Рішення № 18720608, 22.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.11 Справа № 5/109/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне обєднання”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ

про стягнення 4031384 грн. 86 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., провідний юрисконсульт, довіреність № 42 від 01.01.2011;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність б/н від 20.04.2011.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за активну електричну енергію в сумі 3589557 грн. 33 коп., заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 85893 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 24258 грн. 54 коп., інфляційних нарахувань 91862 грн. 25 коп. та пені в сумі 239813 грн. 16 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.09.2011 № 20, зданим у судовому засіданні 22.09.2011 визнав заборгованість з активної електроенергії у сумі 3589557 грн. 33 коп., реактивної електроенергії у сумі 85893 грн. 58 коп., та подав клопотання про зменшення розміру пені на 50%, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

встановив:

01.08.2008 між ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» (позивач у справі) та ТОВ «Луганськвода»(відповідач у справі) було укладено договір № 169 про постачання електричної енергії (далі Договір), за яким Постачальник ТОВ «Луганське енергетичне обєднання», зобовязався постачати електричну енергію, а Споживач ТОВ «Луганськвода»зобовязався оплачувати Постачальнику її вартість.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору, відповідач зобовязується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно останнього числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Луганської філії (РЕМ) за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, буд.35 "а", для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку за розрахунковий період, отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених Договором. Одночасно з рахунками Постачальник надає Споживачу два екземпляра підписаного зі свого боку Акту про використану електричну енергію, який складається за формою, наведеною у Додатку «Форма «Акт про використану електричну енергію». Споживач повертає один екземпляр підписано зі свого боку Акту про використану електричну енергію разом з Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку за наступний розрахунковий період.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору, остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, оплату пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період грудень 2010 року, січень-травень 2011 року на сплату якої позивачем було виставлено відповідні рахунки (а.с.31,33,35,37,40,42,44,46,52,58,64,68,76), отримані відповідачем під розписку, на загальну суму 3589557 грн. 33 коп. Вручення зазначених рахунків відповідачу підтверджується матеріалами справи.

Також в процесі використання електричних мереж та споживання електроенергії відповідач генерує реактивну електроенергію і потужності, що спричиняє додаткові технологічні втрати активної електроенергії та погіршує показники якості останньої. Таким чином, згідно умов договору відповідач має сплачувати вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, яка за період грудень 2010 року, січень-травень 2011 року складає 85893 грн. 58 коп. Відповідачу було вручено рахунки (а.с.32,34,36,38-39,41,43,45,47,53,59,65,69,77), але оплату не було здійснено у звязку з чим за ним також утворилась заборгованість у вказаній сумі.

У звязку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив в повному обсязі та вчасно, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних в сумі 24258 грн. 54 коп., інфляційних нарахувань 91862 грн. 25 коп. та пені в сумі 239813 грн. 16 коп. за періоди, згідно наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків.

Відповідач позов визнав в частині основного боргу, відносно пені подав клопотання про зменшення її розміру, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на їх оплату. Однак, зобовязання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобовязання по сплаті боргу у сумі 3589557 грн. 33 коп. - за спожиту активну електроенергію, у сумі 85893 грн. 58 коп. за спожиту реактивну електроенергію.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (за кожен день прострочення платежу).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 239813 грн. 16 коп., що нарахована на заборгованість за травень 2010 року квітень 2011 року, згідно наданого розрахунку, за періоди, згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку, яка є вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, до 119906 грн. 58 коп. У стягненні решти пені слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 24258 грн. 54 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 91862 грн. 25 коп. за періоди, згідно наданого позивачем розрахунку по 24.06.2011.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 24258 грн. 54 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 91862 грн. 25 коп. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 3589557 грн. 33 коп., за реактивну електроенергію у сумі 85893 грн. 58 коп., пені у сумі 119906 грн. 58 коп., 3% річних у сумі 24258 грн. 54 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 91862 грн. 25 коп. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно зі статтею 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідентифікаційний код 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937:

борг за активну електроенергію у сумі 3589557 грн. 33 коп. на р/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339060 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, видати наказ;

борг за реактивну електроенергію у сумі 85893 грн. 58 коп., пеню у сумі 119906 грн. 58 коп., 3% річних у сумі 24258 грн.54 коп. та інфляційні нарахування у сумі 91862 грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. на п/рахунок № 2600218961 в ЛОД Приватного АТ "Райффайзен банк Аваль" Луганська обласна дирекція, МФО 304007, видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 27.09.2011

Суддя О.С. Фонова