Рішення № 18721519, 10.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.11 Справа № 8/49/2011.

За позовом Прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Осинівської сільської ради, с. Осинове Новопсковського району Луганської області,

до Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський", с. Осинове Новопсковського району Луганської області, -

про стягнення 12635 грн. 59 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від прокурора (заявника) представник не зявився;

від позивача представник не зявився;

від відповідача ОСОБА_1 - представник, - довіреність №1248 від 26.04.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди у сумі 12635,59 грн., нарахованої ним з посиланням на факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 23 га з земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) Осинівської сільської ради під посів сільськогосподарських культур.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 11.04.11 року до 26.04.11 року - у звязку з неявкою позивача та відповідача, а також невиконанням вимог суду в частині подання витребуваних документів; з 26.04.11 року до 12.05.11 року - у звязку з неявкою позивача, а також невиконанням вимог суду в частині подання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 12.05.11 року провадження по справі було зупинено на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України, - до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення по справі господарського суду Луганської області №27/29/2011 за позовом прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської районної державної адміністрації до Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" - про стягнення суми шкоди.

Провадження по справі поновлено 30.09.11 року.

До початку судового засідання 10.10.11 року від відповідача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Прокурор (заявник) та позивач до судового засідання не зявилися без пояснення причин, хоча належним чином були поставлені до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.81).

Станом на день розгляду цієї справи заява про зміну позову або відмову від нього до суду не надходила.

Відповідач проти позову заперечив, пославшись на те, що він є правонаступником прав та обовязків Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ілліча (далі КСП ім. Ілліча) (відзив на позовну заяву за вих.№ 1246 від 23.04.11 року) (а.с.33-34).

Він не заперечив проти розгляду справи у цьому судовому засіданні за відсутності прокурора та позивача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, враховуючи, що термін судового розгляду справи, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 12.10.11 року, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22, ст.стю.32-36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити цей спір по суті у даному судовому засіданні за відсутності прокурора та позивача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

На підставі рішень Новопсковської районної ради Луганської області від 22.04.1994 року №б/н та від 26.01.1995 року №б/н КСП ім. Ілліча було видано Державний акт на право колективної власності на землю ІІ-ЛГ №000125 від 16.03.1995 року, відповідно до якого названому підприємству для сільськогосподарського використання було надано у колективну власність земельну ділянку площею 3114,4 га.

Державну реєстрацію вказаного акту здійснено 16.03.1995 року за №8 (а.с.36-39).

02.03.2000 року Новопськовською районною державною адміністрацією (далі РДА) була здійснена державна реєстрація статуту Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" (далі СВОК "Слобожанський") (а.с.40).

01.02.03 року відбулися загальні збори КСП ім. Ілліча, протокол №1, якими було прийнято рішення про реорганізацію КСП шляхом його приєднання до СВОК "Слобожанський" (а.с.41-43).

07.03.03 року Новопсковською РДА здійснено державну реєстрацію доповнень до статуту СВОК "Слобожанський", а саме: розділ І його статуту доповнено пунктом 1.12 наступного змісту: "В звязку з приєднанням до кооперативу Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ілліча (ідентифікаційний код 02094324) кооператив бере на себе усі його майнові права та обовязки у повному обсязі" (а.с.40).

Таким чином, СВОК "Слобожанський" з 07.03.03 року взяв на себе усі майнові права та обовязки КСП ім. Ілліча.

Розпорядженням голови РДА від 19.04.04 року за №219 скасовано державну реєстрацію КСП ім. Ілліча (а.с.35).

27.07.10 року Відділом Держкомзему у Новопсковському районі здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства у діяльності СВОК "Слобожанський", за результатами якої складено одноіменний акт від 27.07.10 року, з посиланням на те, що в ході перевірки встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, пасовища орієнтовною площею 23 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Осинівської сільської ради, зайняті самовільно та використовуються без правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України. Крім того, дані ділянки фактично використовуються як рілля, розорані, оброблені та засіяні сільськогосподарськими культурами, чим порушені вимоги ст. 37 Закону України "Про охорону земель" (а.с.8-9).

На підставі цього акту відділом Держкомзему, застосовуючи Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 року №963 (далі Методика №963), - склав розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту), та визначив, що у такий спосіб завдано збитків на суму 17507,09 грн. (а.с.10).

Надалі відділ Держкомзему встановив, що на території Слобожанської сільської ради знаходиться лише частина вищезгаданої земельної ділянки площею 16,6 га, а решта (6,4 га) знаходиться за межами населеного пункту, - з огляду на що сума збитків, спричинених державі в особі сільської ради, становить 12635,55 грн. (17507,09 грн. 4871,54 грн.), - тобто прокурором при визначенні суми позову по даній справі припущено арифметичну помилку, оскільки ним сума позову визначена у розмірі 12635,59 грн.

Отже, правильною слід вважати суму позову у розмірі 12635,55 грн.

Збитки у сумі 4871,54 грн. були предметом розгляду господарського суду Луганської області по справі №27/29/2011 за позовом прокурора Новопсковського району в інтересах держави в особі Новопсковської РДА до СВОК "Слобожанський" про стягнення 4871,54 коп.

Рішенням господарського суду від 28.03.11 року по даній справі позов задоволено у повному обсязі (а.с.49-52), але постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.11 року по даній справі вказане рішення скасоване, а у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Провадження по справі №8/49/2011 було зупинено у звязку з апеляційним переглядом вищезгаданого рішення.

ІІ.Заслухавши відповідача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, документально довів, що він є правонаступником прав та обовязків КСП ім. Ілліча, державна реєстрація якого скасована розпорядженням РДА за №219 від 19.04.04 року.

Наявність правонаступництва відповідача стосовно реорганізованого КСП ім.. Ілліча, яке мало Державний акт на право колективної власності на землю ІІ-ЛГ № 000125 від16 березня 1995 року, виключає можливість самовільного зайняття земельної ділянки у розумінні ст. 1 Закону України від 19.06.03 року №963-ІУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі Закон №963-ІУ).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Як зазначено у ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 1 Закону №963-ІУ визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки: а саме: це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно чинному земельному законодавству України приступати довикористання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації - заборонено.

Відповідач належним чином довів суду, що спірну земельну ділянку він використовував правомірно.

Дослідивши документи, якими позивач обґрунтовує факт самовільного зайняття земельної ділянки, суд вважає, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, процедура проведення перевірок та оформлення матеріалів за їх результатами встановлена Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03року №312, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.03 року за №1223/8544 (надалі Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Відповідно до п. 5.1 зазначеного Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п.5.6).

Як вбачається з наданих до справи доказів, - з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.10 року, про план-схему у ньому не йдеться, до справи вона не надана.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 Порядку визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

Докази складення вищезгаданих документів до справи не надані.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у листі від 11.06.09 року №6-11-1904/Д-201,Д-202 "Щодо надання роз'яснення щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель" вказала, що якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.

Протоколи про адміністративне правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення посадовими особами Держземінспекції у відношенні відповідача не складалися та не виносилися, докази їх наявності до справи не надані.

Згідно п.1 вищезгаданої Методики №963 вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (про що зазначено прокурором в позовній заяві), використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

В силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики №963, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.07 року №110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

протокол про адміністративне правопорушення;

припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

акт обстеження земельної ділянки.

Заявник та позивач надали до справи лише акт перевірки дотримання вимог чинного законодавства.

Виходячи з аналізу вищезгаданого законодавства, суд вважає, що тільки всі вказані документи у їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки, що є предметом спору по справі, а тому при вирішенні цього спору у суду відсутні належні правові та фактичні підстави для висновку про протиправність поведінки відповідача та спричинення останнім шкоди державі.

Як зазначено у пункту 4.1.1 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.10 року №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства", у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Таким чином, відсутність належної документальної та правової доведеності факту самовільного зайняття земельної ділянки унеможливлює стягнення збитків, оскільки безоплатне користування відповідачем спірною земельною ділянкою не підтверджено матеріалами справи, а значить прокурором та позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт порушення земельного законодавства з боку відповідача.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання про судові витрати суд виходить з наступного.

Ним взято до уваги, що відповідно до п.30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави звільняються від сплати державного мита на користь державного бюджету України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1285 вони у таких випадках також звільнені від сплати на користь Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд не покладає судові витрати на відповідача.

Аналогічна думка викладена у п.6.6 розяснення Вищого господарського суду від 04.03.98 року №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-36,43,44,-47-1,49,63,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати на відповідача не покладати.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 10.10.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 жовтня 2011 року.

СуддяА.П.Середа