Рішення № 18716138, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/6314.04.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМ" до Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про стягнення 26 432,77 грн.,

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_1. предст. за дов. № 38 від 31.01.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про стягнення 26 432,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за депозитним договором № 14-4615-07 від 15.05.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2011 р. порушено провадження у справі № 8/63, призначено ії розгляд на 24.02.2011 р.

В звязку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. судове засідання призначено на 10.03.2011 р.

В судове засідання 10.03.2011 р. представники сторін зявилися, вимоги попередніх ухвал не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 24.03.2011 р.

В судове засідання 24.03.2011 р. представники сторін зявилися.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив.

В судовому засіданні 24.03.2011 р. оголошена перерва до 14.04.2011 р.

В судове засідання 14.04.2011 р. представник позивача не зявився.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

15.05.2009 р. між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк"(надалі- банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КПМ" (надалі- вкладник) був укладений депозитний договір № 14-4615-07 (надалі-договір), відповідно до якого банк зобовязався відкрити вкладнику депозитний рахунок, визначений у ст. 1 договору за умови надання документів, передбачених чинним законодавством. Вкладник протягом трьох банківських днів зобовязаний повідомити ДПІ про відкриття цього рахунку.

Укладаючи договір, сторони обумовили, що сума депозитного вкладу визначається у ст.. 1 договору. Вкладний немає права змінювати суму депозитного вкладу за цим договором без попередньої згоди банку. При порушенні вкладником цієї умови банк нараховує проценти на суму, яка перевищує суму депозитного вкладу, визначену у ст. 1 договору на умовах вкладу «на вимогу». При зміні суми депозитного вкладу сторони укладають додаткову угоду.

Укладаючи договір, сторони передбачили, що сума депозитного вкладу становить 750000, 00 грн., кінцева дата розміщення вкладу 01.06.2009 р.

Укладаючи договір сторони передбачили, що часткове повернення суми вкладу за договором не допускається.(п. 2.3. договору).

Крім того, сторони дійшли згоди стосовно терміну дії договору. Пунктом 2.5. договору передбачено, що якщо після закінчення терміну зазначеному у ст.. 1 договору вкладник (відповідач) не вимагає повернення суми вкладу, то термін дії договору вважається продовженим на умовах вкладу «На вимогу».

Пунктом 3.3. договору передбачено, що кошти по депозитному вкладу повертаються на рахунок з якого вони буди внесені або на інший поточний рахунок вкладника зазначений вкладником у заяві про повернення коштів. Кошти повертаються на підставі заяви про повернення коштів.

Пунктом 4.1. договору банк зобовязався щомісячно нараховувати проценти по депозитному вкладу вкладника.

Пунктом 3.6. депозитного договору сторони передбачили, що у випадку дострокового розірвання договору за ініціативою банку проценти нараховуються за фактичний час знаходження коштів на рахунку, за депозитною ставкою, зазначеною в статті 1 договору з урахуванням вимог пункту 4.1. (а) договору.

Вкладник, відповідно до п. 4.4. договору, має право вимагати у банку повернення вкладу та сплати процентів, відповідно до умов договору.

Відповідач скористався наданим йому правом та листом від 01.06.2009 р. № 117 звернувся до ТОВ «КПМ»з проханням закрити договір банківського вкладу № 14-4615-07 від 15.05.2009 р. та повернути грошові кошти у розмірі 750000, 00 грн. та нараховані відсотки на рахунок ТОВ «КПМ».

Як свідчать матеріали справи, банк здійснив перерахування в розмірі 750000, 00 грн. на поточний рахунок позивача у строки: 225932, 00 грн. - 02.07.2009 р.; 200000, 00 грн. 03.07.2009 р. та 324068, 00 грн. 29.07.2009 р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, прострочка повернення грошових коштів з вини відповідача становить 55 днів.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобовязання з винної сторони підлягає стягненню сума боргу з врахуванням збитків від інфляції та трьох процентів річних (ч. 2 ст. 625 ЦК).

Таким чином, відповідач не виконав своїх договірних зобовязань у встановлений договором строк, а тому відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України відповідачем прострочено строк виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2461,62 грн. - 3% річних та 7150,01 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 16821, 14 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 01.06.2009 року він мав намір відкрити вкладний рахунок у філії ЗАТ "ПУМБ" в м. Дніпропетровську і розмістити на ньому власні вільні грошові кошти з метою отримання доходу у вигляді відсотків. 07.05.2009 позивачу було відкрито у філії ЗАТ "ПУМБ" в м. Дніпропетровську поточний рахунок в національній валюті згідно договору № 22-722/09 на відкриття і ведення поточного рахунку (копія в матеріалах справи).

Однак, відповідно до умов розміщення філією ЗАТ "ПУМБ" в м. Дніпропетровськ депозитів, відкриття вкладного рахунку і зарахування грошових коштів з поточного рахунку клієнта відбувається протягом одного операційного дня, у звязку з чим позивач зміг відкрити вкладний рахунок і укласти договір строкового банківського вкладу № 22-722/09 тільки 03.07.2009 (копія в матеріалах справи).

За таких обстави позивач вважає, що внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором позивач, як вкладник, почав отримувати відсотки за користування банківським вкладом від ЗАТ "ПУМБ" лише з 29.07.2009 в зв'язку з чим недоотримав доходу у вигляді банківського відсотку за період з 05.06.2009 по 29.07.2009 включно в сумі 16 821,14 грн.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход, при визначенні розміру якого повинні враховуватись тільки точні дані, які безпосередньо і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання доходу в тому випадку, якби розрахунки з позивачем за депозитним договором були здійснені вчасно. Розмір втраченої вигоди повинен бути підтверджений відповідними доказами.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України), а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положеннями договору № 22-722/09 на відкриття і ведення поточного рахунку, передбачено, що банк зобовязується нараховувати відсотки на суму залишку по рахунку позивача відповідно до чинних "Тарифів ЗАТ "ПУМБ" на обслуговування клієнтів - юридичних осіб". Однак суду не надано доказів, що визначали б гарантовану, безумовну і реальну можливість отримання позивачем доходу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обовязок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести гарантовану, безумовну і реальну можливість отримання доходу якби його право не було порушено.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди безпідставні, необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 610, 612, 625, 1073 ЦК України, ст. 220, 225 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-А, ідентифікаційний код 0583988) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМ" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 68, ідентифікаційний код 35738308) 2461 (дві тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 62 коп. трьох відсотків річних, 7150 (сім тисяч сто пятдесят)грн. 01 коп. збитків від інфляції, 96 (девяносто шість) грн. 12 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання рішення 05.09.2011 року