Рішення № 18721988, 18.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа № 5/136/2011.

За позовом Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ, Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Світа», м. Алчевськ, Луганської області

про стягнення 36679 грн. 56 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність №6/01-06-1420 від 20.04.2011

від відповідача - не прибув

Суть спору: Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 35997,63 грн. боргу, який виник за договором оренди нерухомого майна №559 від 01.09.2010, а також 569 грн. 95 коп. пені та 111 грн. 98 коп. 3% річних.

В судовому засіданні 18.10.2011 позивач надав пояснення по справі, в яких зазначив, що заявлена до стягнення сума боргу складається з боргу по сплаті орендних платежів в розмірі 30338 грн. 58 коп. та боргу по відшкодуванню земельного податку у сумі 5659 грн. 05 коп.

Відповідач у справі в судове засідання не зявився, втім направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд зменшити розмір неустойки у звязку із скрутним фінансовим становищем і розглянути справу за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

01 вересня 2010 року між управлінням економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Світа»(орендар) був укладений договір оренди № 559 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Алчевська, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: адміністративну будівлю (площею 651,2 кв.м.), асфальтове покриття (загальною площею 599 кв.м.), залізобетонну огорожу (загальною площею 216,7 кв.м.), яке розташоване за адресою: місто Алчевськ, вул. Ленінградська, буд. 64.

Умовами п. 11.1 договору сторони встановили строк дії договору з 01.09.2010 по 31.07.2013 включно.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання передачі від 01.09.2010 б/н, який підписаний обома сторонами без заперечень.

У відповідності з вимогами п. 3.2 договору орендна плата визначається на підставі конкурсу та становить за базовий місяць оренди (серпень 2010 року) 7620,96 грн. з урахуванням індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за останній місяць перед розрахунковим (п. 3.3 договору).

Перераховувати орендну плату відповідач зобовязався своєчасно та в повному обсязі щомісячно, до останнього числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця (п. п. 5.1, 3.4 договору).

Окрім орендної плати орендар зобовязався щомісячно відшкодовувати орендодавцю земельний податок за користування земельною ділянкою площею 0,3310 га, на якій розташовано обєкт оренди, що становить за чотири місяці 2010 року 5659,08 грн. та вноситься до 25 числа поточного місяця рівними частинами (п. 5.15 договору).

07 лютого 2011 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна № 559 від 01.09.2010 року, якою внесені зміни до пункту 5.15. договору та встановлено обов'язок орендаря щомісячно відшкодовувати орендодавцю земельний податок за користування земельною ділянкою, площею 0,311 га, на якій розташовано об'єкт оренди, що становить 16977,18 грн. на рік та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 числа поточного місяця рівними частинами.

За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки майно відноситься до комунальної власності, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 5 ст. 762 ЦК України та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Втім, відповідач в порушення наведених приписів чинного законодавства та умов договору оренди, свої обов'язки щодо сплати орендних платежів виконував не належним чином, внаслідок чого згідно розрахунку позивача станом на 01.07.2011 року утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 30338,58 грн.

Не виконав належним чином відповідач свої обовязки і в частині щомісячного відшкодування земельного податку, у звязку з чим станом на 01.07.2011 року виникла заборгованість з компенсації цих витрат в сумі 5659,05 грн.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, у п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу по сплаті орендних платежів в сумі 30338,58 грн. та з компенсації витрат по сплаті земельного податку в сумі 5659,05 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та враховуючи, що відповідач прострочив виконання своїх обовязків по сплаті орендних платежів та відшкодування земельного податку, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача три відсотка річних у розмірі 111,98 грн.

Окрім того, статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В пункті 3.7 договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0.1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати; а в пункті 5.15 договору встановили що у разі несвоєчасного відшкодування земельного податку за користування земельною ділянкою або відшкодування не в повному обсязі в терміни, визначені договором, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені за кожний день прострочення платежу включаючи день оплати.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п.п. 3.7, 5.15 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 569,95 грн., що складає 383,10 грн. пені за прострочення сплати орендних платежів та 186,85 грн. пені за прострочення відшкодування земельного податку.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в повному обсязі, але просить зменшити розмір неустойки у звязку із скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, ці дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому, суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки той факт, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані не є безумовною підставою для зменшення неустойки. Тим більше, що жодних доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем не надано.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України..

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Світа», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Чапаєва, 45, к. 9, ідентифікаційний код 37156726 на користь управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ, Луганської області, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код 20185674 заборгованість по сплаті орендних платежів в сумі 30338 грн. 58 коп., заборгованість з компенсації витрат по сплаті земельного податку в сумі 5659 грн. 05 коп., пеню в сумі 569 грн. 95 коп. та 3% річних в сумі 111 грн. 98 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 366 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2011.

Суддя Т.В. Васильченко