Рішення № 18722355, 11.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2011 Справа № 5024/1678/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства "М'ясо Херсонщини", м. Херсон

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Херсон

про стягнення 30172 грн. 75 коп.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1. дов. № б/н від 14.09.2011

від відповідача - не прибув.

Приватне підприємство "М'ясо Херсонщини" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) заборгованості за поставлений товар у сумі 30172 грн. 75 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, причини неявки не повідомив, ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.10.2011 року отримав 28.09.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 174 і ч. 1 ст. 181 ГК України склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу.

Судом встановлено, що позивач передав відповідачу за видатковими накладними (а.с.15-40) товар на загальну суму 83716,50 грн. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за поставлені товари розрахувався частково.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, письмового договору, в якому були б обумовлені строки оплати товару, - сторони не укладали. Тобто строки оплати товару не обумовлені. За таких обставин сторони повинні керуватись ст.530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.08.2011 р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яку відповідач отримав 11.08.2011 року та повинен був виконати на протязі 7 днів з дня надходження до нього вищевказаної вимоги.

Однак, вищевказану вимогу відповідач залишив без відповіді та реагування.Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 30172,75 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України стягуються з відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Херсонський оптовий торговий дім-97” (73020, м.Херсон, вул.Ілліча, 86, кв.88, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 24121211) на користь Приватного підприємства "М»ясо Херсонщини»(73000, м. Херсон, вул.Фонтанна, 5, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 35469147) 30172,75 грн. боргу, 301,72 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 17.10.2011 р.