Рішення № 18720155, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/34705.10.11 За позовом Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Київського міського Клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної Війни

про стягнення 43 111, 61 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Київського міського Клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної Війни заборгованість за договором № 10 про надання комплексних побутових послуг пральні від 20.10.2009 р. у розмірі 43111, 61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань щодо оплати вартості наданих послуг за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

05.09.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника зявитись у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. на підставі клопотання відповідача розгляд справи відкладено до 05.10.2011 р.

У судовому засіданні 05.10.2011 р. представник позивача надав суду документи по справі та підтримав заявлені вимоги.

Представники відповідача у дане судове засідання не зявилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. не виконали, причини неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, заявлені позовні вимоги не спростував.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 05.10.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

20.10.2009 р. між Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Київським міським Клінічним шпиталем інвалідів Великої Вітчизняної Війниукладено договір про надання комплексних побутових послуг пральні № 10.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 10 від 22.10.2009 р. є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 1.1. договору № 10 від 20.10.2009 р. позивач зобовязується виконати відповідачу на умовах цього договору прання білизни, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити прання білизни.

Згідно з п. 2.1.2. договору № 10 від 20.10.2009 р. відповідач зобовязався своєчасно оплачувати прання білизни позивачу у відповідності з умовами цього договору.

Пунктом 3.1. договору № 10 від 20.10.2009 р. сторони погодили, що загальна вартість комплексної обробки 1 (одного кілограма) білизна складає 5,50 грн. Загальна вартість цього договору складає 99000,00 грн.

Згідно з п. 3.3. договору № 10 від 20.10.2009 р. приймання та доставка білизни здійснюється по накладним або актам зі вказівкою найменування білизни, її кількості та ваги.

Пунктом 3.5. договору № 10 від 20.10.2009 р. визначено, що відповідач протягом 3 днів після отримання білизни та актів-рахунків або підписує їх та протягом 5 робочих днів здійснює оплату прання білизни, або відмовляється в підписанні зазначених актів та протягом 5 робочих днів направляє на адресу позивача обґрунтування відмови у підписанні акту-рахунку.

Відповідно до п. 3.6. договору № 10 від 20.10.2009 р. оплата прання білизни здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача в національній грошовій одиниці України гривні.

Згідно з п. 3.7. договору № 10 від 20.10.2009 р. датою оплати прання білизни буде вважатися дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Пунктом 6.1. договору № 10 від 20.10.2009 р. передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.12.2009 р.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди до договору № 10 від 20.10.2009 р. в звязку з зменшенням потреб відповідача сторонами погоджено зменшення розміру коштів, які виділені у межах ліміту на 2009 рік на оплату прання білизни в 2009 р. до 43111, 61 грн. та зазначено, що розпорядником коштів є КМШВВВ.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору № 10 від 20.10.2009 р. надано відповідачу послуги, що обумовлені вказаним договором на загальну суму 43 111, 61 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт № 98 від 10.11.2009 р. за листопад 2009 р. на суму 18 911, 61 грн. та № 109 від 08.12.2009 р. за грудень 2009 р. на суму 24200, 00 грн., підписаними уповноваженими особами сторін та скріпленими їх печатками (копії - у матеріалах справи), що, в свою чергу, свідчить про виконання позивачем умов вказаного договору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконує зобовязання щодо сплати за надані послуги за договором № 10 від 20.10.2009 р., у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 43111, 61 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що умовами договору передбачено обовязок з оплати послуг протягом п?яти робочих днів з дати підписання актів, які було підписано сторонами 10.11.2009 р. та 08.12.2009 р., строк їх оплати вважається такими, що настав.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. При цьому відсутність своєї вини відповідно доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів оплати наданих позивачем послуг, або обґрунтованих пояснень щодо наявності обєктивних причин невиконання зобовязань за договором № 10 від 20.10.2009 р. не надав.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до умов договору № 10 від 20.10.2009 р. оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача та, відповідно, не залежить від надходження коштів з міського бюджету.

За таких обставин, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо оплати наданих позивачем послуг враховуючи, що вказана заборгованість відображена сторонами у акті звірки взаєморозрахунків станом на 12.09.2011 р., підписаному повноважними особами та скріпленому печатками сторін, зважаючи на відсутність доказів, які б спростовували твердження позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 43111, 61 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Київського міського Клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної Війни (04075, м. Київ, вул. Червонофлотська, буд. 26, ідентифікаційний код 05492309) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 43111 (сорок три тисячі сто одинадцять) грн. 61 коп. заборгованості, 431(чотириста тридцять один) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 10.10.2011 р.