Рішення № 18721313, 06.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.11 Справа № 6/166/2011.

За позовом

Колективного підприємства “Алчевське управління “Спецмонтаж”, м. Алчевськ Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства “Промхіммонтаж”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 73 547 грн. 57 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - начальник Березовий В.І., паспорт серії НОМЕР_1 виданий 15.09.1999 Алчевським МВ УМВС в Луганській області; ОСОБА_1., доі. № 135 від 03.10.2011

від відповідача - ОСОБА_2., дов. № 13-53 від 03.10.2011;

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 73204 грн. 61 коп. і процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 342 грн. 96 коп.

До початку слухання справи по суті від позивача в порядку ст.22 ГПК України надійшло уточнення позовних вимог за яким, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені чужі грошові кошти у сумі 73204 грн. 61 коп. і проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 342 грн. 96 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві та зокрема зазначає, що 18.07.2011 ДП «ДВАТ «Шахта Білоріченська»на виконання рішення суду у справі № 2/291 від 27.08.2011 в межах виконавчого провадження перерахувало

кошти в сумі 51243 грн. 23 коп. У звязку з викладеним, товариством були направлені заяви до ВДВС Лутугінського РУЮ та закриті відповідні виконавчі провадження.

Також відповідач зазначає, що до березня 2002 року у складі КП «Промхіммонтаж»в якості структурного підрозділу знаходилося Алчевське спецуправління №561. Вказане управління виконувало договори укладені від імені юридичної особи КП «Промхіммонтаж, яка і розпоряджалася відповідними коштами.

Згідно наказу № 21 від 04.03.2002 року зі складу КП «Промхіммонтаж було виділено Алчевське СУ №561, яке в подальшому стало юридичною особою, та останньому за актом приймання передачі було передано майно. Передачі дебіторської заборгованості по ДП ДВАТ «Шахта Білоріченська»позивачу не відбувалось.

Представники позивача заперечили проти доводів відповідача та підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне Товариство "Промхіммонтаж", створене внаслідок реорганізації шляхом злиття колективного підприємства "Промхіммонтаж" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий холдинг плюс»згідно з рішеннями засновників, а саме - конференцій уповноважених представників КП «Промхіммонтаж від 04.06.2007 р. (протокол №4) та від 06.02.2008 р. (протокол №1), зборів учасників ТОВ «Український фінансовий холдинг плюс»від 04.06.2007 р. (протокол №3) та від 24.10.2007 р. (протокол №4), відповідно до Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. ВАТ «Промхіммонтаж»з дати його реєстрації є правонаступником Колективного підприємства «Промхіммонтаж»(код ЄДРПОУ код 01414459) (пункт 4.1. статуту).

Рішенням Господарського суду Луганської області №2/291 від 27.08.2001 року на користь КП «Промхіммонтаж»стягнуто з ДП ДВАТ «Шахта «Білорічінська»заборгованість в сумі 48668 грн.35 коп., інфляційні витрати в сумі 19985 грн. 27 коп., 3% річних в сумі 3768 грн. 12 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 724 грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58 грн. 65 коп. Згідно виданих судом наказів, ОПС Лутугінського районного управління юстиції 02.11.2001 р. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення саме на користь Колективного підприємства «Промхіммонтаж»наступних сум:

-за виконавчим провадженням №3-585 про стягнення основного боргу на суму

48668,35 грн;

-за виконавчим провадженням №3-586 про стягнення інфляційних витрат, 3%

річних, держмита, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 24536,26 грн.

За доводами позивача ДП ДВАТ «Шахта Білоріченська»сплатило вказані кошти на користь відповідача у справі, але фактично стягнуті грошові кошти є власністю позивача, оскільки роботи фактично виконувалися структурним підрозділом ВАТ «Промхіммонтаж»- Алчевським спецуправлінням «Сантехмонтаж № 561». Також, позивач зазначає, що дебіторська заборгованість ДП ДВАТ «Шахта Білоріченська»в сумі 73204 грн. 61 коп. була передана КП «Алчевським управлінням «Спецмонтаж»згідно розподільчого балансу.

З метою отримання зазначених коштів, позивач направив відповідачу претензію, яка була залишена без задоволення.

Оскільки відповідач безпідставно користується і зберігає у себе кошти в сумі 73 204 грн. 61 коп. позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує посилання на ст.ст.1212, 1214 ЦК України. Крім суми безпідставно отриманих коштів, позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 342 грн. 96 коп.

Відповідач проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно зі ст.1212 ЦК України особа, яка одержала майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути безпідставно придбане майно цій особі. В той же час особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстави, за якими воно було отримано, з часом відпали.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно ст.1214 ЦК України особа яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Як було вказано вище, рішенням господарського суду Луганської області №2/291 від 27.08.2001 року на користь КП «Промхіммонтаж»з ДП ДВАТ «Шахта «Білорічінська»було стягнуто 73204 грн. 61 коп.

З матеріалів справи вбачається, що ДП ДВАТ «Шахта «Білоріченська»в рахунок стягнутої заборгованості перерахувало відповідачу кошти в сумі 51243 грн. 23 коп. У звязку з чи, відповідач звернувся до ВДВС з відповідними заявами, і постановами від 20.07.2011 були закінчені виконавчі провадження з виконання наказів № 2/291 від 27.08.2001 року.

Також слід зазначити, що в рамках вказаних виконавчих проваджень не було здійснено заміну стягувача, у звязку з чим стягнення здійснювалося саме на користь юридичною особи КП «Промхіммонтаж»правонаступником прав та обовязків якого є відповідача у справі - ВАТ «Промхіммонтаж».

З урахуванням вище наведених обставин справи та зібраних доказів вбачається, що відповідач правомірно набув грошові кошти стягнуті за відповідним рішення суду.

В той же час, доводи позивача щодо передачі права стягнення коштів в сумі 73204 грн. 61 коп. згідно розшифровки до розподільчого балансу є необґрунтованими, оскільки за вказаним документом зафіксовано найменування дебітора Шахта Білоріченська, сума заборгованості 49156 грн. 36, але не зазначено за яким саме договором, або на підставі чого виникла зазначена заборгованість. Крім цього, як було наведено, за розшифровкою передана сума заборгованості менша ніж заявлена до стягнення в рамках даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В даному випадку позивачем не доведено суду, що відповідач безпідставно отримав та зберігає кошти, що належать позивачу в сумі 73204 грн. 61 коп., у звязку з чим у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів слід відмовити.

В той же час, слід зазначити, що вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами є похідними від основних вимог, у звязку з чим у їх задоволенні також слід відмовити.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Зайво сплачене платіжним дорученням № 215 від 16.09.2011 державне мито в сумі 0 грн. 01 коп. підлягає поверненню позивачу згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі викладеного, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3.Повернути Колективному підприємству Алчевське управління «Спецмонтаж», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Поштова, 11, код 01415080 з Державного бюджету України державне мито в сумі 0 грн. 01 коп., зайво сплачене платіжним дорученням № 215 від 16.09.2011. Повернення здійснити на підставі даного рішення, засвідченого печаткою суду.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 10.10.2011.

Суддя Т.А.Василенко