Рішення № 18720488, 11.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 12/155-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю

«МЕДКОМ МАРКЕТИНГ І ПРОДАЖ УКРАЇНА»

до товариства з обмеженою відповідальністю «САЛГІР-2010»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність №08/МП/С від 04.01.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДКОМ МАРКЕТИНГ І ПРОДАЖ УКРАЇНА»(далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «САЛГІР-2010»(далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки товару №1665 від 01.09.2010 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставляти медичні товари (далі товар) із зазначенням у заявках та накладних назви, кількості, асортименту та вартості, а відповідач зобовязувався поставлений товар приймати та оплачувати вчасно та в повному обсязі.

Відповідач поставлений позивачем товар прийняв, проте оплатив його частково, а саме в сумі 1836,72 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 14549,20 грн. та 681,20 грн. пені.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2011 року, справу призначено до розгляду 27.09.2011 року.

27 вересня 2011 року в судовому засіданні представник позивача подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, у звязку з частковою оплатою відповідачем основного боргу, про що надала банківські виписки по рахунку позивача від 04.08.2011 року та 09.08.2011 року. Просила суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 13989,20 грн. та 681,20 грн. пені.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 11.10.2011 року.

01 вересня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 2А, офіс 54, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

11 жовтня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

01 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДКОМ МАРКЕТИНГ І ПРОДАЖ УКРАЇНА»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «САЛГІР-2010»(далі відповідач) був укладений договір поставки товарів №1665 (далі договір) із зазначенням у заявках та накладних назви, кількості, асортименту та вартості, а відповідач зобовязувався поставлений товар приймати та оплачувати вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 15314,15 грн., що підтверджується видатковими накладними №М000018798, №М000018801, №М000018802, №М000018878, №М000018882, №М000018998, №М000019001 від 16.03.2011 року, №М000019675, №М000019678, №М000019679, №М000019997, №М000019998 від 18.03.2011 року, №М000021465, №М000021469, №М000021470 від 24.03.2011 року, №М000022126, №М000022128, №М000022129 від 25.03.2011 року, №М000023105 від 30.03.2011 року, №М000023833, №М000023834, №М000023751 від 31.03.2011 року, №М000025539 від 07.04.2011 року.

05 липня 2011 року сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за ІІ квартал 2011 року (далі акт), долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що борг відповідача, з урахуванням поставлених позивачем раніше та частково оплачених відповідачем товарів, станом на 30 червня 2011 року становив 16385,92 грн.

Після підписання акту, відповідач частково оплатив товар, а саме в сумі 1836,72 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 04.07.2011 року, 05.07.2011 року, 13.07.2011 року, 15.07.2011 року, 18.07.2011 року, 20.07.2011 року, 27.07.2011 року.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 14549,20 грн. та 681,20 грн. пені.

27 вересня 2011 року у судовому засіданні представник позивача подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, у звязку з частковою оплатою відповідачем основного боргу, а саме у розмірі 560,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 04.08.2011 та 09.08.2011 року, просила суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 13989,20 грн. та 681,20 грн. пені.

П. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Так провадження у справі в частині стягнення 560,00 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Представник відповідача документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13989,20 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 681,20 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 2.3 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 30 календарних днів з дня поставки у гривнях у формі готівки або безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок, вказаний позивачем

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4 договору, у випадку прострочки оплати товару відповідач в односторонньому порядку нараховує на суму боргу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення оплати товару, що був поставлений за даним договором.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 15.04.2011 року до 08.08.2011 року, суму боргу у розмірі 13989,20 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 705,76 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума пені визначена у розмірі 681,20 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 560,00 грн. основного боргу припинити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДКОМ МАРКЕТИНГ І ПРОДАЖ УКРАЇНА»до товариства з обмеженою відповідальністю «САЛГІР-2010»про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «САЛГІР-2010»(Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 2А, офіс 54, код 36832932) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДКОМ МАРКЕТИНГ І ПРОДАЖ УКРАЇНА»(м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код 35432061) 13989,20 грн. (тринадцять тисяч девятсот вісімдесят девять грн. 20 коп.) основного боргу; пеню у розмірі 681,20 грн. (шістсот вісімдесят одна грн. 20 коп.); 152,31 грн. (сто пятдесят дві грн. 31 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.10.2011 року.