Рішення № 18720711, 26.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.11 Справа № 15/129/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебельное агентство», м. Луганськ Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Луганськспецтехкомплект», м. Луганськ

про стягнення 10972 837 грн. 05 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача -ОСОБА_1, головний експерт, довіреність № 02/11/12-Н від 12.01.2011;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №352 від 20.06.2011;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ “Луганськспецтехкомплект” - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача (поручителя за договором поруки № 010/07-02/425/ДП-1 від 29.11.2010) на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 16.10.2008 № 010/07-02/425 в сумі 10972 837 грн. 05 коп., що складається з:

заборгованості за кредитом в сумі 10689 846 грн. 96 коп.;

заборгованості за процентами в сумі 282 990 грн. 09 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 25.07.2011 № 356.

Від відповідача в минулому судовому засіданні надійшло клопотання від 15.09.2011 № б/н про зупинення провадження у справі № 15/129/2011 до вирішення по суті справи № 15/169пд/2011.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення слухання по справі з метою підготовки пояснень на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В даному судовому засідання позивач проти зупинення провадження по справі заперечив.

Вказане клопотання судом відхиляється з наступних підстав.

- Відповідачем не доведено неможливості розгляду даної справи до вирішення по суті справи № 15/169пд/2011. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. Наведена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2007 у справі N 47/669-06. Тому, оскільки відсутні підстави неможливості розгляду даної справи до розгляду справи № 15/169пд/2011, клопотання про зупинення провадження у даній справі підлягає відхиленню;

- Подальший розгляд справи (після поновлення у разі зупинення) є неможливим через закінчення встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку вирішення даного спору. При цьому, ухвалою від 05.09.2011 вже було продовжено строк розгляду спору на пятнадцять днів, що робить неможливим повторне продовження строку розгляду спору за приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України; - Крім того, у разі задоволення позову у справі № 15/169пд/2011, відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду у даній справі із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Третя особа витребувані судом документи не представила, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обовязковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Ухвали суду отримані третьою особою, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль»(у звязку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»був перейменований на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль»), як кредитором, та закритим акціонерним товариством «Луганськспецтехкомплект»(у звязку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»був перейменований на Приватне акціонерне товариство «Луганськспецтехкомплект»), як позичальником, укладено кредитний договір № 010/07-02/425 (відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів) в межах реалізації генеральної угоди про надання кредитних ресурсів від 27.11.2006 № 010/08-1/117/Г.

До даного договору між сторонами було укладено сім додаткових угод, а саме № 1 від 15.12.2009, № 2 від 30.06.2010, № 3 від 30.06.2010, № 4 від 30.06.2010, № 5 від 22.10.2010, № 6 від 30.11.2010 та № 7 від 30.11.2010.

Предметом договору (п. 1.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 15.12.2009 № 1) є правовідносини, за якими кредитор (позивач у справі) відповідно до умов договору зобовязується надати позичальнику (третій особі у справ) кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 10 067385 грн. 32 коп., а позичальник зобовязується отримати кредит, використовувати його за цільовим призначенням, провернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії.

Положенням п. 1.2 договору (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами від 22.10.2010 № 5 та від 30.11.2010 № 6) передбачено, що кінцевий термін погашення кредиту 31.03.2011.

За умовами п. 1.3 договору кредит надається на фінансування витрат, повязаних з поточною діяльністю.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 19,0% річних.

Додатковою угодою № 1 від 15.12.2009 встановлено плату за користування кредитом у розмірі 23,0% річних.

Відповідно до п. 10.1 договору позичальник зобовязаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених договором.

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику в сумі 10364 385 грн. 32 коп., що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем та третьою особою.

У звязку з простроченням виконання позичальником, взятих за кредитним договором зобовязань, банком на адресу відповідача направлено претензію № С13-120-1-1/104 від 04.02.2011, де було зазначено, що у позичальника існує заборгованість за кредитним договором в сумі 10341333 грн. 12 коп., з них 10339453 грн. 93 коп. заборгованість за кредитом, 1338 грн. 52 коп. пеня за порушення строків оплати суми кредиту, 540 грн. 67 коп. пеня за несвоєчасне погашення процентів. Також, в зазначеній вимозі на підставі вказаних порушень банк вимагав у позичальника у десятиденний термін (з моменту отримання претензії) достроково погасити заборгованість за кредитним договором.

З метою забезпечення зобовязань третьої особи за вказаним кредитним договором, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мебельное агентство»було укладено договір поруки № 010/07-01/425/ДП-1 від 29.11.2010. За умовами вказаного договору відповідач, як поручитель, зобовязався відповідати перед банком солідарно з боржником (третьою особою у справі) за виконання кредитних зобовязань та повернути кредит у розмірі 10339 453 грн. 93 коп., сплатити проценти та інші платежі. Згідно із п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає за виконання кредитних зобовязань у тому ж обсязі, що і боржник.

За умовами п. 2.1 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобовязань, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобовязань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобовязаннями.

Положеннями п. 2.2 договору поруки передбачено:

- поручитель зобовязується здійснити виконання порушених кредитних зобовязань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі;

- вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем кредитних зобовязань в розмірі, визначеному кредитором в вимозі;

- кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання кредитних зобовязань.

У звязку з простроченням виконання позичальником (третьою особою у справі), взятих за кредитним договором зобовязань, банком на адресу відповідача направлено вимогу № С13-120-1-1/108 від 04.02.2011, де було зазначено, що у позичальника (боржника за договором поруки) існує заборгованість за кредитним договором. Також, в зазначеній вимозі на підставі вказаних порушень банк вимагав у поручителя у десятиденний термін (з моменту отримання вимоги) достроково погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 10341 333 грн. 12 коп.

У звязку з невиконанням третьою особою своїх грошових зобовязань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача (поручителя за договором поруки № 010/07-02/425/ДП-1 від 29.11.2010) на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 16.10.2008 № 010/07-02/425 в сумі 10972 837 грн. 05 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 10689 846 грн. 96 коп. та заборгованості за процентами в сумі 282 990 грн. 09 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач та третя особа доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором та договором поруки не надали.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 10689 846 грн. 96 коп. та заборгованість за процентами в сумі 282 990 грн. 09 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у складі: державне мито в сумі 25 500 грн. 00 коп., а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Щодо стягнення з відповідача вартості відправлення засобами поштового звязку позовної заяви з доданими до них копіями документів відповідачу та третій особі слід зазначити наступне.

Згідно із приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК). Така ж правова позиція викладена у абз. 2 п. 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Так, витрати на відправлення засобами поштового звязку позовної заяви з доданими до них копіями документів відповідачу та третій особі не є судовими витратами, тому не розподіляються судом при прийнятті рішення по справі.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебельное агентство»за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект»про стягнення 10972 837 грн. 05 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебельное агентство», м. Луганськ, провул. Краснодонський, 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31784663, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Совєтская, 61, код за ЄДРПОУ 24197094, заборгованість за кредитом в сумі 10689 846 грн. 96 коп., заборгованість за процентами в сумі 282 990 грн. 09 коп., державне мито у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. Видати наказ. В судовому засіданні 26.09.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 29.09.2011.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко