явився (Фонд державного майна України);

представник Фонду державного майна АР Крим - не з'явився;

представник Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Красноперекопська" - не з'явився;

представник Верховної Ради України - не з'явився;

представник Республіканського комітету АР Крим з палива, енергетики та інноваційної - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Кримського територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 21 червня 2011 року у справі №5002-18/1401-2011

за позовомДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (вул. Лобачевського, 23 "В", Лівобережна Частина Києва, місто Київ, 02090)

в особі Кримського територіального управління регіонального розвитку та контролю державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (вул. Кримська, 4 "А", місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001; вул. Київська, 169-10, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим)

до Красноперекопської міської ради (вул. Гер. Перекопа, 1 "А", місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ 133, 01133)

2. Фонд державного майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

3. Республіканський комітет АР Крим з палива, енергетики та інноваційної політики (вул. Київська, 1 "А", місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

4. Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Красноперекопська" (вул. Менделєєва, 30, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

5. Верховна Рада України (вул. Грушевського, 5, місто Київ 8, 01008)

про визнання права власності на нежитлове приміщення

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відособленого підрозділу Республіканського управління в Автономній Республіці Крим "Кримекокомресурси" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Красноперекопської міської ради, з посиланням на статтю 335 Цивільного кодексу України, про визнання права власності на нежиле приміщення, мотивуючи позовні вимоги тим, що Красноперекопська міська рада неправомірно виявила та визнала нежиле приміщення приймальний пункт вторинної сировини, розташований за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1 а/1, безхазяйним.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року у справі № 5002-18/1401-2011 (суддя Осоченко І.К.) у позові Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Кримського територіального управління регіонального розвитку та контролю державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про визнання права власності на нежиле приміщення, відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивач не представив суду доказів того, що майно, яке було взято на облік як безхазяйне і розташоване за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, буд. 1 а/1, є тим самим майном, на яке позивач просить визнати право власності і яке обліковане у Єдиному Реєстрі обєктів державної власності обліковується нежиле приміщення (місцезнаходження: АР Крим, місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а), що перебуває на балансі Державної компанії «Укрекокомресурси»(орган управління даним державним майном зазначений Кабінет Міністрів України).

Не погодившись з рішенням суду, Кримське територіальне управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Заявник скарги вказує на те, що суд першої інстанції при винесені рішення не прийняв до уваги, що відповідачем було прийняте рішення від 22 вересня 2009 року № 98 про присвоєння адреси обєктам міськбудивництва. Згідно з пунктом 1 даного рішення нежилим приміщенням за адресою: вул. Калініна, 1А було надано адресу: Калініна, 1 а/1.

Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 липня 2011 року у справі № 5002-18/1401-2011 апеляційна скарга прийнята до провадження.

Сторони скористалися правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України та подали суду відзиви на апеляційну скаргу та документи, що підтверджують заперечення проти скарги.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2011 року змінено склад судової колегії, суддю Балюкову К.Г., у зв'язку з відпусткою замінено на суддю Борисову Ю.В.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2011 року змінено склад судової колегії, суддю Гонтаря В.І., у зв'язку з відпусткою замінено на суддю Голика В.С.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2011 року у справі № 5002-18/1401-2011 продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2011 року змінено склад судової колегії, суддю Борисову Ю.В., у зв'язку з відпусткою замінено на суддю Рибіну С.А.

У судовому засіданні 03 жовтня 2011 року представник позивача підтримав свої доводи та заперечення у повному обсязі.

Представник відповідача відхилив доводи апеляційної скарги як такі, що суперечать вимогам законодавства та спростовуються доказами, наданими під час судового розгляду дійсного спору, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Фонду державного майна Автономної Республіки Крим у судове засідання не зявився, направив клопотання про розгляд справі № 5002-18/1401-2011 без участі представника Фонду майна.

Представники Фонду державного майна України, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з палива, енергетики та інноваційної політики, Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Красноперекопська", Верховної Ради України у судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе здійснювати апеляційне провадження за відсутності вищезазначених представників сторін.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2003 року № 827-р «Про передачу цілісного майнового комплексу виробничо-заготівельного підприємства «Кримвторресурси»у державну власність та реорганізацію деяких підприємств, що належать до сфери управління Мінекономіки»цілісний майновий комплекс виробничого-заготівельного підприємства «Кримвторресурси»передано зі складу майна, що належить Автономній Республіці Крим у державну власність з наступним його закріпленням за Державною компанією «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України на праві повного господарського відання, що підтверджується актом приймання-передачі від 22 березня 2004 року (т.1 а.с. 103-108).

Відповідно до акта приймання-передачі основних засобів від 30 червня 2005 року (т.1 а.с. 26) Державна компанія «Укрекокомресурси»на підставі розпорядження від 17 червня 2005 року № 31-1 передала у повне господарське відання, створеному на базі цілісного майнового комплексу виробничого-заготівельного підприємства «Кримвторресурси», Республіканському управлінню в АР Крим «Кримекокомресурси» ДК «Укрекокомресурси»основні засоби, у тому числі - приймальний пункт вторсировини (місцезнаходження: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а).

Як вбачається з листа Фонду Державного майна України від 20 жовтня 2010 року в Єдиному реєстрі обєктів державної власності обліковується нежиле приміщення, а саме, приймальний пункт вторсировини (місцезнаходження: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а), що перебуває на балансі Державної компанії «Укрекокомресурси» (код ЄДРПОУ: 20077743; орган управління: Кабінет Міністрів України) (т.1 а.с. 10-11).

Судова колегія перевіривши предмет позову у даній справі, а саме, вимогу позивача про визнання права власності Держави Україна в особі Верховної Ради України з правом повного господарського відання Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на нежиле приміщення вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що Верховна Рада України не є суб'єктом управління об'єктами державної власності.

Правові основи управління обєктами державної власності в Україні встановлені в Законі України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до пункту 5 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління обєктами державної власності відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що суб'єктом управління об'єктами державної власності, зокрема, є Фонд державного майна України, до повноважень якого віднесено забезпечення захисту майнових прав держави на території України.

Частина 3 статті 73 Господарського кодексу України визначає, що майно, яке є державною власністю, закріплене за державним підприємством на праві господарського відання чи оперативного управління.

Колегія звертає увагу на те, що Законом України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Міністерства та інші органи виконавчої влади (повноважені органи управління) та інші господарські структури та уповноважені особи. Цим Законом встановлено та розмежовано компетенцію Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерств та інших органів виконавчої влади (повноважених органів управління) щодо управління об'єктами державної власності.

До компетенції уповноважених органів управління (міністерств) відноситься, зокрема, прийняття рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності; затвердження статутів підприємств; здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна (стаття 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Крім того, в листі Фонду Державного майна України зазначено, що органом державного управління нежилим приміщенням, а саме, приймальним пунктом вторсировини (місцезнаходження: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а) є Кабінет Міністрів України.

Також, в матеріалах справи містяться пояснення, надані представником Верховної Ради України де зазначено, що Верховній Раді України ніколи не належав спірний обєкт нерухомості, а право власності на нього належить державі України, в особі відповідних органів виконавчої влади, які мають можливість приймати участь при розгляді даної справи.

Таким чином, колегія вважає, що Верховна Рада України не є суб'єктом управління об'єктами державної власності, і тому за нею не можливо визнати право власності на вищезазначене нежиле приміщення.

Крім того, у позовній заяві позивач звертає увагу на те, що приймальний пункт вторинної сировини місцезнаходження: АР Крим, місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а/1 перебуває у його оперативному управлінні, і не може бути визнане як безхазяйне.

Дослідивши дані обставини справи, встановивши предмет доказування, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року (з наступними змінами і доповненнями), який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, встановлює, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності (стаття 4).

Пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що обов'язковій реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Як вбачається з матеріалів справи на території громади міста Красноперекопська було виявлено нежиле приміщення, розташоване за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а/1, яке складається з трьох приміщень: літ А1 65,8 кв.м., літ А2- -100,6 кв.м., літ А3 56,5 кв.м., загальною площею 222,9 кв.м.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи право власності на нежиле приміщення, розташоване за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а/1 не проходило державної реєстрації у органах технічної інвентаризації.

29 травня 2009 року Красноперекопська міська рада звернулася до Кримського республіканського підприємства «БРТІ м. Красноперекопська» з листом за вих. № 021-16/395 щодо постановки на облік як безхазяйного наступних нежилих приміщень, розташованих за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, буд. 1а/1: літ А1 65,8 кв.м., літ А2 - 100,6 кв.м., літ А3 56,5 кв.м. та у газеті «Перекоп»27 червня 2009 року було розміщено оголошення про те, що 03 червня 2009 року поставлено на облік у Кримському республіканському підприємстві «БРТІ м. Красноперекопська»як безхазяйне наступне майно: нежиле приміщення приймального пункту вторинних ресурсів, розташоване у торговому рядку за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Калініна, будинок 1а/1, зовнішню площею 278,7 кв.м. (т.1 а.с. 98; 111).

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність (ч. 2 ст. 335 Цивільного кодексу України).

Красноперекопська міська рада звернулася до Красноперекопського міського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «БРТІ м. Красноперекопська»про передачу безхазяйної нерухомої речі нежилої будівлі загальною площею 222,9 кв.м., розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а/1, у комунальну власність територіальної громади міста Красноперекопськ в особі Красноперекопської міської ради.

Проте, як було досліджено судом першої інстанції та підтверджується наявним в матеріалах справи доказами на теперішній час судове рішення щодо передання безхазяйної нерухомої речі нежилої будівлі загальною площею 222,9 кв.м., розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а/1, у комунальну власність територіальної громади міста Красноперекопськ в особі Красноперекопської міської ради відсутнє.

За наявності даних обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач передчасно звернувся до Красноперекопської міської ради з даними позовними вимогами.

Також, позивач, в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що нежиле приміщення приймальний пункт вторинної сировини, розташований за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а, та нежиле приміщення приймальний пункт вторинної сировини, розташований за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1 а/1 є одним і тім же приміщенням.

Однак, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що на облік у Кримському республіканському підприємстві «БРТІ м. Красноперекопська» як безхазяйне було поставлене нежиле приміщення, розташоване за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, буд. 1 а/1. Дана адреса була присвоєна рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 22 травня 2009 року № 98.

Проте, у Єдиному Реєстрі обєктів державної власності обліковується нежитлове приміщення, місцезнаходження: АР Крим, місто Красноперекопськ, вул. Калініна, 1а, що перебуває на балансі Державної компанії «Укрекокомресурси» (орган управління даним державним майном зазначений Кабінет Міністрів України).

Отже, позивач не представив ні суду першої інстанції, ні апеляційній інстанції належних доказів того, що майно, яке було взято на облік як безхазяйне і розташоване за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Калініна, буд. 1 а/1, є тим самим майном, на яке позивач просить визнати право власності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у звязку з чим вона задоволенню не підлягає.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх обставин справи.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримського територіального управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року у справі № 5002-18/1401-2011 залишити без змін.

Головуючий суддяТ.С. Видашенко

СуддіВ.С. Голик

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (вул. Лобачевського, 23 "В", Лівобережна Частина Києва, місто Київ, 02090)

в особі Кримського територіального управління регіонального розвитку та контролю державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (вул. Кримська, 4 "А", місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001; вул. Київська, 169-10, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим)

2. Красноперекопська міська рада (вул. Гер. Перекопа, 1 "А", місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

3. Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ 133, 01133)

4. Фонд державного майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

5. Республіканський комітет АР Крим з палива, енергетики та інноваційної політики (вул. Київська, 1 "А", місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

6. Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Красноперекопська" (вул. Менделєєва, 30, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

7. Верховна Рада України (вул. Грушевського, 5, місто Київ 8, 01008)

8. до господарського суду АР Крим

9. у справу