Рішення № 18720599, 27.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.11 Справа № 29/154/2011

За позовом:Товариства з обмеженою

відповідальністю «Луганське

енергетичне обєднання», м. Луганськ

до відповідача:Товариства з обмеженою

відповідальністю "Луганськвода",

м. Луганськ;

про стягнення 1037 557 грн. 75 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання: Опренко М.В.;

в присутності представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт 1-ої

категорії департаменту правової роботи

Товариства, довіреність № 20

від 01.01.2011;

від відповідача: ОСОБА_2., провідний юрисконсульт,

довіреність № 466 від 20.04.2011.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 22.09.2011 згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.09.2011 до 11 год. 30 хвил.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»(далі - ТОВ «Луганськвода», відповідача у справі) заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 1008нн від 01.08.2008 за період з лютого по червень 2011 року у сумі 980649 грн. 63 коп., пені за прострочення платежу за період з 12.03.2011 по 15.07.2011 у сумі 33394 грн. 21 коп., 6772 грн. 82 коп. - 3 % річних за період 12.03.2011 по 01.08.2011, 16842 грн. 04 коп. - інфляційні нарахування за період з лютого 2011 року по травень 2011 року.

Позивач посилаючись на норми статей 15, 16, 96, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги у звязку з допущеною помилкою при компютерній верстці позовної заяви, тому предметом судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1037557 грн. 75 коп., із яких: борг за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 1008нн від 01.08.2008 за період з лютого по червень 2011 року у сумі 980648 грн. 72 коп., пені за прострочення платежу за період з 12.03.2011 по 15.07.2011 у сумі 33294 грн. 21 коп., 6772 грн. 82 коп. - 3 % річних за період 12.03.2011 по 01.08.2011, 16842 грн. 00 коп. - інфляційні нарахування за період з лютого 2011 року по травень 2011 року (а.с.72).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (далі - ТОВ «Луганськвода») відповідач у справі, надав відзив від 27.09.2011 № 20/, в якому визнав заборгованість з активної електроенергії в сумі 980648 грн. 72 коп. та подав клопотання про зменшення суми неустойки на 50 %.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.08.2008 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 1008нн (далі договір) (а.с.14-19).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 3222 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

За умовами договору Споживач зобовязаний:

- для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1-ого числа, згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Звіт про використану електроенергію»та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором… (пункт 2.3.3);

- оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та ПКЕЕ здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" (пункт 2.3.4);

- здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії та сплачувати плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею Постачальника та електричними установками Споживача згідно додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії»(пункти 2.3.5 та 2.3.6).

Пунктом 7.5 договору передбачено, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку складає 5000 кВт/год та більше, Споживач здійснює оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до пункту 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».

Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.20).

За умовами договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 9 Додатку «Порядок розрахунків»до договору а.с.21).

У відповідності з пунктом 4.4.1 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.

На підтвердження виконання свого обовязку щодо постачання електричної енергії позивачем надані акти про використану електричну енергію відповідачем з лютого 2011 року по червень 2011 року, які підписані сторонами за позовом (а.с.24-26,29-32,35-37,40-42,45-47).

За результатами надання обумовлених договором послуг за період з лютого 2011 року по червень 2011 року позивачем відповідачеві нарочним надавалися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію та за перетоки реактивної електроенергії (а.с.27,28,33,34,38,39,43,44,48,49).

Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у звязку з чим, за даними позивача, утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 980648 грн. 72 коп.

На підставі умов пункту 4.4.1 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленої активної та реактивної електроенергії у сумі 33294 грн. 21 коп. за період з 12.03.2011 по 15.07.2011. На суму нарахованої пені відповідачу надсилалися окремі рахунки (а.с.50-53).

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 6772 грн. 82 коп. за період 12.03.2011 по 01.08.2011 та інфляційні нарахування в сумі 16842 грн. 00 коп. за період лютий - травень 2011 року. На суму 3 % річних та інфляційних нарахувань, згідно пункту 4.1.1 договору, відповідачу надіслані окремі рахунки (а.с.50,51,55,57,59).

Оскільки споживачем повну оплату електроенергії не було проведено після одержання рахунків у встановлений договором строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач відзивом на позов визнав позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, подав клопотання про зменшення неустойки на 50 %, що підлягає до стягнення.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 1008нн від 01.08.2008, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.

Обсяги спожитої електроенергії у період лютий червень 2011 року позивач підтверджує відповідними актами про використану електроенергію та рахунками.

Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.9 договору № 1008нн від 01.08.2008 та пункту 3 додатку до нього не оплатив повністю спожиту у лютому - червні 2011 року електроенергію у строк визначений пунктом 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період за активну електроенергію в сумі 980648 грн. 72 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 33294 грн. 21 коп. за період прострочення з 12.03.2011 по 15.07.2011 оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому - червні 2011 року.

Перевіркою розрахунку заявленої суми пені порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені у заявленій сумі підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені на 50% з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства та не затвердження Луганською обласною радою економічно обґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, а також з причин не виконання боржниками - вугільними та теплопостачаючими підприємствами зобов'язань по розрахунках за спожиту електроенергію навіть у примусовому порядку, оскільки знаходяться під правовим захистом Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав баланс Товариства станом на 31.03.2011.

Позивач проти зменшення пені на 50% у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50%, що складає 16647 грн. 11 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 16647 грн. 11 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 16842 грн. 00 коп. за період лютий - травень 2011 року та 3% річних в сумі 6772 грн. 82 коп. за період 12.03.2011 по 01.08.2011.

Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, інфляційні нарахування у сумі 16842 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 6772 грн. 82 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито у сумі 10375 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.) позивача покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у справі.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», кв. Пролетаріату Донбасу, буд.166, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 35554719, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, 91021 ідентифікаційний код 31443937:

- на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 260303179060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 304665, код 31443937 борг за активну електроенергію у сумі 980648 грн. 72 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на поточний рахунок № 2600518645 у ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937 пеню у сумі 16647 грн. 11 коп., інфляційні нарахування у сумі 16842 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 6772 грн. 82 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 10375 грн. 58 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 27.09.2011.

СуддяР.Є. Якушенко