Рішення № 18720436, 11.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 10/140-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Худолій А.С.

розглянувши справу № 10/140-11

за позовом акціонерного товариства «Арктик Пейпер Мункедалс»(Arctic Paper Munkedals Aktiebolag), Швеція, м. Мундекал

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Кір Білліон», смт. Бородянка

простягнення 48483,02 доларів США

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність б/н від 28.03.2011 р.

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Арктик Пейпер Мункедалс»(Arctic Paper Munkedals Aktiebolag) (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кір Білліон»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 48483,02 доларів США, яка утворилась у звязку із неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 02-01-08 від 02.01.2008 р. в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 14.09.2011 р. порушено провадження у справі № 10/140-11 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 27.09.2011 р. розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України, було відкладено.

В судових засіданнях від 27.09.2011 р. та від 11.10.2011 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання від 27.09.2011 р. та від 11.10.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 14.09.2011 р. та від 27.09.2011 р. про направлення їх на адресу відповідача; вимоги ухвал суду від 14.09.2011 р. та від 27.09.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Контракт № 02-01-08, відповідно до умов п. 1 якого продавець взяв на себе обовязок передати покупцю товар, асортимент та кількість кожної партії якого визначаються відповідними додатками, які є невідємними частинами цього контракту, а покупець в свою чергу взяв на себе обовязок прийняти такий товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 контракту, ціни на товар обумовлюються в кожному окремому випадку на кожну партію товару та встановлюються в доларах США. При цьому, оплата товару здійснюється на умовах, визначених у додатках до договору, шляхом переказу коштів на рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс - 2000.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних субєктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні субєкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обовязки, що і субєкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 зазначеного Закону, процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 1 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), підписаної в Женеві 1956р. Транспортним відділом Європейської економічної комісії ООН, до якої приєдналася Україна згідно із Законом України від 01.08.2006р., передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені у договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких при-наймі одна є договірною країною.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

З наявних в матеріалах справи міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 414504 та № 427273 вбачається, що позивачем (вантажовідправник) передано, а відповідачем (вантажоодержувач) було прийнято товар, а саме папір нецілований для друку. Отримання товару відповідачем підтверджується наявними на товарно-транспортних накладних відбитками печатки юридичної особи.

Для оплати товару позивачем виставлені рахунки-фактури (invoice original) № 4082243 від 29.07.2008 р. на суму 24640,20 доларів США та № 4084936 від 08.09.2008 р. на суму 25360,72 доларів США. При цьому з наявних в матеріалах справи рахунків-фактур (invoice original) вбачається, що оплата товару за рахунком-фактурою № 4082243 від 29.07.2008 р. повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 27.09.2008 р., а за рахунком-фактурою № 4084936 від 08.09.2008 р. не пізніше 07.11.2008 р.

Проте, в порушення умов контракту та взятих на себе зобовязань, вартість товару, переданого позивачем на підставі контракту згідно з товарно-транспортними накладними, сплачена відповідачем лише частково в сумі 258,95 доларів США, що зазначено позивачем, вартість товару в сумі 49741,97 доларів США залишена відповідачем не сплаченою.

24640,20 + 25360,72 = 50000,92 258,95 (оплата) = 49441,97

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання 27.09.2011 р. та 11.10.2011 р. не зявився, письмових пояснень чи доказів оплати отриманого товару не надав, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки з наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних (CMR) № 414504 і № 427273 та рахунків-фактур (invoice original) № 4082243 від 29.07.2008 р. і № 4084936 від 08.09.2008 р. вбачається, що позивачем було передано відповідачу товар, всього на загальну суму 50000,92 доларів США, а з наявної в матеріалах справи довідки про стан заборгованості від 30.09.2010 р. вбачається, що 21.09.2010 р. відповідачем проведена часткова оплата в сумі 258,95 грн., тобто заборгованість відповідача є більшою ніж заявлено позивачем до стягнення, проте суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 48483,02 доларів США., в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кір Білліон»(07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, провулок Залізничний, 1; код 33640470) на користь акціонерного товариства «Арктик Пейпер Мункедалс»(Arctic Paper Munkedals Aktiebolag) (Швеція, 45581, м. Мундекал, реєстраційний номер: 556000527301, банк Форенингспарбанкен АБ (Швеція), рахунок IBAN, SE 7380000810599832799630, SWIFT: SWEDSESS) 48483,02 доларів США заборгованості, а також судові витрати: 485,00 доларів США витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 17.10.2011 р.