ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.11 Справа № 26/184/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислового об”єднання „Аріста”, м.Донецьк
до Дочірнього підприємства „Луганський холодокомбінат” Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод”, м.Луганськ
про стягнення 21800 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача представник не прибув;
від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.01.2011.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 21800 грн. 00 коп.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11335645 від 07.10.2011 правильним найменуванням відповідача є Дочірнє підприємство „Луганський холодокомбінат” Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод”, м.Луганськ, що судом приймається до уваги.
Про це також було зазначено позивачем в письмовій заяві б/н від 10.10.2011.
Відповідач листом б/н від 11.10.2011 вимоги позову визнав в сумі 15800 грн. 00 коп. та повідомив, що 14.09.2011 платіжним дорученням №1077 перерахував позивачу 1000 грн. 00 коп. , а 29.09.2011 платіжним дорученням №1151 ще 5000 грн. 00 коп. Також відповідач просив суд розстрочити виконання рішення по справі на 2 місяці.
Позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промисловим обєднанням „Аріста”, м.Донецьк (позивач) 27.04.2010 було відвантажено Дочірньому підприємству „Луганський холодокомбінат” Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод” (відповідач) товар кальцій хлорістий тех.(гранула) на загальну суму 13800 грн. 00 коп.
22.07.2010 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 13800 грн. 00 коп., що підтверджено видатковою накладною №220702 від 22.07.2010, довіреністю №242 від 15.07.2010 та відповідачем не оспорюється.
28.04.2011 позивачем був відвантажений ще товар на загальну суму 18000 грн. 00 коп., що підтверджено видатковою накладною №280401 від 28.04.2011, довіреністю №144 від 27.04.2011 та відповідачем не оспорюється.
Тобто, за вказаний період позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 45600 грн. 00 коп., який відповідач оплатив частково в сумі 23800 грн. 00 коп.
Непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 21800 грн. 00 коп., за стягненням якої позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 т.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.
В даному випадку дії сторін, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними та прийняття товару відповідачем за довіреностями, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, з моменту отримання відповідачем товаророзпорядчих документів на поставлений позивачем товар за видатковими накладними у нього виник обовязок його оплатити, враховуючи приписи ст.692 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.
Як було встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено відповідачем документально, він після звернення позивача з позовом (13.09.2011)до суду частково погасив 14.09.2011 заборгованість в сумі 1000 грн. 00 коп., а 29.09.2011 - ще 5000 грн. 00 коп., в загальній сумі 6000 грн. 00 коп., тому в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Заборгованість в сумі 15800 грн. 00 коп. підтверджена документально, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.
Клопотання відповідача, викладене у листі б/н від 11.10.2011 про розстрочення виконання рішення по справі строком на 2 місяці, судом відхиляється, враховуючи наступне.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідачем вказане клопотання документально не обґрунтоване, тому у суду немає підстав для його задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 11.10.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, п.11 ст.80, ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислового об”єднання „Аріста”, м.Донецьк до Дочірнього підприємства „Луганський холодокомбінат” Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод”, м.Луганськ задовольнити частково.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства „Луганський холодокомбінат” Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод”, вул.Свердлова, б.197А, м.Луганськ, код 24846227, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислового об”єднання „Аріста”, вул.Щорса, б.39, м.Донецьк, код 33221885 заборгованість за поставлений товар в сумі 15800 грн. 00 коп., державне мито в сумі 218 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3.Провадження у справі в частині стягнення 6000 грн. 00 коп. припинити.
4. Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення по справі.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 14.10.2011.
Суддя С.С. Єжова
Судове рішення № 18721687, Господарський суд Луганської області було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/184/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: