Рішення № 18720489, 12.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 12/141-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО»

до відкритого акціонерного товариства «БОРЕКС»

про стягнення заборгованості у розмірі 161895,05 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність №78 від 11.05.2011);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО»(далі позивач) до відкритого акціонерного товариства «БОРЕКС»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 161895,05 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №102 від 26.12.2006 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався продавати електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 10000 кВт, а відповідач зобовязувався оплачувати вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснювати інші платежі, передбачені умовами договору.

П. 2.3.4 договору передбачено, що відповідач зобовязується здійснити оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача (далі послуги) згідно з умовами додатку №5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідач надані позивачем послуги не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 144500,15 грн. та 17394,87 грн. пені.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2011 року, справу призначено до розгляду 11.08.2011 року.

10 серпня 2011 року на адресу суду представник відповідача направив клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю зявитись у судове засідання, яке підлягало задоволенню судом.

11 серпня 2011 року представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20.09.2011 року.

20 вересня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні надала відзив на позовну заяву, борг у розмірі 144500,15 грн. визнала, проти стягнення пені заперечувала.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 04.10.2011 року.

04 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, долучила до матеріалів справи додаткові письмові пояснення щодо обставин справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти нарахування пені заперечувала.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.10.2011 року.

12 жовтня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, долучила до матеріалів справи рахунки за активну електроенергію та реактивні перетоки.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

26 грудня 2006 року між публічним акціонерним товариством «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО»(далі позивач) та відкритим акціонерним товариством «БОРЕКС»(далі відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №102 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязувався продавати електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 10000 кВт, а відповідач зобовязувався оплачувати вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснювати інші платежі, передбачені умовами договору.

П. 2.3.4 договору передбачено, що відповідач зобовязується здійснити оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача (далі послуги) згідно з умовами додатку №5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Позивач у період з липня 2009 року до грудня 2010 року надав відповідачу послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача на загальну суму 144500,15 грн., що підтверджується рахунками за реактивні перетоки та пеню №9128007029 від 30.07.2009 року, №9129199270 від 31.08.2009 року, №9218497205 від 30.09.2009 року, №9173851404 від 30.10.2009 року, №9175182121 від 30.11.2009 року, №9176540053 від 30.12.2009 року, №9222966468 від 29.01.2010 року, №9179138525 від 28.02.2010 року, №9272591752 від 31.03.2010 року, №9273477621 від 29.04.2010 року, №9227308567 від 31.05.2010 року, №9371698508 від 29.06.2010 року, №9372384827 від 29.07.2010 року, №9373094961 від 30.08.2010 року, №9278666541 від 29.09.2010 року, №9326186278 від 29.10.2010 року, №9327348364 від 30.11.2010 року, №9376437233 від 29.12.2010 року (далі рахунки).

Проте відповідач надані позивачем послуги не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 144500,15 грн. та 17394,87 грн. пені.

20 вересня 2011 року представник відповідача у судовому засіданні надала відзив на позовну заяву, борг відповідача перед позивачем у розмірі 144500,15 грн. визнала, проти нарахування пені заперечувала.

Крім цього зазначила, що згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, строк позовної давності для нарахування пені складає один рік.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 144500,15 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 17394,87 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З рахунків вбачається, що кінцевою датою оплати для рахунку: №9128007029 від 30.07.2009 року є 06.08.2009 року, №9129199270 від 31.08.2009 року є 07.09.2009 року, №9218497205 від 30.09.2009 року є 07.10.2009 року, №9173851404 від 30.10.2009 року є 06.11.2009 року, №9175182121 від 30.11.2009 року є 07.12.2009 року, №9176540053 від 30.12.2009 року є 08.01.2010 року, №9222966468 від 29.01.2010 року є 05.02.2010 року, №9179138525 від 28.02.2010 року є 05.03.2010 року, №9272591752 від 31.03.2010 року є 08.04.2010 року, №9273477621 від 29.04.2010 року є 11.05.2010 року, №9227308567 від 31.05.2010 року є 07.06.2010 року, №9371698508 від 29.06.2010 року є 06.07.2010 року, №9372384827 від 29.07.2010 року є 05.08.2010 року, №9373094961 від 30.08.2010 року є 06.09.2010 року, №9278666541 від 29.09.2010 року є 06.10.2010 року, №9326186278 від 29.10.2010 року є 05.11.2010 року, №9327348364 від 30.11.2010 року є 07.12.2010 року, №9376437233 від 29.12.2010 року є 06.01.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 2.3.4 цього договору, з порушенням визначених в додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

П. 1 ч. 2 цієї статті встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексуУкраїни).

Так, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для нарахування пені за рахунками №9128007029 від 30.07.2009 року сплив 07.08.2010 року, №9129199270 від 31.08.2009 року сплив 08.09.2010 року, №9218497205 від 30.09.2009 року сплив 08.10.2010 року, №9173851404 від 30.10.2009 року сплив 07.11.2010 року, №9175182121 від 30.11.2009 року від 08.12.2010 року, №9176540053 від 30.12.2009 року сплив 09.01.2011 року, №9222966468 від 29.01.2010 року сплив 06.02.2011 року, №9179138525 від 28.02.2010 року від сплив 06.03.2011 року, №9272591752 від 31.03.2010 року сплив 09.04.2011, №9273477621 від 29.04.2011 року сплив 12.05.2011 року, №9227308567 від 31.05.2010 року сплив 08.06.2011 року, №9371698508 від 29.06.2010 року сплив 07.07.2011 року.

Ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, пеня не може стягуватись на заборгованість, що виникла внаслідок невиконання зобовязань відповідачем згідно з вищезазначеними рахунками.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості:

з 06.08.2010 року до 09.08.2010 року, суму боргу у розмірі 4912,90 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010р. №320) складає 9,15 грн.;

з 10.08.2010 року до 06.09.2010 року, суму боргу у розмірі 4912,90 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377) складає 58,42 грн.;

з 07.09.2010 року до 06.10.2010 року, суму боргу у розмірі 16608,18 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377) складає 105,82 грн.;

з 07.10.2010 року до 05.11.2010 року, суму боргу у розмірі 22719,07 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377) складає 289,43 грн.;

з 06.11.2010 року до 07.12.2010 року, суму боргу у розмірі 32554,23 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377) складає 442,38 грн.;

з 08.12.2010 року до 31.12.2010 року, суму боргу у розмірі 44406,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377) складає 452,58 грн.,

а разом 1357,78 грн., що підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 256, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 267, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 260, ст. 253 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО»до відкритого акціонерного товариства «БОРЕКС»про стягнення заборгованості у розмірі 161895,05 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «БОРЕКС»(Київська обл., смт. Бородянка, вул. Індустріальна, 2, код 05764593) на користь публічного акціонерного товариства «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО»(Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) основний борг у сумі 144500,15 грн. (сто сорок чотири тисячі пятсот грн. 15 коп.); пеню у розмірі 1357,78 грн. (одна тисяча триста пятдесят сім грн. 78 коп.); 1458,59 грн. (одну тисячу чотириста пятдесят вісім грн. 59 коп.) витрат на сплату державного мита; 212,62 грн. (двісті дванадцять грн. 62 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.10.2011 року.