Рішення № 18720573, 26.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.11 Справа № 9/153пд/2011.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганської обласної громадської організації "Молодіжний Фонд", м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про визнання договору суборенди чинним

в присутності представників:

від позивача не прибув,

від відповідача ОСОБА_2, дов. № 5 від 02.06.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ЛОГО "Молодіжний фонд", звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати договір суборенди № 36 СА від 16.04.10 чинним, починаючи з 01.01.11 по 31.12.11, на умовах, що були визначені на момент його укладення.

Представник позивача до початку судового засідання 15.09.11 подав додаткову позовну заяву за № 47, яка по суті є заявою про зміну предмету позову.

Цією заявою позивач, крім первісної вимоги, просить зобовязати відповідача не здійснювати дій, що ушкоджують користування спірного орендованого приміщення.

До початку судового засідання 26.09.11 представник позивача до канцелярії суду здав заяву про відкладення розгляду справи у звязку із знаходженням представника у відпустці.

Оскільки справа містить достатньо документів, необхідних для повного та обєктивного її розгляду, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви.

Відповідач, підприємець ОСОБА_1, відзивом на позовну заяву, поданим у судовому засіданні 15.09.11, з позовом не погодився, виходячи з такого.

У звязку з необхідністю підвищення розміру орендної плати з 1 жовтня 2010 року позивач збільшив орендну плату на 5 грн. за 1 кв. м., з чим погодився відповідач. що підтверджується актами здачі-приймання послуг № 440 та 523, підписаними сторонами.

В січні 2011 року позивач надав для узгодження відповідачу додаткову угоду до спірного договору оренди щодо продовження строку його дії до 31.05.11. Крім того, ця угода передбачала умову про компенсацію вартості комунальних послуг.

Відповідач не підписав вказану угоду та не надав будь-якої письмової відповіді, у звязку з чим в травні поточного року проект додаткової угоди був переданий відповідачу вдруге, який не був підписаний.

Доводи позивача обґрунтовуються тим, що на підставі укладеного ним з відповідачем договору суборенди № 36 СА від 16.04.10 позивач отримав в користування нежитлове приміщення площею 23,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, та, незважаючи на те, що відповідно до п. 4.3 договору він може бути змінений на вимогу орендаря з направленням письмового повідомлення не пізніше ніж за 2 тижня, у жовтні 2010 року орендар безпідставно збільшив розмір орендної плати.

Крім того, договором не передбачений обовязок позивача сплачувати комунальні послуги, однак з березня 2011 року відповідач почав виставляти позивачу рахунки на оплату цих послуг.

Позивач стверджує, що відповідач здійснює перешкоди в користуванні спірним приміщенням, що підтверджується тим, що протягом останніх трьох місяців в орендованому приміщенні постійно вимикається світло, відсутня подача води, що порушує нормальну роботу підприємства.

З боку відповідача лунають погрози щодо перешкод для входження працівників позивача до приміщення, та згодом відповідач звернувся до позивача із заявою про звільнення цього приміщення у звязку з припиненням дії спірного договору суборенди.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач вважає, що його права та законні інтереси як суборендаря порушуються відповідачем через безпідставну зміну умов договору суборенди та здійснення перешкод в користуванні орендованого майна з боку відповідача.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди № 36 СА від 16.04.10 (а.с. 11 12), згідно з яким відповідач (орендодавець) за відповідним актом приймання-передачі (а.с. 13) надав в платне користування позивачу (суборендар) приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, площею 23,8 кв. м.

Умовою п. 4.1 договору сторони визначили розмір орендної плати на рівні 74,0 грн. за 1 кв. м., що складає 1761,20 грн.

Після укладення вказаного договору позивач згідно з рахунком-фактурою від 16.04.10 (а.с. 14) сплатив орендну плату за квітень 2010 року в розмірі 880,80 грн. та за останній місяць 1761,20 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

Умовою п. 4.3 договору сторони встановили, що розмір орендної плати може бути змінений на вимогу орендаря з направленням письмового повідомлення суборендаря не пізніше ніж за 2 тижня.

Разом з тим, згідно з актом № 00000273 у липні 2011 року орендар збільшив розмір орендної плати за 1 кв. м., що склало 79,0 грн. за 1 кв. м. та дорівнювало 1880,20 грн. (а.с. 15), за відсутності письмового попередження, однак позивач сплатив цю суму за квитанцією від 15.08.11 (а.с. 19).

Умовами договору не передбачений обовязок позивача компенсувати витрати. повязані зі сплатою комунальних послуг, однак, як вбачається з рахунку-фактури від 31.07.11 (а.с. 17), виставленого відповідачем, позивачу необхідно сплачувати вартість компенсації комунальних послуг.

Вирішуючи спір за цією справою, суд виходить з наступного.

Щодо першої позовної вимоги.

Спірний договір був укладений відповідно до п. 2.2 на строк до 31 грудня 2010 року.

Право позивача за цим спором регулюється ст. 764 ЦК України, згідно з якою якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Норма ч. 2 ст. 16 ЦК України містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, який не місить такого способу, як визнання договору чинним.

Такий спосіб захисту не міститься й іншим нормативним актом, тому у задоволенні вимоги позивача про визнання договору суборенди № 36 СА від 16.04.10 чинним слід відмовити.

Щодо другої позовної вимоги.

Позивач стверджує, що з боку відповідача здійснюються перешкоди в користуванні спірним приміщенням.

За правилом ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поняття та види доказів, на підставі яких сторони повинні довести свої вимоги та заперечення, визначені статтею 32 ГПК України.

Позивачем не надано до матеріалів жодних належних доказів того, що відповідач здійснює перешкоди в користуванні орендованим приміщенням.

Щодо заяви відповідача від 28.07.11 про звільнення спірного приміщення у звязку з припиненням дії спірного договору суборенди (а.с. 23), то правовідносини щодо дострокового припинення договору регулюються, зокрема, нормами ст.ст. 651, 652 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 68, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову щодо визнання договору суборенди № 36 СА від 16.04.10 чинним та зобовязання відповідача не здійснювати дій, що ушкоджують користування спірного орендованого приміщення відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Скасувати спосіб забезпечення позову, вжитий ухвалою суду за цією справою від 17.08.11 шляхом заборони відповідачу, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. код НОМЕР_1, здійснювати перешкоди працівникам підприємства позивача, Луганської обласної громадської організації "Молодіжний Фонд", код 26341862, щодо входження до спірного приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 26.09.11.

Суддя А.Г.Ворожцов