Рішення № 18720605, 22.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.11 Справа № 5/111пд/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмутський шлях”, м. Луганськ

про стягнення 3943776,84 грн., розірвання договору та вилучення майна

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., паспорт серії АА № НОМЕР_1, виданий 07.04.99 Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, довіреність № Д27 від 01.06.11;

від відповідача не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за лізинговими платежами в сумі 3909456,13 грн., штрафу за неподання інформації про стан майна в розмірі 34320,71 грн.,

- розірвання договору фінансового лізингу № 01-139/07-обл. від 05.09.2007,

- вилучення у відповідача майна: автозаправної газонасосної компресорної станції Оріон БК- 350, модель ОД 24.00.00.00.000.

В судовому засіданні 22.09.2011 від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині розірвання договору лізингу.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 15.08.2011, 13.09.2011, 22.09.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача та його представника суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представника позивача, що прибув у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ «Українська лізингова компанія», як Лізингодавцем та ТОВ «Бахмутський шлях» (відповідач у справі), як Лізингоодержувачем укладено договір фінансового лізингу № 01-139/07-обл. (далі Договір лізингу).

Згідно пункту 1.1 Договору лізингу, предметом даного Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), для підприємницьких цілей Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

В пункті 3.1 Договору сторони встановили, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та цього Договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.7, 3.8, 3,9 цього Договору (пункт 3.1.1) та платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна (пункт 3.1.2).

Згідно пункту 3.2 Договору, загальна вартість Майна на момент укладення Договору складає: разом з ПДВ 20% - 2 645 934,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, загальна сума винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно за цим Договором складає суму без ПДВ 20% - 547384,32 грн., за умови дотримання Лізингоодержувачем встановленого Договором Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.7, 3.8, 3.9 Договору лізингу.

Згідно приписів пункту 8.2.1 Договору лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан і місцезнаходження Предмету лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток № 3 до цього договору).

Позивач зазначає, що вказані звіти починаючи з першого кварталу 2008 року по день подання позовної заяви Відповідач не надає.

Згідно пункту 11.2. Договору лізингу, за неподання інформації про стан Майна, недопущення до інспектування Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 3 (три) відсотки від некомпенсованої вартості майна.

В пункті 17.1 Договору встановлено, що в разі переходу права власності на Майно від Лізингодавця до інших осіб, права та обовязки Лізингодавця за цим Договором переходять до нового власника Майна.

Відповідно до умов пункту 3.7 Договору лізингу в разі прострочення Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів, зазначених у Графіку сплати лізингових платежів та договорі, розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно збільшується на суму, яка визначається виходячи із суми, яка прострочена, кількості днів прострочки, та відсоткової ставки 20 % річних. Суму такого збільшення розміру винагороди за отримане в лізинг майно Лізингоодержувач зобовязаний сплатити у складі наступного за простроченим лізингового платежу.

Пунктом 3.8 Договору встановлена формула визначення додаткової винагороди відповідача, на суму якої коригується черговий лізинговий платіж: “На дату сплати лізингового платежу, зазначену в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору) лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу) коригується на зміну курсу гривні до швейцарського франку у такому порядку: Sn=So*k, де So сума платежу за Договором на дату виконання лізингового платежу згідно Графіку лізингових платежів (Додаток № 1 до договору); k коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до швейцарського франку, встановленого Національним банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в графіку сплати лізингового платежу (Додаток № 1 до договору) до курсу гривні до швейцарського франку, за яким АКІБ “Укрсиббанк”(надалі Банк), по дорученню Лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих Лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг; * - знак множення;

у випадку, коли курс гривні до швейцарського франка, за яким банк, по дорученню Лізингодавця фактично здійснив купівлю швейцарського франку на міжбанківському валютному ринку, буде перевищувати курс гривні до швейцарського франку, встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в Графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору), що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, Лізингоодержувач зобовязаний на вимогу Лізингодавця або, у разі відсутності такої - у складі наступного лізингового платежу, додатково сплатити суму винагороди (комісії) в розмірі, який визначається за формулою: V=Sp*(i 1), де V сума додаткової винагороди (комісії), яку зобовязаний сплатити Лізингоодержувач, Sp сума платежу за договором, що фактично надійшла на банківський рахунок Лізингодавця, і коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до швейцарського франку, за яким Банк по дорученню Лізингодавця фактично здійснив купівлю швейцарського франку на міжбанківському валютному ринку, до курсу гривні до швейцарського франку, встановленого Національним банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до Договору).

Пунктом 3.5 договору встановлено, що платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору).

10.10.2007 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору лізингу (далі Додаткова угода № 1), пунктом 3 якої пункт 3.8 договору його сторони виклали у новій редакції, фактично додавши таке положення: “Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то коефіцієнт k прирівнюється до одиниці”. В іншій частині редакція пункту 3.8 договору залишилася без змін.

Додатковою угодою № 2 від 30.10.2008 до Договору лізингу сторони договору виклали у новій редакції Додаток № 1 до договору “Графік сплати лізингових платежів” і визначили залежність розміру винагороди Лізингодавця від коливань курсу гривні відносно швейцарського франку за зазначеною вище формулою.

03.12.2007 ТОВ «Українська лізингова компанія»згідно з умовами п.1.1 Договору фінансового лізингу передало за актом приймання-передачі відповідачу у фінансовий лізинг майно зазначене у Специфікації (додаток № 2 до договору), загальною вартістю 2645934,00 грн., а саме:

Автозаправочна газонасосна компресорна станція Оріон БК-350, модель ОД24.00.00.00.000. в тому числі:

1. Блок компресорний в контейнерному виконанні

1.1 .Компресорна установка з компресором JGN/2 , Рвх=0,07-0,ЗМпа, Q=350-850 нкуб. м, електродвигуном, масло системою, КВПіА на одній рамі;

1.2. вхідний сепаратор;

1.3. бакпродувок;

1.4 установка влагомасловідділювачів;

1.5.блок охолодження;

1.6. блок газорозподільний;

1.7.система загазованості;

1.8. система осушки.ОД24.100.000

ОД24.120.000 ОД24.130.000 ОД24.140.000 ОД24.400.000 ОД24.600.000

2. Система автоматичного управління 3. Блок акумуляторів, БА 2000ОД24.500.000 4. Блок вхідних кранів (без лічильника газу)ОД24.700.000

5. Блок свічокОД24.800.000

6. Колонка КМЗ-200ОД2.000.000 19.10.2010 між ТОВ «Українська лізингова компанія», як Клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” (позивач у справі), як Фактором, укладений договір факторингу № 17/10 (далі Договір факторингу). Згідно пункту 1.1 Договору факторингу, Клієнт передає у власність Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги (Права грошової вимоги існуючі або майбутні, Клієнта до Боржників щодо погашення (стягнення, повернення) Заборгованості, що виникла на підставі Первинних Договорів і яка підтвердження документацією) та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах визначених цим Договором.

За цим Договором Клієнт передає у власність Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та право власності на майно, яке належить Клієнту та передане ним в користування на умовах фінансового лізингу Боржникам, та в їх оплату зобовязується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах визначених цим Договором.

Обсяг прав вимог, які відповідач передав ТОВ “АУЗ Факторинг”, визначені в Реєстрі боржників, що є додатком до договору факторингу (пункт 1.2 договору факторингу).

Як свідчать матеріали справи, до Реєстру боржників внесений відповідач як боржник за договором фінансового лізингу № 01-139/07 обл. від 05.09.2007 із зазначенням суми заборгованості останнього за договором 3427744,26 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору факторингу, сума Прав Вимоги, що передаються за Договором визначається в акті прийому-передачі реєстру боржників, що є невідємною частиною цього договору. Розрахунок суми Прав Вимог здійснюється за методикою, виходячи з розміру Заборгованості Боржників (Заборгованість будь-які грошові зобов'язання Боржників перед Клієнтом, що виникли або виникнуть в майбутньому з укладених Первинних Договорів, строк виконання яких настав або і настане в майбутньому відповідно. До умов таких Первинних Договорів Зокрема, до Заборгованості, не обмежуючись, відносяться зобов'язання щодо а) повернення суми боргу (несплаченого або простроченого основного зобов'язання); б) сплати штрафних санкцій; в) сплати сум комісійної винагороди згідно Договорів фінансового лізингу; г) повернення предметів лізингу, які були передані Клієнтом Боржникам у фінансовий лізинг) на дату підписання Акту прийому-передачі реєстру боржників за Первинним Договором.

Як встановлено в пункті 2.2 Договору, загальна сума фінансування, що згідно умов п. 2.1 цього Договору надається Фактором Клієнту за відступлення Прав Вимог складає 3886210, 13 грн., та розрахована згідно методики розрахунку зазначеної в п. 2.4. Договору.

Відступлення Прав Вимог Клієнтом та прийняття Прав Вимог Фактором набирає чинності з дати підписання Акта прийому-передачі Реєстрів боржників при умові виконання Фактором зобовязань передбачених п. 3.1 цього Договору після чого Фактор одержує право вимагати від Боржників виконання всіх зобовязань в межах відступлених Прав Вимог (пункт 4.2).

Фактор зобовязується за свій власний рахунок повідомити кожного Боржника про відступлення Прав Вимог за формою згідно з Додатком 4 протягом 30 днів з дати підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників та виконання зобовязання передбаченого п. 3.1 цього договору. При цьому, Фактор підтверджує, що розуміє та погоджується з усіма ризиками, повязаними із зволіканням у повідомленні Боржників щодо відступлення Прав Вимог. Фактор зобовязується протягом 30 календарних днів з дати здійснення такого повідомлення Боржників надати Клієнту в письмовому вигляді інформацію щодо списку таких Боржників (пункт 4.5).

Згідно пункту 10.1 Договору факторингу, на виконання умов п. 1.1. цього Договору, Клієнт зобовязується передати у власність Фактора, а Фактор в порядку та на умовах визначених цим договором, зобовязується прийняти та оплатити право власності на майно, яке виступає предметом лізингу за договорами фінансового лізингу, за якими здійснюється відступлення права вимоги.

Оплатою права власності є здійснення платежу згідно п. 2.2. та п. 3.1. цього Договору.

Фактор набуває права власності на Предмети лізингу, тільки після повного розрахунку з Клієнтом відповідно до умов цього Договору.

Ідентифікатори майна, право власності на яке передається Фактору, будуть зазначатись в відповідних Специфікаціях та Реєстрі Боржників.

У звязку з тим, що відповідач не виконував свої зобовязання з погашення лізингових платежів відповідно до графіку, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за лізинговими платежами в сумі 3909456,13 грн., штрафу за неподання інформації про стан майна в розмірі 34320,71 грн. та вилучення у відповідача майна: автозаправною газонасосної компресорної станції Оріон БК- 350, модель ОД 24.00.00.00.000.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані позивачем докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

На виконання умов Договору лізингу, ТОВ «Українська лізингова компанія»згідно з умовами п.1.1 Договору фінансового лізингу передало за актом приймання-передачі від 03.12.2007 відповідачу у фінансовий лізинг майно зазначене у Специфікації (додаток № 2 до договору), загальною вартістю 2645934,00 грн., а саме: автозаправочну газонасосну компресорну станцію Оріон БК-350, модель ОД24.00.00.00.000 (а.с.28-29).

Надаючи правову кваліфікацію існуючим правовідносинам між сторонами, суд дійшов висновку про те, що договір № 17/10 від 19.10.2010 є змішаним за своєю суттю, оскільки поєднує в собі умови договору факторингу та договору купівлі-продажу, виходячи зі змісту пункту 1.1 Договору факторингу , згідно якого Клієнт передає у власність Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та право власності на майно, яке належить Клієнту та передане ним в користування на умовах фінансового лізингу Боржникам, та в їх оплату зобовязується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах визначених цим Договором.

В пункті 17.1 Договору лізингу встановлено, що в разі переходу права власності на Майно від Лізингодавця до інших осіб, права та обовязки Лізингодавця за цим Договором переходять до нового власника Майна.

За актом приймання-передачі від 01.07.2011, майно, що є обєктом лізингу, було передано ТОВ “Українська лізингова компанія” позивачу в повному обсязі (а.с.61).

Реєстр Боржників переданий позивачу ТОВ “Українська лізингова компанія” 01.12.2010

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу ч. 1 ст. 1077 вказаного Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

В силу положень ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1082 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної норми, основною умовою, за якої виникає обов'язок боржника здійснити платіж факторові, є одержання боржником письмового повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про фактора.

Позивач листом від 24.01.2011 № 153-31Л, відправленим 27.01.2011, повідомив відповідача про відступлення права вимоги за Договором лізингу.

Відповідач вчасно не виконував свої зобовязання за Договором лізингу з оплати лізингових платежів відповідно до Графіку № 1 лізингових платежів (а.с.54-55), таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору лізингу підтверджується матеріалами справи та ним не спростовується.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає 3909456,13 грн.

Крім того, позивачем заявлений до стягнення штраф у сумі 34 320,71 грн. Відповідно до п. 8.2.1. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан і місцезнаходження Предмету лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток № 3 до цього договору). Вказані звіти починаючи з першого кварталу 2008р. по день подання позовної заяви Відповідач не надає.

Проте, відповідач в порушення умов вказаного пункту Договору лізингу не надав позивачу зазначену інформацію.

Згідно з п. 11.2.4 Договору, за неподання інформації про стан Майна, недопущення до інспектування Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 3 (три) відсотки від некомпенсованої вартості майна.

Отже, вказана вимога є обґрунтовано заявленою та вірно обрахованою.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення основного боргу та штрафу у заявленій сумі.

Позивач також просить вилучити у відповідача та передати йому як власнику предмет лізингу, а саме: автозаправну газонасосну компресорну станцію Оріон БК- 350, модель ОД 24.00.00.00.000.

Оскільки з переходом права власності на Майно, позивач набув прав та обовязків Лізингодавця за Договором лізингу, то вимагати вилучення майна він також має право на підставі цього ж Договору.

Пунктом 10.1.1 Договору лізингу встановлено, що Лізингодавець має право вилучити Майно, у разі якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Пунктом 10.2. Договору лізингу визначено, що у випадку виникнення будь - якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1., 10.1.5. даного Договору, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про вилучення Майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття Лізингодавцем рішення про розірвання Договору, є рекомендований або цінний лист Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, на протязі 7 (семи) робочих днів з моменту направлення Лізингодавцем на адресу Лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути Майно Лізингодавцю.

Позивачем було направлено відповідачу повідомлення про вилучення майна № 882/18 від 14.06.2011, отримане відповідачем 21.06.2011, яке позивач вимагав повернути 01.07.2011 (а.с.39), однак, на час слухання справи, доказів повернення предмету лізингу відповідачем позивачу не надано. Прострочення по оплаті лізингових платежів понад 30 днів, підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вимога про вилучення предмету лізингу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У звязку з чим господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Стосовно розірвання договору Лізингу, то представником позивача подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивачу було розяснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині розірвання договору Лізингу слід припинити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат на сторін, пропорційно задоволених позивних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Відповідно до пункту «б»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 4.6 Розяснення Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/78 від 04.03.1998, якщо в позовній заяві обєднано дві або більше вимог майнового та немайнового характеру, державне мито сплачується за кожною вимогою окремо.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу та розірвання договору і вилучення майна, а сплачено тільки 25500,00 грн. за майнові вимоги, тому державне мито в сумі 85,00 грн. за немайнову вимогу, підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 78, п.4 ч.1 ст.81, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмутський шлях”, м. Луганськ, кв-л 50 Лєт Октября, буд. 22б, ідентифікаційний код 34870887, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”, м. Київ, вул. Танкова, буд. 8, поверх, 6 ідентифікаційний код 36303279, заборгованість за лізинговими платежами в сумі 3909456,13 грн., штраф за неподання інформації про стан майна в розмірі 34320,71 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 157,33 грн., видати наказ.

3.Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмутський шлях”, м. Луганськ, кв-л 50 Лєт Октября, буд. 22б, ідентифікаційний код 34870887, предмет лізингу - автозаправну газонасосну компресорну станцію Оріон БК- 350, модель ОД 24.00.00.00.000 та передати його Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”, м. Київ, вул. Танкова, буд. 8, поверх, 6 ідентифікаційний код 36303279.

4.В решті вимог провадження у справі припинити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”, м. Київ, вул. Танкова, буд. 8, поверх, 6 ідентифікаційний код 36303279, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито в сумі 85,00 грн., видати наказ

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 27.09.2011.

Суддя О.С. Фонова