Рішення № 18720156, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/36903.10.11 За позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро»

до Державної авіаційної адміністрації України

про стягнення боргу 86608,20 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Марченко Г.В.

від відповідача: Гайдук Ю.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 86608,20 грн. заборгованості за договором № 110235 від 22.04.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо відшкодування коштів в розмірі 70 % від суми зборів, сплачених до бюджету позивачем, за проведену медичну сертифікацію авіаційного персоналу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 26.09.2011 р. представник відповідача надав письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що у звязку з відмовою Головного управління Державного казначейства України в м. Києві у реєстрації зобовязань за договором № 110235 від 22.04.2011 р. та подальшому перерахуванні коштів, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 86608,20 грн., а також повідомив, що заборгованість по виконанню зазначеного договору виникла не з вини відповідача. У поданих поясненнях відповідач визнав свою заборгованість в сумі 86608,20 грн.

У судовому засіданні 26.09.2011 р. оголошено перерву до 03.10.2011 р.

У судовому засіданні 03.10.2011 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої позовної заяви.

Представник відповідача у даному судовому засіданні визнав заявлені позивачем вимоги з урахуванням письмових пояснень, що подані ним до суду у судовому засіданні 26.09.2011 р.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03.10.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

22.04.2011 р. між Державною авіаційною адміністраціє України та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України укладено договір № 110235 на відшкодування витрат на проведення медичної сертифікації авіаційного персоналу.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 110235 від 22.04.2011 р. є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 1.1. договору № 110235 від 22.04.2011 р. позивач зобовязався провести медичну сертифікацію авіаційного персоналу та контролювати сплату до бюджету зборів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1998 р. № 889.

Згідно з п. 1.2. договору № 110235 від 22.04.2011 р. відповідач зобовязався відшкодувати позивачу кошти у розмірі 70 % від суми зборів, сплачених до бюджету, за проведену медичну сертифікацію авіаційного персоналу.

Пунктом 2.1. договору № 110235 від 22.04.2011 р. визначено, що за медичну сертифікацію авіаційного персоналу цивільної авіації України згідно з цим договором відповідач перераховує позивачу 300000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору № 110235 від 22.04.2011 р. відшкодування проводиться без авансового платежу після виконання робіт згідно з вимогами, передбаченими JAR-FCL-3, які затверджені Наказом Державіаслужби від 27.03.2006 р. № 223 та зареєстровані в Міністерстві Юстиції України 12.04.2006 р. за № 426/12300.

Згідно з ч. 2 п. 3.1.1. договору № 110235 від 22.04.2011 р. оплата державних зборів здійснюється юридичними та фізичними особами до Державного бюджету за такими реквізитами: рахунок 31310312700011, код платежу 24061500. Одержувач: УДК у Шевченківському р-ні м. Києва. Банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві; МФО 820019; код за ЄДРПОУ 26077968.

Відповідно до ч. 3 п. 3.1.1. договору № 110235 від 22.04.2011 р. позивач отримує від юридичних та фізичних осіб документ про сплату державних зборів.

Згідно з п. 3.1.2. договору № 110235 від 22.04.2011 р. позивач зобовязався щомісячно надавати відповідачу звіт про виконану роботу з медичної сертифікації авіаційного персоналу.

Пунктом 3.2.1. договору № 110235 від 22.04.2011 р. встановлено, що у відповідності до предмету договору відповідач зобовязується відшкодовувати позивачу кошти у розмірі 70 % від суми зборів, сплачених до бюджету за проведену медичну сертифікацію авіаційного персоналу (компенсація витрат на проведення медичної сертифікації).

Відповідно до п. 5.1. договору № 110235 від 22.04.2011 р. цей договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31.05.2011 р.

Пунктом 5.2. договору № 110235 від 22.04.2011 р. сторони домовились, що відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2011 р.

Згідно з п. 5.3. договору № 110235 від 22.04.2011 р. кожна зі сторін має право розірвати договір до закінчення передбаченого п. 5.1. строку, письмово повідомивши про це другу сторону за 1 календарний місяць.

Оскільки суду не надано відомостей щодо розірвання договору № 110235 від 22.04.2011 р. в порядку п. 5.3. даного договору, суд приходить до висновку, що такий договір був чинний на момент виконання позивачем зобовязань, обумовлених договором № 110235 від 22.04.2011 р.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору № 110235 від 22.04.2011 р. виконано зобовязання щодо надання послуг на загальну суму 123726,00 грн., що підтверджується звітами по результатам медичної сертифікації диспетчерського складу ДП ОПР «Украерорух»АМЕ МСЧ РСП «Київцентраеро»Украероруху за січень-травень 2011 р., а також щодо сплати до бюджету державних зборів за проведену медичну сертифікацію авіаційного персоналу на загальну суму 123726,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2433 від 30.03.2011 р., № 2492 від 31.03.2011 р., № 3108 від 22.04.2011 р., № 3556 від 11.05.2011 р. та № 4489 від 10.06.2011 р. (копії - у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконує покладені на нього зобовязання щодо відшкодування коштів в розмірі 70 % від суми зборів, сплачених до бюджету позивачем, за проведену медичну сертифікацію авіаційного персоналу, у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 86608,20 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено судом, позивач свої зобовязання за договором № 110235 від 22.04.2011 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не відшкодувавши позивачу кошти відповідно до вищевказаного договору порушив взяті на себе договірні зобовязання, в результаті чого заборгував перед позивачем 86608,20 грн

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, станом на час вирішення спору суду не надано доказів на підтвердження відшкодування відповідачем Державному підприємству обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро»70 % від суми зборів, сплачених до бюджету за проведену медичну сертифікацію авіаційного персоналу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини щодо невиконання взятих на себе зобовязань згідно з договором № 110235 від 22.04.2011 р.

Оскільки відповідач визнав наявність заборгованості, а також враховуючи те, що \справі му засіданні 26.09.2011 р. пояснення по факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 86608, 20 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 86608, 20 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державної авіаційної адміністрації України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код 34764473) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру «Київцентраеро»(08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, ідентифікаційний код 13738233) 86608(вісімдесят шість тисяч шістсот вісім) грн. 20 коп. заборгованості, 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 10.10.2011 р.