Рішення № 18722569, 12.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2011 р.Справа № 5/5025/1602/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Полонне

про стягнення 1126,88 грн., з яких 937,97 грн. основного боргу, 37,70 грн. пені, 113,66 грн. інфляційних втрат, 37,55 грн. 3% річних

Суддя Грамчук І.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_2 - за довіреністю №232 від 30.06.2011 року

відповідач: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1126,88 грн., з яких 937,97 грн. основного боргу, 37,70 грн. пені, 113,66 грн. інфляційних втрат, 37,55 грн. 3% річних. В обґрунтування вимог посилається на положення договору про надання послуг електрозв'язку, ст.ст. 161,214, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Закон України "Про телекомунікаційні послуги".

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, позовні вимоги не оспорив, причини неявки представника та неподання доказів не пояснив, своїм процесуальним правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між ВАТ "Укртелеком" в особі Цеху електрозв'язку №9 Хмельницької філії ВАТ "Укртелеком" та відповідачем (Споживачем) 10.10.2007р. укладено типовий договір про надання послуг електрозвязку №179, за умовами якого позивач надає послуги електрозвязку, перераховані в Додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в Додатку 2. (п.1 договору).

Пунктом 3.2.8 договору на Споживача покладено обов'язок своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п. 4.2 договору Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільною погодженою авансовою системою оплати.

Згідно п.п. 4.5., 4.6 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

У відповідності до п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги за період червень 2010р. - липень 2011р., що підтверджується виставленими рахунками. Відповідач надані послуги вчасно та в повному обсязі не сплатив, утворивши заборгованість в сумі 937,97 грн.

В зв'язку із несплатою відповідачем послуг електрозвязку в добровільному порядку, позивач просить суд стягнути з відповідача 1126,88 грн., з яких 937,97 грн. основного боргу, 37,70 грн. пені, 113,66 грн. інфляційних втрат, 37,55 грн. 3% річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.ст.525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Як вбачається з матеріалів, відповідач у визначений договором строк не оплатив надані позивачем послуги за червень 2010р. - липень 2011р., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 937,97 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачеві 113,66 грн. індексу інфляції та 37,55 грн. три проценти річних за період з 01.06.10р. по 31.08.11р.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що правомірним буде нарахування за період з 11.07.10р. по 31.08.11р., оскільки згідно умов договору (п.4.6) у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг. А тому правомірним буде стягнення з відповідача 99,32 грн. індексу інфляції та 33,68 грн. три проценти річних.

В частині стягнення 14,34 грн. індексу інфляції та 3,87 грн. три проценти річних слід відмовити.

У відповідності до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У відповідності до п. 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р. у разі несвоєчасної оплати наданих оператором, провайдером телекомунікаційних послуг споживачі сплачують пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 37,70 грн. за період з 21.02.11р. по 21.07.11р., проте правомірним буде нарахування пені за період з 11.07.10р. по 11.01.11р. в сумі 40,45 грн. Судом враховується, що сума нарахованої пені за даний період становить 40,45 грн., тому вимоги позивача про стягнення 37,70 грн. пені підлягає задоволенню, оскільки не перевищують відповідні нарахування.

Відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг електрозв'язку не виконав, доказів, які б спростовували дане та доказів про сплату заборгованості суду не подав.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Полонне про стягнення 1126,88 грн., з яких 937,97 грн. основного боргу, 37,70 грн. пені, 113,66 грн. інфляційних втрат, 37,55 грн. 3% річних задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13 (код 01182500) 937,97 грн. (дев'ятсот тридцять сім гривень 97 коп.) основного боргу, 99,32 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 32 коп.) інфляційних нарахувань, 33,68 грн. (тридцять три гривні 68 коп.) 3% річних, 37,70 грн. (тридцять сім гривень 70 коп.) пені, 100,35 грн. (сто гривень 35 коп.) витрат по оплаті державного мита, 232,19 грн. (двісті тридцять дві гривні 19 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

СуддяІ.В. Грамчук

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи, 2-3 - позивачу, 4-5 - відповідачу.