Постанова № 18722928, 18.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р.Справа № 5024/1483/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В. Суддів:Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л. При секретарі:Хом'як О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 3421 від 05.11.2009 р.

від відповідача: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області

від 13.09.2011 р.

по справі № 5024/1483/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про звернення стягнення заборгованості в розмірі 183159,83 дол. США на заставне майно

ВСТАНОВИЛА:

01 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариств «Райффайзен Банк Аваль»в особі Херсонської обласної дирекції (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (в подальшому ФОП ОСОБА_3) про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 010/04-01/1106 від 15.12.2006 р. та кредитного договору № 010/04-01/1106/1 від 15.12.2006 р. із додатковими угодами, укладеними до нього.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив звернути стягнення на предмет застави: гранітні плити розміром 100 х 50 х 8 в кількості 215 шт. заставною вартістю 140000 грн., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Полтавська, 96, та належать ФОП ОСОБА_3 на праві власності в рахунок погашення заборгованості в сумі 183159,83 доларів США, що еквівалентно 1467635,32 грн. за кредитним договором № 010/04-01/1106/1 від 15.12.2006 р. та додатковими угодами до нього, який укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-01/1106 від 15.12.2006 р., способом продажу з аукціону за ціною, визначеною субєктом оціночної діяльності.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 р. (суддя Закуріна М.К.) позов задоволено у повному обсязі. Звернуто стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість по Генеральній кредитній угоді № 010/04-01/1106 від 15.12.2006 р. та кредитному договору № 010/04-01/1106/1 від 15.12.2006 р. із додатковими угодами, укладеними до нього, в розмірі 144880,20 доларів США заборгованості по кредиту (еквівалент 1154854,81 грн.), 24859,03 доларів США нарахованих відсотків по кредиту (еквівалент 198153,81 грн.), 8006,25 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту (еквівалент 63818,62 грн.), 5414,35 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків (еквівалент 43158,33 грн.), 3485 грн. штрафу за порушення графіку погашення кредиту та 4165 грн. штрафу за порушення графіку порушення відсотків, а всього 1467635,32 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно: гранітні плити розміром 100 х 50 х 8 в кількості 215 штук заставною вартістю 140000 грн., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Полтавська, 96, та належать ФОП ОСОБА_3 шляхом продажу з аукціону. З ФОП ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто 140000 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.09.2011 р. внесені виправлення у третій пункт резолютивної частини рішення та змінено цифру 140000 на 1400 (держмито).

Не погоджуючись з цим рішенням, ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати та припинити провадження у справі з тих підстав, що місцевим господарським судом неповно зясовані обставини справи, оскільки є рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 04.07.2011 р. по справі № 2-513/11, яким задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення з гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 заборгованості за тим же кредитним договором. Також апелянт вказує на порушення господарським судом вимог ст. 258 ЦК України, так як пеня стягнута за період, що перевищує один рік. Крім цього, апелянт зазначає, що договором встановлений інший порядок звернення стягнення на предмет застави, ніж за рішенням суду, а також вказує на те, що спосіб реалізації заставного майна через аукціон проводиться лише в рамках виконавчого провадження, а ніяк не до нього, тоді як ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу»встановлений загальний порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

В відзиві на апеляційну скаргу банк просить рішення господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 без задоволення.

Представники відповідача в судове засідання не зявилися, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останній не скористався.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника банківської установи, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами 1 і 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-01/1106 від 15.12.2006 р. цього ж дня між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та гр. ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 010/04-01/1106/1, за умовами якого та додаткових угод до нього позивач зобовязався надати відповідачу кредит в сумі 160000 доларів США зі сплатою 14,5 % річних зі строком повернення кредиту до 17.12.2013 року з погашенням кредиту та відсотків за ним у відповідності до графіку погашення, що є невідємною частиною цього договору.

У забезпечення виконання кредитного договору 15 грудня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ФОП ОСОБА_3 укладений договір застави товарів в обігу, а саме: гранітних пліт розміром 100 х 50 х 8 в кількості 215 штук заставною вартістю 140000 грн.

Пунктом 2.3. цього договору застави встановлене право позивача звернути стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку, якщо кредит, проценти, штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.07.2011 р. у справі № 2-513/11 встановлено порушення гр. ОСОБА_3 умов кредитного договору та вирішено стягнути з нього та з гр. ОСОБА_5 (поручителя) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»1308012,84 грн. кредитної заборгованості (з яких 144880,20 доларів США заборгованість по кредиту; 14530,28 доларів США заборгованість по відсоткам; 2714,23 доларів США пеня за порушення строків повернення кредиту; 1697,52 доларів США пеня за порушення строку сплати відсотків; 2975 грн. штраф за порушення строків повернення кредиту; 3655 грн. штраф за порушення строку сплати відсотків).

Виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач заборгував перед позивачем 144880,20 доларів США заборгованості по кредиту, 24859,03 доларів США заборгованості по відсоткам, 8006,25 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту, 5414,35 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків, 3485 грн. штрафу за порушення графіку погашення кредиту та 4165 грн. штрафу за порушення графіку погашення відсотків, а всього 1467635,32 грн., а також з того, що ст. 20 Закону України «Про заставу»передбачено набуття заставодержателем права на звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання заставодавцем забезпеченого зобовязання.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи в частині задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо звернення стягнення на предмет застави та ним дана належна юридична оцінка.

Посилання ФОП ОСОБА_3 на подвійне стягнення з нього за рішенням Дніпровсього районного суду м. Херсона та за оскаржуваним рішенням, судова колегія вважає безпідставними.

Виходячи з положень ст. 1049 ЦК України і ст. 20 Закону України «Про заставу», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»має право на звернення до господарського суду з позовами про стягнення заборгованості та про звернення стягнення на предмет застави.

Виходячи з положень ст.ст. 3, 28 Закону України «Про заставу», застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання та припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Серед цих підстав не зазначено ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора (постанова Верховного Суду України від 24.11.2010 р. № 6-20298св09).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором.

При цьому, наявність судового рішення по спору про стягнення грошових коштів за кредитним зобовязанням, за відсутності його виконання, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним зобовязання. Подібна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2011 р. у справі № 6-28025св09.

Також судова колегія звертає увагу апелянта на те, що згідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про заставу»заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

До того ж, враховуючи що спір за кредитним договором виник між юридичною і фізичною особами, відповідач зможе скористатися правом, передбаченим ч. 2 ст. 369 ЦПК України, та стягнути безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом, виданим на виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.07.2011 р. у справі № 2-513/11.

Одночасно з цим, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в частині донарахування заборгованості по відсоткам по кредиту, неустойки та інших штрафних санкцій ФОП ОСОБА_3, оскільки подібне донарахування можливе за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до гр. ОСОБА_3 в іншому порядку судочинства, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Посилання апелянта на те, що договором застави встановлений інший порядок звернення стягнення на предмет застави, ніж за рішенням суду, судова колегія вважає помилковим, оскільки пунктом 2.8 договору застави не обмежується право ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернення до суду, передбачене між іншим й приписами ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу».

При цьому, згідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Твердження ФОП ОСОБА_3 про те, що спосіб реалізації заставного майна через аукціон визначається лише в рамках виконавчого провадження, а ніяк не до нього, судова колегія вважає неспроможним, оскільки пунктом 2.8 договору передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, здійснюється самостійно ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»будь-яким прийнятним для нього способом.

Частиною 7 статті 20 Закону України «Про заставу»визначено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціямиз аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Спосіб реалізації заставного майна через аукціон визначений позивачем, на підставі п. 2.8. договору застави, у позові.

Також у відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Частинами 3 і 4 цієї норми передбачено, що якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Враховуючи те, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.09.2011 року вправлено арифметичну помилку у третьому пункті резолютивної частини рішення та змінено цифру 140000 на 1400 (держмито), судова колегія вважає те, що правові підстави для зміни оскаржуваного рішення в цій частині відсутні. При цьому, сума позову за цією справою визначається заставною вартістю предмета застави.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області підлягає зміні, а саме: уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та звернути стягнення з ФОП ОСОБА_3 слід на предмет застави за договором застави товарів в обігу від 15.12.2006 р. в загальній сумі заборгованості за кредитним договором № 010/04-01/1106/1 від 15.12.2006 р. та додаткових угод до нього, визначеній заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.07.2011 р., яка становить 1308012,84 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково, а рішення господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 р. по справі № 5024/1483/2011 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини цього рішення наступним чином:

«2. Звернути стягнення на предмет застави, визначений договором застави товарів в обігу від 15.12.2006 р., що належить на праві власності Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), а саме: гранітні плити розміром 100 х 50 х 8 в кількості 215 штук, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Полтавська, 96, за заборгованістю по Генеральній кредитній угоді № 010/04-01/1106 від 15.12.2006 р. та кредитному договору № 010/04-01/1106/1 від 15.12.2006 р. з додатковими угодами № 010/04-01/1106/1/2 від 06.07.2009 р., № 010/04/-01/1106/1/3 від 24.11.2009 р., № 010/04-01/1106/1/4 від 25.11.2009 р., № 010/04-01/1106/1/5 від 14.05.2010 р. в розмірі 144880,20 доларів США заборгованість по кредиту (еквівалент 1153 000,10 грн.); 14530,28 доларів США заборгованість по відсоткам (еквівалент 115 636,33 грн.); 2714,23 доларів США пеня за порушення строків повернення кредиту (еквівалент 21 600,66 грн.); 1697,52 доларів США пеня за порушення строку сплати відсотків (еквівалент 13509,37 грн.); 2975 грн. штраф за порушення строків повернення кредиту; 3655 грн. штраф за порушення строку сплати відсотків, а всього на суму 1308012,84 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Херсонської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(м. Херсон, вул. Чорнофлотська, 17, ідентифікаційний код 22761811) шляхом продажу на аукціоні за початковою ціною, що буде визначена незалежним субєктом оціночної діяльності».

В решті рішення залишити без змін.

Накази доручити видати господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддяВ.В. Лашин

СуддяГ.А. Єрмілов

СуддяО.Л. Воронюк

Повна постанова складена 19.10.2011 р.