Рішення № 18720522, 04.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2011 р.Справа № 5013/658/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/658/11

за позовом: приватного підприємства "Гамма", Кіровоградська область, м. Олександрія

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 11000,00 грн.,

Представники сторін:

від позивача - керівник Гаврилов А.І., ОСОБА_3., довіреність б/н від 10.05.2011 р., ОСОБА_4., довіреність б/н від 04.10.2011 р.;

від відповідача - ОСОБА_5., довіреність №1534 від 16.05.2011 р. (брав участь у судовому засіданні 29.09.2011 р.).

Приватне підприємство "Гамма" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 безпідставно одержаних грошових коштів у сумі 11000,00 грн.

Присутні в судових засіданнях представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує позовні вимоги та зазначає, що грошові кошти в сумі 11000,00 грн. позивачем перераховано не як попередню оплату, а як погашення існуючої заборгованості перед відповідачем за фактично виконані роботи з ремонту автомобіля позивача, які було виконано в період до 14.10.2008р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.2007р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - виконавець) та приватним підприємством "Гамма" (надалі - замовник) укладено договір №6 (надалі - договір № 6 від 08.07.2007р.), за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів замовника.

Виконавець згідно з умовами п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору зобов'язався виконувати замовлення на матеріально-технічне забезпечення, надання послуг по технічному обслуговуванню ТО-1 і ТО-2, поточному ремонту автомобілів.

Відповідно до п. 2.2. договору № 6 від 08.07.2007р. замовник зобов'язався: через 10 000 - 15 000 км надавати автомобілі для проведення поточного ремонту; при необхідності надавати автомобілі для проведення поточного ремонту.

Підпунктом 2.2.3. п. 2.2. договору № 6 від 08.07.2007р. сторони узгодили, що оплата послуг, які надає виконавець, оформлюється квитанціями або іншими платіжними документами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту надання однією із сторін про намір його розірвання, про що письмово і завчасно, за один місяць, повідомляють один одному (п. 4 договору № 6 від 08.07.2007р.).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СВ-0000047 від 12.06.2008р. (т. 1 а.с. 9) на попередню оплату за ремонт та запасні частини до автомобіля МАN 19-414.

Даний рахунок було оплачено позивачем згідно платіжних доручень №238 від 13.06.2008р. на суму 7000,00 грн. та №262 від 24.07.2008р. на суму 4000,00 грн. (т. 1 а.с. 11-12).

Перерахування попередньої оплати в розмірі 11000,00 грн. підтверджується також виписками по особовим рахункам за 13.06.2008р. та за 24.07.2008р. (т. 1 а.с. 31-32).

Із змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.06.2009р. (т. 1 а.с. 33) вбачається, що автомобіль МАN 19-414 позивачем було передано відповідачу для ремонту.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №6 від 08.07.2007р. щодо ремонту автомобіля МАN 19-414, а також враховуючи те, що строк виконання зобов'язань в цьому договорі не встановлено, позивачем 09.02.2011р. направлено на юридичну та фактичну адресу відповідача вимогу про виконання ремонту автомобіля марки МАN модель 19.414, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказану вимогу відповідачем отримано 19.02.2011р. та 12.02.2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (т. 1 а.с. 15-16). Однак, доказів реагування на зазначену вимогу відповідачем не надано.

Оскільки ремонтні роботи відповідачем не було виконано, 04.03.2011р. позивачем на юридичну та фактичну адреси відповідача направлено повідомлення про розірвання договору № 6 від 08.07.2007р. через один місяць після отримання даного повідомлення в зв'язку з невиконанням останнім свої зобов'язань по ремонту автомобіля (т. 1 а.с. 17-19). Дане повідомлення отримане відповідачем 15.03.2011 р.

З огляду на те, що договір № 6 від 08.07.2007р. розірвано, а оплачені позивачем в сумі 11000,00 грн. ремонтні роботи відповідачем не виконано, приватне підприємство "Гамма" звернулось до господарського суду та просить стягнути зазначену суму з відповідача.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує вимоги статті 175 Господарського кодексу України, відповідно до якої майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, до врегулювання якого застосовуються положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Посилання позивача на те, що укладений договір є договором про надання послуг, помилкове, оскільки характерною ознакою послуги є те, що вона споживається в процесі її вчинення (ст. 901 Цивільного кодексу України), тоді як за укладеним договором результат роботи передається замовникові.

Стаття 837 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами частини 1 ст. 839 цього кодексу підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до правил ст. 843 Цивільного кодексу України, якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не були виконані ремонтні роботи, оплачені позивачем згідно платіжних доручень №238 від 13.06.2008р. на суму 7000,00 грн. та №262 від 24.07.2008р. на суму 4000,00 грн. (т. 1 а.с. 11-12), в тому числі в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги від 09.02.2011 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у своїх поясненнях стверджує, що замовлені послуги (роботи) ним виконано, свідченням чого є акти на надання послуг та накладні про використанні матеріали.

Так, у своїх поясненнях від 01.06.2011р. (т. 1 а.с. 103-104) відповідач послався на те, що грошові кошти в сумі 7000,00 грн., які були перераховані позивачем згідно платіжного доручення №238 від 13.06.2008р. були зараховані в оплату виконаних робіт і запасних частин, переданих на користь замовника за актами: №СВ-0169 від 06.06.2008р., №СВ-0168 від 10.06.2008р., №СВ-0170 від 10.06.2008р., №СВ- 0171 від 18.06.2008р. та видатковими накладними: №СВ-0000097 від 28.05.2008р., №СВ-0000044 від 06.06.2008 р., № СВ-0000101 від 10.06.2008р., №СВ-0000098 від 20.06.2008р. Грошові кошти на суму 4000,00 грн. які були перераховані позивачем згідно платіжного доручення №262 від 24.07.2008р. були зараховані в оплату виконаних робіт і запасних частин, переданих на користь замовника за актом №СВ-0167 від 20.06.2008р. та видатковими накладними: №СВ-0000098 від 20.06.2008р. і №СВ-0000099 від 26.06.2008р.

Оскільки, позивач заперечував підписання видаткових накладних: №СВ-0000097 від 28.05.2008р. (т. 1 а.с. 143), №СВ-0000044 від 06.06.2008 р. (т. 1 а.с. 147), № СВ-0000101 від 10.06.2008р. (т. 2 а.с. 1), №СВ-0000098 від 20.06.2008р. (т. 2 а.с. 3), №СВ-0000099 від 26.06.2008р. (т. 2 а.с. 6) та актів про надання послуг: №СВ-0169 від 06.06.2008р. (т. 1 а.с. 148), №СВ-0168 від 10.06.2008р. (т. 1 а.с. 149), №СВ-0170 від 10.06.2008р. (т. 1 а.с. 150), №СВ-0171 від 18.06.2008р. (т.2 а.с. 2), №СВ-0167 від 20.06.2008р. (т. 2 а.с. 5), господарським судом було призначено судову почеркознавчу експертизу підписів з боку позивача на вищезазначених актах та накладних.

Згідно висновку №3897/02 судово-почеркознавчої експертизи (т.3, а.с. 49-51) вирішити питання, виконані самим Гавриловим А. І. чи іншою особою (особами) підписи від його імені зображення яких містяться у наданих на дослідження електрофотографічних копіях видаткових накладних: №СВ-0000097 від 28.05.2008р. (т. 1 а.с. 143), №СВ-0000044 від 06.06.2008 р. (т. 1 а.с. 147), № СВ-0000101 від 10.06.2008р. (т. 2 а.с. 1), №СВ-0000098 від 20.06.2008р. (т. 2 а.с. 3), №СВ-0000099 від 26.06.2008р. (т. 2 а.с. 6), розташовані у графах "Отримал(а)_"; та копіях актів про надання послуг: №СВ-0169 від 06.06.2008р. (т. 1 а.с. 148), №СВ-0168 від 10.06.2008р. (т. 1 а.с. 149), №СВ-0170 від 10.06.2008р. (т. 1 а.с. 150), №СВ- 0171 від 18.06.2008р. (т. 2 а.с. 2), №СВ-0167 від 20.06.2008р. (т. 2 а.с. 5), розташовані у графах "Від замовника:_"; не виявилося можливим. Як зазначено у висновку, складність вирішення поставленого перед експертом завдання обумовлена, зокрема, відсутністю оригіналів досліджуваних документів.

Відповідач не надав оригіналів вищезазначених видаткових накладних та актів про надання послуг, оскільки, за поясненням останнього, всі бухгалтерські документи було знищено останнім згідно акту на знищення документів бухгалтерського обліку та звітності від 31.03.2011р. (т.2 а.с. 87 -109).

Але пунктом 16.1.12. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 44.1. та 44.3 ст.44 цього кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

З огляду на положення вищезгаданих статей Податкового кодексу України у відповідача не було підстав для знищення оригіналів: видаткових накладних №СВ-0000097 від 28.05.2008 р., №СВ-0000044 від 06.06.2008 р., №СВ-0000101 від 10.06.2008 р., №СВ-0000098 від 20.06.2008 р., №СВ 0000099 від 26.06.2008 р. та актів про надання послуг: №СВ- 0169 від 06.06.2008 р., №СВ- 0168 від 10.06.2008 р., №СВ-0170 від 10.06.2008 р., №СВ- 0171 від 18.06.2008 р., №СВ-0167 від 20.06.2008 р.

За викладених обставин господарським судом не можуть бути прийняті до розгляду в якості належних доказів копії документів, оригінали яких відсутні.

Крім того, господарський суд враховує, що в порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" у вищезазначених видаткових накладних та актах про надання послуг не зазначено прізвище, ім'я та по-батькові особи - замовника, яка отримала запчастини чи послуги, відсутня печатка позивача, тобто зазначені документи не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони замовника щодо отримання товарів, робіт, послуг.

Відповідно до абз. 2 п. 14, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей відпуск фізичною особою - підприємцем підприємству цінностей, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі, а також таких, що передаються безоплатно або за товарообмінними операціями, здійснюється за умови подання підприємцю довіреності підприємства.

Відповідачем не надано господарському суду виписаної позивачем довіреності, чи виписаних довіреностей на отримання від відповідача товарно-матеріальних цінностей, які зазначені у видаткових накладних №СВ-0000097 від 28.05.2008 р., №СВ-0000044 від 06.06.2008 р., №СВ-0000101 від 10.06.2008 р., №СВ-0000098 від 20.06.2008 р., №СВ-0000099 від 26.06.2008 р.

Таким чином, копії видаткових накладних: №СВ-0000097 від 28.05.2008 р., №СВ-0000044 від 06.06.2008 р., №СВ-0000101 від 10.06.2008 р., №СВ-0000098 від 20.06.2008 р., №СВ-0000099 від 26.06.2008 р. та акти про надання послуг: №СВ- 0169 від 06.06.2008 р., №СВ- 0168 від 10.06.2008 р., №СВ-0170 від 10.06.2008 р., №СВ- 0171 від 18.06.2008 р., №СВ-0167 від 20.06.2008 р. не є належними доказами, які підтверджують надання позивачу запасних частин та виконання послуг по ремонту автомобіля, які оплачені позивачем згідно платіжних доручень №238 від 13.06.2008р. та №262 від 24.07.2008р.

Із змісту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2010 р. у справі №5/120 (т.1, а.с. 82-87) вбачається, що, зокрема, платіжні доручення надані приватним підприємством "Гамма" про оплату виконаних робіт за попередні періоди не були прийняті до уваги судом апеляційної інстанції оскільки до розгляду підлягав інший період: з 14.10.2008 р. по 16.12.2008 р.

Але ні рішенням господарського суду від 22.01.2010 р., ні постановою апеляційної інстанції від 06.04.2010 у справі №5/120 не досліджено та не встановлено достеменно, що оплачені, згідно платіжних доручень: №238 від 13.06.2008р. та №262 від 24.07.2008р., ремонтні роботи були виконані відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства; погоджені сторонами умови п. 4 договору № 6 від 08.07.2007р., яким визначено, що договір діє до моменту надання однією із сторін про намір його розірвання, про що письмово і завчасно, за один місяць, повідомляють один одному; відсутність належних доказів виконання відповідачем послуг по ремонту автомобіля МАN 19-414., які оплачені позивачем згідно платіжних доручень №238 від 13.06.2008р. та №262 від 24.07.2008р. на загальну суму 11000,00 грн., отримане відповідачем 15.03.2011 р. повідомлення про розірвання договору №6 від 08.07.2007 р., даний договір є розірваним.

Відповідно до ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

В силу вимог ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п.3 ч.3 ст. 1212 ЦК України).

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства позовні вимоги приватного підприємства "Гамма" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 11000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь приватного підприємства "Гамма" (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, 19-Б, ідентифікаційний код 13761686) - 11000,00 грн. боргу, а також 110,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 10.10.2011р.