Рішення № 18721840, 13.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.11 Справа № 26/161/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, м.Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, м.Перевальськ Луганської області

про стягнення 16091 грн. 42 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність №А14/40Д від 25.08.2011;

від відповідача не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4325 грн. 08 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 11766 грн. 34 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.05.2010 по справі №1/98 за позовом відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал” про стягнення 49999 грн. 20 коп. основного боргу, 59072 грн. 91 коп. інфляційних нарахувань, 7512 грн. 29 коп. 3% річних задоволені повністю.

На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області був виданий відповідний наказ.

21.10.2010 відділом державної виконавчої служби Перевальського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області по справі №1/98 від 14.06.2010.

Як зазначив позивач, станом на день звернення з позовом відповідачем грошові зобовязання не виконані, борг не сплачений, тому позивач додатково нарахував відповідачу 3% річних в сумі 4325 грн. 08 коп. та інфляційні нарахування в сумі 11766 грн. 34 коп.

Враховуючи доводи позивача, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Як зазначено в ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічні положення містяться і в ст.202, ст.203 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідачем вимоги позову не спростовані, доказів відсутності суми боргу не надано.

Але при розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань позивачем не враховано, що вони нараховуються тільки на заборгованість, а позивач нарахував їх і на суму інфляції, і на 3% річних, що є порушенням вимог діючого законодавства.

Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, є 3% річних за період з 12.06.2010 по 31.08.2010 в сумі 1828 грн. 73 коп. (49999 грн. 20 коп.*3*445/365/100) та інфляційні нарахування за період з червня 2010 по липень 2011 в сумі 4986 грн. 23 коп.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.10.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” до товариства з обмеженою відповідальністю „Триал” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, вул.Слов”янська, б.1, м.Перевальськ Луганської області, код 31481239 на користь Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, майдан Машинобудівельників, б.1, м.Маріуполь Донецької області, код 30832888 інфляційні нарахування в сумі 4986 грн. 23 коп., 3% річних в сумі 1828 грн. 73 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 68 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99 грн. 95 коп., видати наказ позивачу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.10.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць