Постанова № 18722805, 12.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р.Справа № 3/17-1062-2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від ПАТ „Реом” Дудник М.В., Бабін В.В.

від ПАТ Акціонерний банк „Південний” Андебура А.І.

від ВАТ „Олександрівський гранітний карєр” не зявилися

від ОСОБА_4 не зявилися

від ОСОБА_5 не зявилися

від відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області не зявилися

розглянула апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства „Реом”

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 31.08.2011р.

у справі № 3/17-1062-2011

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Південний”

до відповідачів: 1)Публічного акціонерного товариства „Реом”;

2)Відкритого акціонерного товариства „Олександрівський гранітний карєр”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5

за участю відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області

про стягнення 34753318,01 грн. та 511232,73 євро та звернення стягнення на предмет іпотеки

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2011р., прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.10.2011р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Реом” на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2011р. у справі № 3/17-1062-2011.

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 03.10.2011р.

Апеляційна скарга розглянута за правилами ст. 102 ГПК України.

До початку судового засідання до суду апеляційної інстанції надійшла заява головного управління юстиції в Одеській області відділу примусового виконання рішень, в якій останній просить розглянути справу без участі представника відділу.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України в засіданні суду 12.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Справа розглянута за наданими копіями матеріалів справи № 3/17-1062-2011.

Відповідно до копії рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк „Південний” звернулося до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою, про стягнення солідарно із Публічного акціонерного товариства „Реом”; Відкритого акціонерного товариства „Олександрівський гранітний карєр” 34753318,01 грн. та 511232,73 євро боргу за договором, у тому числі з майнового поручителя Відкритого акціонерного товариства "РЕОМ" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.06.2008р. на 922/1000 частини нежилих будівель, що знаходяться в м. Одесі по вул. Головатого Отамана 84А, та складаються в цілому з виробничих корпусів літ. „А,Г”, насосної літ. „Б”, загальною площею 10316,9 кв. м, які зареєстровані в КП „Одеське МБТІ та РОН” у книзі 49 неж. на стор. 15 номер запису №5634, реєстраційний № 13105777, визначивши, що реалізація майна, на яке звертається стягнення, здійснюється шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”, визначивши, що початкова ціна майна, на яке звертається стягнення, для подальшої реалізації на публічних торгах визначається субєктом оціночної діяльності, залученим державним виконавцем у порядку, визначеному вказаним законом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. позовні вимоги банку задоволено повністю, судові витрати покладено на відповідачів. На виконання рішення суду видані відповідні накази від 24.06.2011р.№ 3/17-1062-2011.

ПАТ „Реом” звернулося до суду першої інстанції із скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, та просить визнати недійсним пункти 2, 3 постанови від 20.07.2011р. ВП № 27692088 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2011р. зі справи № 3/17-1062-2011 (суддя Д'яченко Т.Г.) у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду, з посиланням на ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 41 Закону України „Про іпотеку”, п. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження” вмотивована тим, що державний виконавець при прийнятті постанови від 20.07.2011р. ВП № 27692088 діяв з урахуванням вимог діючого законодавства, оскільки не встановлення строку для добровільного виконання рішення призвело б до порушення законного права боржника на добровільне виконання рішення суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство „Реом” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції від 31.08.2011р. з даної справи скасувати, скаргу подану згідно із ст. 121-2 ГПК України задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що постанова ВДВС від 20.07.2011р. ВП № 27692088 суперечить резолютивній частині рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. стосовно того, що стягнення з ПАТ „Реом” здійснюється в грошовій формі, а не за рахунок предмета іпотеки, як то передбачено вказаним рішенням суду. Крім того, товариство зазначає, що не може самостійно реалізувати предмет іпотеки, який знаходиться в заставі та добровільно погасити борг.

До початку судового засідання до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення головного управління юстиції в Одеській області відділу примусового виконання рішень, згідно із якими останній, посилаючись на безпідставність та невідповідність нормам діючого законодавства доводів викладених в апеляційній скарзі, просить оскаржену ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники особи, яка подала апеляційну скаргу в судовому засіданні вимоги скарги підтримали, вважають ухвалу суду неправомірною та необґрунтованою.

Представник ПАТ АБ "Південний" просить залишити оскаржену ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність та на невідповідність доводів чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів зазначає:

Обґрунтовуючи скаргу на постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ПАТ „Реом” посилається на невідповідність чинному законодавству пунктів 2, 3 вказаної постанови в яких зазначено: „п. 2. Боржнику самостійно виконати вимоги наказу № 3/17-1062-2011, винесеного 24.06.2011р. господарським судом Одеської області у 7-денний строк з моменту винесення цієї постанови шляхом перерахування вищевказаної суми боргу на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Одеській області розрахунковий рахунок 37317004004626, код ЄДРПОУ 34929741, МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області; п. 3. У разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення у наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку з стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду щодо відмови у задоволенні скарги на постанову ВДВС та зазначає, що резолютивна частина судового рішення від 30.05.2011р. відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи із наступного:

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 вказаного закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Положеннями ч. 1 ст. 41 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Крім того, ст. 42 вказаного Закону передбачено, що боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, чинним законодавством, яким зобовязаний керуватись державний виконавець під час здійснення своїх професійних обовязків, зокрема, щодо дій для прийняття виконавчого документа до виконання, передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа (судового наказу) виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує боржнику (та в даному випадку ПАТ „Реом”, як поручителю в межах майна передбаченого договором іпотеки) строк для самостійного (добровільного) виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів і період протягом якого відповідно до ст. 42 Закону України „Про іпотеку”, боржник і поручитель в праві виконати вимогу основного зобовязання, тим самим припинивши реалізацію предмету іпотеки. Крім того, орган ДВС, керуючись ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження” зобовязаний попередити боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією і проведенням виконавчих дій, що і було виконано постановою ВДВС від 20.07.2011р.

Таким чином, доводи ПАТ „Реом” в цій частині суперечать нормам чинного законодавства України.

Крім того, з тексту апеляційної скарги вбачається, що товариство вказує на невідповідність постанови органу державної виконавчої служби виконавчому документу (судовому наказу) в частині того що в п. 1 постанови в кінці тексту додаткова вказано „в частині стягнення боргу в сумі 9900000грн.”, що на думку ПАТ „Реом” є діями направленими на покладення на останнього обовязку сплатити вказану суму в рахунок погашення заборгованості.

Проте постанова про відкриття виконавчого провадження приймається на підставі відповідного виконавчого документу, яким в даному випадку є судовий наказ від 24.06.2011р. № 3/17-1062-2011, який повністю відповідає резолютивній частині рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2011р. і на можливість добровільного виконання якого посилається державний виконавець в п. 2 постанови органу ДВС. Відтак постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2011р. є правомірною, обгрунтованою та такою, що повністю відповідає нормам матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що мотиви з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставами для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду від 31.08.2011р. зі справи № 3/17-1062-2011, у звязку з чим вказану ухвалу слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.85,99,101-106 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2011р. зі справи № 3/17-1062-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.Т. Пироговський Судді В.І. Картере В.І. Жеков Повний текст постанови підписано 17.10.2011р.