Постанова № 18717948, 18.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2011 року 13:55 № 2а-12688/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 17.08.2011 р. № 390)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 05.01.2011 р. № 2/10-021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302200/0 від 14.04.2011, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302200/0 від 14.04.2011, яким визначено позивачу суму грошового зобовязання з податку із доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 43 142,55 грн., з яких: 34514,04 грн. за основним платежем та 8628,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі кредитних договорів № 12-20/2 від 20.12.2005, № 06-17/2 від 17.06.2005, № 12-20/1 від 20.12.2005, № 06-17/1 від 17.06.2005 укладених між позивачем та ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) і ТОВ «МОСТ 2000»(Угорщина) позивачем виплачені у спірному періоді відсотки вказаним іноземним контрагентам у розмірі 345140,42 грн.

Разом з цим, позивач вважає, що у відповідності до п. 1 ст.11 «Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень»дохід, який виник у ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) і ТОВ «МОСТ 2000» (Угорщина), як нерезидентів при виплаті їм процентів за вказаними кредитними договорами, повинен оподатковуватись в Угорській Республіці. В контексті наведеного позивачем, крім іншого, надано довідки компетентних податкових органів Угорщини щодо сплати нерезидентами податків та відсутність податкових зобовязань.

Відтак, позивач не погоджується із ухваленим ДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0000302200/0 від 14.04.2011, яким визначено ТОВ «АвтоЦентр-Київ»суму грошового зобовязання з податку із доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, оскільки доходів у нього не було, а відтак і зобовязань в частині оподаткування прибутку іноземних юридичних осіб не може бути, інакше мало б місце подвійне оподаткування, що протирічить нормам міжнародних договорів, суті і призначенню цих угод.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при винесенні спірного податкового повідомлення рішення податковий орган керувався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пунктом 2 ст. 11 Конвенції, відповідно до яких проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави у розмірі не більше 10 відсотків від загальної суми виплачених процентів. Відтак, відповідач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу суму грошового зобовязання у розмірі 10 відсотків від виплачених нерезидентам доходів прийняте у порядку та у відповідності до чинного законодавства.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»зареєстроване 31.05.2005 Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію (серія АОО № 070290) від 31.05.2005 № 1072102000.

Позивач взятий на облік в органах податкової служби 03.06.2005 за № 5822.

Державною податкової інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «АвтоЦентр-Київ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, про що складено Акт перевірки № 65/23-80/33549796 від 29.03.2011.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало у заниженні підприємством податку із доходів нерезидента із джерелом їх походження з України в загальній сумі 34514,04 грн., у тому числі у 2008 році в сумі 8958,86 грн., у 2009 році в сумі 12816,52 грн. та у 2010 році у сумі 12738,66 грн.

Зокрема, податковим органом встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді виплачувалися проценти за позиками нерезидентам України «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) і ТОВ «МОСТ 2000»(Угорщина) у загальному розмірі 345 140,42 грн. Відтак, згідно викладених в акті перевірки висновків інспекції позивач відповідно до п. 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пунктом 2 ст. 11 "Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень" повинен був утримати податок із виплачених ним процентів у розмірі 10 відсотків від загальної суми процентів.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем ухвалено спірне податкове повідомлення-рішення № 0000302200/0 від 14.04.2011, яким за порушення п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України визначено позивачу суму грошового зобовязання з податку із доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 43 142,55 грн., з яких: 34514,04 грн. за основним платежем та 8628,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, але рішенням ДПА у місті Києві «Про результати розгляду скарги»№ 6726/10/25-114 від 25.06.2011 та рішенням ДПА України «Про результати розгляду скарг»№ 15448/6/25-0115 від 26.08.2011 скарги залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

У ході розгляду даної справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) і ТОВ «МОСТ 2000»(Угорщина) були укладені наступні кредитні договори:

- кредитний договір № 12-20/2 від 20.12.2005, відповідно до якого ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) (позичкодавець) надає ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(позичальнику) двохвідсотковий грошовий кредит у розмірі 135000 євро. Додатковою угодою до цього договору від 17.10.2007 визначено, що позика надається у термін вказаний в додатку № 3 до цього договору та позика повертається у строк до 01.01.2013. Зазначений кредитний договір зареєстрований в головному управлінні Національного банку України, про що свідчить видане ним реєстраційне свідоцтво «Про отримання резидентом кредиту в іноземній валюті»№ 4938 від 13.01.2006 та додаток до свідоцтва № 1 (згідно внесених додатковою угодою змін до даного договору);

- кредитний договір № 12-20/1 від 20.12.2005, відповідно до якого ТОВ «МОСТ 2000»(Угорщина) (позичкодавець) надає ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(позичальнику) двох відсотковий грошовий кредит у розмірі 165 000 євро. Додатковою угодою до цього договору від 17.10.2007 визначено, що позика надається у термін вказаний в додатку № 3 до цього договору та позика повертається у строк до 01.01.2013. Зазначений кредитний договір зареєстрований в головному управлінні Національного банку України, про що свідчить видане ним реєстраційне свідоцтво «Про отримання резидентом кредиту в іноземній валюті»№ 4937 від 13.01.2006 та додаток до свідоцтва № 1 (згідно внесених додатковою угодою змін до даного договору);

- договір позики № 06-17/2 від 17.06.2005, відповідно до якого ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) (позичкодавець) передає у тимчасове користування ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(позичальнику) двох відсоткову грошову позику у розмірі 135000 євро. У відповідності зі змінами до даного договору від 30.11.2005 назву договору змінено на «Кредитний контракт», слово «позика»змінено на слово «кредит», а слово «договір»змінено на слово «контракт». Додатковою угодою до цього контракту від 07.11.2006 визначено, що позика надається у термін вказаний в додатку № 2 до цього контракту та позика повертається у строк до 01.01.2013. Зазначений договір зареєстрований в головному управлінні Національного банку України, про що свідчить видане ним реєстраційне свідоцтво «Про отримання резидентом кредиту в іноземній валюті»№ 4356 від 08.07.2005, додаток до свідоцтва № 1 та додаток до свідоцтва № 2 (згідно внесених змін та додаткової угоди);

- договір позики № 06-17/1 від 17.06.2005, відповідно до якого ТОВ «МОСТ 2000»(Угорщина) (позичкодавець) передає у тимчасове користування ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(позичальнику) двох відсоткову грошову позику у розмірі 165000 євро. У відповідності зі змінами до даного договору від 30.11.2005 назву договору змінено на «Кредитний контракт», слово «позика»змінено на слово «кредит», а слово «договір» змінено на слово «контракт». Додатковою угодою до цього контракту від 07.11.2006 визначено, що позика надається у термін вказаний в додатку № 2 до цього контракту та позика повертається у строк до 01.01.2013. Зазначений договір зареєстрований в головному управлінні Національного банку України, про що свідчить видане ним реєстраційне свідоцтво «Про отримання резидентом кредиту в іноземній валюті» № 4355 від 08.07.2005, додаток до свідоцтва № 1 та додаток до свідоцтва № 2 (згідно внесених змін та додаткової угоди).

За вказаними кредитними договорами у перевіряємому періоді з 01.01.2008 по 31.12.2010 позивачем всього виплачено іноземним контрагентам процентів (доходу) у загальному розмірі 36000,0 євро (345140,42 грн.), факт чого сторонами не заперечується.

Разом з цим, на підтвердження свого права на звільнення від оподаткування виплачених за вказаними контрактами процентів, позивачем під час перевірки були наданні наступні документи:

- довідку від 03.06.2010 видану Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією Управління Податкового та Фінансового Контролю. В зазначеній довідці визначено, що ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(місцезнаходження: 4400, м. Ніредьгаза, Блв. Белшо, 57, податковий номер 12656550-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2010 році, приналежить до Угорщини;

- довідку від 18.06.2010 видану Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією Управління Податкового та Фінансового Контролю. В зазначеній довідці визначено, що ТОВ «МОСТ 2000»(місцезнаходження: 4624, Тісабездед, передмістя, кадастровий номер 87/26, податковий номер 12148637-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2010 році, приналежить до Угорщини;

- довідку від 16.12.2010 видану Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією Управління Податкового та Фінансового Контролю. В зазначеній довідці визначено, що ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(місцезнаходження: 4400, м. Ніредьгаза, Блв. Белшо, 57, податковий номер 12656550-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2008 році, приналежить до Угорщини;

- довідку від 16.12.2010 видану Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією Управління Податкового та Фінансового Контролю. В зазначеній довідці визначено, що ТОВ «МОСТ 2000»(місцезнаходження: 4624, Тісабездед, передмістя, кадастровий номер 87/26, податковий номер 12148637-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2008 році, приналежить до Угорщини;

- довідку від 21.04.2009 видану Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією Управління Податкового та Фінансового Контролю. В зазначеній довідці визначено, що ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»в день видачі даної довідки зареєстрованої податкової заборгованості не має;

- довідку від 21.04.2009 видану Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією Управління Податкового та Фінансового Контролю. В зазначеній довідці визначено, що ТОВ «МОСТ 2000»в день видачі даної довідки зареєстрованої податкової заборгованості не має.

Зазначені довідки скріплені апостилем Міністерства закордонних справ Угорської Республіки та перекладені на українську мову. Довідки про офіційність та відповідність перекладу засвідчені віце-консулом Генерального консульства України в Ніредьгазі.

Відтак, з наведеного вбачається, що нерезиденти України, яким виплачувались позивачем у спірному періоді відсотки за користування позиками належать до резидентів Угорської Республіки та сплачують податки відповідно до законодавства Угорської Республіки та "Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень", що відповідачем також не заперечується.

У взаємозвязку з вищенаведеним, суд зазначає, що суть спірних відносин полягає у тому, що при визначені податкового зобовязання податковий орган керувався пунктом 2 ст. 11 Конвенції, відповідно до якого проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави у розмірі не більше 10 відсотків від загальної суми виплачених процентів.

Позивач же у свою чергу вважає, що відповідно до п. 1 ст.11 Конвенції дохід, який виник у ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) і ТОВ «МОСТ 2000»(Угорщина), як нерезидентів при виплаті їм процентів за вказаними кредитними договорами, повинен повністю оподатковуватись в Угорській Республіці.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на час виникнення спірних відносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 ст. 13 Закону за ставкою у розмірі 15 відсотків від суми виплати та за її рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Статтею 18 «Спеціальні правила»Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлюються інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Нормами міжнародного права, а саме Конвенцією між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, ратифікованої Законом України 137/96-ВР від 23.04.1996, а саме пунктом 1 ст. 11 визначено, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів (п. 2 ст. 11).

Суд вважає, що вищенаведена норма Конвенції дозволяє здійснювати оподаткування процентів як в одній Договірній Державі, так і в другій Договірній Державі, і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку проценти в Договірній Державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній Державі.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N 470 "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Матеріали справи містять належним чином легалізовані довідки, видані Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією Управління Податкового та Фінансового Контролю Угорської Республіки, які підтверджують, що ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»та ТОВ «МОСТ 2000»дійсно є резидентами Угорської Республіки у розумінні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Угорською Республікою.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не спростував належними та допустимими доказами з посиланням на конкретні норми права доводів позивача щодо відсутності у нього підстав для здійснення оподаткування процентів за Законами України. Викладена в Акті перевірки позиція податкового органу необґрунтовано трактує приписи Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Конвенції між Україною і Угорською Республікою лише на користь податкового органу та не враховує положень п. 1 ст. 11 Конвенції. Під час розгляду справи відповідач не зміг довести пріоритетність норм ч. 2 ст. 11 Конвенції над положеннями ч. 1 ст. 11 Конвенції.

Суд не погоджується із правилами застосування податковим органом у спірних відносинах п. 1, 2 ст. 11 Конвенції, які, як вважає відповідач, слід розуміти і застосовувати в даних спірних правовідносинах як одну цілу норму міжнародного права. За правилами юридичної техніки дані пункти виписані як самостійні норми, де пункт 1 ст. 11 Конвенції визначає право сторін у міжнародних економічних зносинах на вільний вибір країни де оподатковуються проценти, які сплачуються нерезиденту, а п. 2 цієї статті передбачає можливість оподаткування процентів у тій Договірній Державі, де вони виникають за певних умов. Таких умов в даному конкретному випадку суд не вбачає.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо оподаткування процентів, сплачених позивачем нерезиденту за користування кредитом, слід виходити із права договірних сторін на визначення місця сплати податків від їх одержання.

В контексті наведеного та враховуючи різне розуміння платником податків та податковим органом положень національного та міжнародного законодавства в контексті спірних відносин, суд вважає, що при вирішенні даного спору податковий орган повинен був виходити також із положень п/п. 56.21. статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою таприпускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Заперечення відповідача з цього приводу спростовуються вищенаведеним.

Таким чином, враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає наведеним вище вимогам законодавства, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»(код 33549796; адреса: 03115, м. Київ, пр-т. Перемоги 136 офіс 34) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 0000302200/0 від 14.04.2011.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 21 жовтня 2011 р.