Рішення № 18719957, 11.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/16611.10.11

За позовом Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

До Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

Про стягнення в порядку регресу 4437,41грн.

Суддя Палій В.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. від 31.12.2010р.)

Від відповідача: ОСОБА_2- предст. (дов. від 11.07.2011р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення з відповідача 4437,41грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрат по сплаті державного мита 102,00грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/166, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.09.2011р.

У судовому засіданні 27.09.2011р. судом оголошено перерву до 11.10.2011р., для надання представнику відповідача можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.10.2011р. надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог, зазначаючи, що при огляді пошкодженого транспортного засобу 25.03.2009р. страховиком було встановлено, що автомобіль, представлений для огляду, частково відремонтований, що не дає можливості обєктивно визначити розмір завданої шкоди.

Представник позивача в усних поясненнях заперечив проти доводів відповідача, зазначаючи, що при первісному огляді транспортного засобу 26.02.2009р, про що складено Акт за підписом консультанта приймальника, пошкоджений автомобіль не було відремонтовано та складено детальний опис завданих пошкоджень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2009р. о 13год. 00хв. по вул. Перспективна, 9 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки Dacia Logan, номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 (власник автомобіля) та автомобіля марки Landmark SUV4WD, номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 (власник автомобіля), що підтверджується довідкою ВДАІ Печерського РУГУ МВС України м. Києва.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_3. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва №3-1557/09 від 16.03.2009р.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Landmark SUV4WD, номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4

Відповідно до Звіту №606 від 06.05.2009р. про оцінку майна, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, у результаті його пошкодження при ДТП, склав 7358,68грн. з ПДВ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування №802.09.000185 від 28.01.2009р., з терміном дії з 07.02.2009р. по 06.02.2010р. Страхувальником виступає ОСОБА_4, вигодонабувачем ТОВ «Укравтолізинг».

На підставі страхового акта 0014 від 14.05.2009р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування №802.09.000185 від 28.01.2009р, сплатив вигодонабувачу за договором ТОВ «Укравтолізинг», суму страхового відшкодування в розмірі 4537,41рн., що підтверджується платіжним дорученням №466 від 18.05.2009р. (6837,41грн. вартість ремонту згідно Звіту №606 від 06.05.2009р. 2300,00грн. франшизи по договору = 4537,41грн.)

Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 4027,41грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Винною особою у ДТП є водій ОСОБА_3, який є власником автомобіля, отже ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Landmark SUV4WD, номер НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з Розясненням Вищого арбітражного суду від 01.04.1994, № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі. Коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 20Ц4 p. N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статей 3-5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

Пункт 21.4 статті. 21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене до позивача перейшло в межах суми 4537,41рн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є ОСОБА_3, однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 17.02.2011р. по справі №20/302).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «СК «Гарантія»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено Поліс №ВВ/0941483 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого ПАТ «СК «Гарантія»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Згідно Полісу №ВВ/0941483 розмір франшизи складає 510грн.

Оскільки між ПАТ «СК «Гарантія»(страховик) та ОСОБА_3. (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб, тому ТДВ «Експрес Страхування»правомірно звернулась до ПАТ «СК «Гарантія»про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4027,41грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню (4537,41грн. -510,00грн. франшизи згідно Полісу = 4027,41грн.).

Посилання відповідача на те, що при огляді пошкодженого транспортного засобу страховиком було встановлено, що автомобіль, представлений для огляду, частково відремонтований, що не дало можливості обєктивно визначити розмір завданої шкоди суд відхиляє, оскільки відповідно до Акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 26.02.2009р. автомобіль не був частково відремонтований та за результатом зовнішнього огляду ТЗ складений опис пошкоджень для подальшої калькуляції відновлювального ремонту. Тобто страховику (позивачу) був представлений для огляду транспортний засіб із пошкодженнями без здійсненого ремонту.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 400,00грн. вартості автотоварознавчого дослідження.

Проте, вартість автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 400,00грн. не підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням положень п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказана сума не є оціненою шкодою, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, відповідно, не відшкодовується за рахунок відповідача у порядку регресу.

Відповідно до статей 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Екпрес Страхування»(м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 36086124) 4027,41грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 92,58грн. державного мита, 214,19грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій