Постанова № 18717931, 10.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 38/221

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2011 року13:54 № 2а-12431/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шейко Т.І. , суддів Добрівська Н.А. Скочок Т.О. при секретарі судового засідання Прокопюк В.О. вирішив адміністративну справу

за позовомПублічне акціонерне товариство "ЕНЕРГОБАНК"

доВідділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

прозобов'язання вчинити дії,скасування рішення ВП № 28024554 від 08.07.2011 року

встановив:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Енергобанк», звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якому просив: - скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №28024554, винесену 08 липня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1; - зобовязати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису №3066, вчиненого 29 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на нотаріально посвідченій копії договору іпотеки №13-06/КЮ/4 від 31 липня 2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державний виконавець неправомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо не вчинення виконавчого напису на оригіналі документа, оскільки цим же пунктом передбачена можливість вчинення виконавчого напису на копії документа.

Відповідач у судове засідання не прибув. У попередньому судовому засіданні відповідач позов не визнав, посилаючись на вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та надав копії документів, які були додані позивачем разом з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено у судовому засіданні, 31 липня 2009 року між Акціонерним банком «Енергобанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест-груп»було укладено Договір іпотеки №13-06/КЮ/4.

За цим Договором в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, які розміщені за адресою: місто Чернівці, вул. Комунальників, будинок номер два (2) загальною площею 1447,20 кв.м.

29 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нежитлові будівлі, які розміщені за адресою: м. Чернівці, вул. Комунальників, буд. № 2 (два), загальною площею 1447, 20 кв.м, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест-груп», код ЄДРПОУ 32874785, місцезнаходження якого: 58000, м. Чернівці, вул. Комунальників, 2, банківські реквізити не відомі, який виступив майновим поручителем за зобовязаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Західавтолюкс»(код ЄДРПО 33978824, поточний рахунок №2600936138601 в Чернігівському відділенні ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», місцезнаходження якого: 58000, м. Чернівці, вул. Хотинська, 33-А), надалі Позичальник, на користь Акціонерного банку «Енергобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергобанк»(01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762, рахунок №37397911 в ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», МФО 300272) та погасити наявну частину кредитної заборгованості Позичальника, в розмірі 3471334 (три мільйони чотириста сімдесят одна тисяча тридцять чотири) гривні 91 копійка, та 1237106 (один мільйон двісті тридцять сім тисяч сто шість) доларів США 14 центів.

22 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, вчиненого 29 грудня 2010 року.

З заяви позивача вх. №05.1/01-1724 від 22.06.2011 р. вбачається, що в якості додатків до заяви про відкриття виконавчого провадження була надана нотаріальна копія Договору іпотеки 13-06/КЮ/4 від 31 липня 2009 року, посвідченого 15.12.2006 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №2165; Оригінал виконавчого напису від 29 грудня 2010 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №3066; нотаріально завірена копія довіреності представника від 23.11.2010 р.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 08 липня 2011 року винесла постанову ВП №28024554, якою відмовила у відкритті виконавчого провадження (в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, у постанові ВП №28024554 від 08.07.2011 р. зазначено, що «…До предявленого до примусового виконання виконавчого напису нотаріуса не доданий та не прикріплений оригінал іпотечного договору, стосовно якого вчинено виконавчий напис. При цьому на копії договору іпотеки, приєднаної до виконавчого напису, відсутня відмітка про вчинення виконавчого напису, не зазначено, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій. Таким чином, наявна обставина, передбачена Законом, що виключає здійснення виконавчого провадження».

Дії відповідача суд вважає правомірними, виходячи зі слідуючого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з цим Законом державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлені вимоги до виконавчого документа.

Частина 4 статті 18 Закону визначає, що законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Так, пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за №283/8882, встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до пункту 288 Інструкції виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення по частинах, то виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначається, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

Як вбачається з постанови ВП №28024554 від 08.07.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, позивачем не надавався оригінал документа, що встановлює заборгованість, виконавчий напис був прикріплений до нотаріально завіреної копії документа, що встановлює заборгованість і на цій копії були відсутні відмітки про вчинення виконавчого напису та за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За таких обставин державний виконавець був позбавлений можливості зясувати всі, необхідні для здійснення виконавчих дій, обставини з приводу стягнення боргу за Договором іпотеки 13-06/КЮ/4 від 31 липня 2009 року, зокрема, чи вчинялись раніше виконавчі написи щодо стягнення боргу за документом, що встановлює заборгованість, на яку суму і чи предявлялись вони до виконання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Не залишилось поза увагою суду, що позивач раніше звертався до державної виконавчої служби з приводу виконання виконавчого напису №3066, вчиненого 29 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження 25.04.2011, 06.06.2011 р. на тих же підставах.

З урахуванням наведеного, суд вважає дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відмовити у відкритті виконавчого провадження правомірними і підстав для скасування постанови ВП №28024554 від 08.07.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження не знаходить. Відповідно, відсутні підстави зобовязувати відповідача відкривати виконавче провадження на підставі заяви позивача від 22.06.2011 р. та доданих до цієї заяви документів.

До того ж, згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суди не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, а наділені лише компетенцією перевіряти рішення, дії чи бездіяльність, на їх відповідність нормам права.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Тому, зобовязувати відповідача вчинити певну дію та прийняти певне рішення, в даному випадку відкрити виконавче провадження, суд не вправі, оскільки дані повноваження віднесені до компетенції виконавчої служби, яка вчиняє дії та приймає рішення відповідно до поданих документів та відповідності їх вимогам закону.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовила у їх задоволенні у повному обсязі.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 24, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Т.І. Шейко

Судді Н.А. Добрівська Т.О. Скочок