Рішення № 18719486, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/23004.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-Медіа»

Про стягнення 25314,68 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № б/н від 24.12.10.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-Медіа»про стягнення з відповідача на користь позивача 25314,68 грн. (23761,58 грн. основний борг, 1 209,60 грн. пеня, 234,12 грн. 3 % річних, 109,38 грн. збитків від інфляції) заборгованості за Договором № 100604-44/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 04.06.10.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив лізингові платежі за Договором № 100604-44/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 04.06.10., а тому позивач просить стягнути цю заборгованість та збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.11. порушено провадження у справі № 30/230, розгляд справи призначено на 15.09.11. о 10:30.

Представник відповідача в судове засідання 15.09.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.09.11. про порушення провадження у справі № 30/230 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивачем частково виконано вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.09.11. у справі № 30/230.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.11. розгляд справи № 30/230 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 04.10.11. о 12-20.

В судовому засіданні 04.10.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.11. не зявився, вимоги ухвали суду від 15.09.11. у справі № 30/230 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 595077 від 13.09.11., копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/230.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елефант-Медіа»(Лізингоодержувач) укладено Договір № 100604-44/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне користування та володіння предмет лізингу, а Лізингоодержувач зобовязався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.2 Договору, передбачено, що всі платежі за Договором Лізингоодержувач зобовязаний здійснювати в національній валюті України, відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Пунктом 2.4 Договору сторонами погоджено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7 -2.9 Загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. (Наприклад: дата підписання сторонами акту 05.07.08. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 05.08.08. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 05 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

У відповідності до п. 2.9 Договору встановлено, протягом дії цього Договору, розмір лізингових платежів, вказаний у Графіку, може збільшуватись (індексуватись).

Позивач вказує на те, що ним належним чином виконано умови Договори та передано відповідачу предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу від 24.06.10., який було підписано з боку сторін та скріплено печатками.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору та чинного законодавства, зобовязання щодо сплати лізингових платежів виконувались неналежним чином, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за період з лютого по травень 2011 р. становить 23761,58 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рахунків-фактур № СФ-936613 від 24.02.11. на суму 8050,94 грн., № СФ-937967 від 24.03.11. на суму 7778,15 грн., № СФ-939418 від 22.04.11. на суму 7319,64 грн., № СФ-945238 від 20.05.11. на суму 8046,99 грн., відповідач повинен був сплатити на користь позивача лізингові платежі.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач частково оплатив суму лізингового платежу за рахунком фактурою № СФ-936613 від 24.02.11., в звязку з чим, заборгованість відповідача за вказаним вище рахунком становить 616,80 грн.

Судом встановлено, що рахунки-фактури: № СФ-937967 від 24.03.11. на суму 7778,15 грн., № СФ-939418 від 22.04.11. на суму 7319,64 грн., № СФ-945238 від 20.05.11. на суму 8046,99 грн. відповідач взагалі не оплатив, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 23761, 58 грн.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що Лізингоодержувач у повному обсязі не виконав умов Договору та не сплатив на користь позивача лізингових платежів у сумі 23761,58 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-Медіа»23761,58 грн. суми основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 7.1.1 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 1209,60 грн. - пені.

Відповідно до п. 7.1.1 Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1209,60 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 109,38 грн. збитків від інфляції та 234,12 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 109,38 грн. збитків від інфляції та 234,12 грн. 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4633943,77 грн. збитків за пошкодження предмету лізингу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-Медіа»(01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6, код ЄДРПОУ 35810588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) 23 761 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 58 коп. основного боргу, 1209 (одна тисяча двісті девять) грн. 60 коп. пені, 109 (сто девять) грн. 38 коп. збитків від інфляції, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 12 коп. 3 % річних, 253 (двісті пятдесят три) грн. 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 10.10.11.