Рішення № 18715762, 29.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.11 Справа № 9/5009/1885/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя За позовом Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (72100, АДРЕСА_1)

про звернення стягнення на майно

Колегія суддів у складі: Головуючого - Боєва О.С.,

Суддів: Азізбекян Т.А., Горохов І.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 108 від 01.06.2011р.);

Від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Предметом розгляду спору є позовні вимоги АКБ “Трансбанк” про звернення стягнення на нерухоме майно (предмети іпотеки): - житловий будинок, зі всіма об'єктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; - 4-х кімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 75,9м., житловою площею 49,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; - двоповерхову нежитлову будівлю, загальною площею 413,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, в межах суми боргу 5729822,85 грн.; 2) про визначення способу реалізації нерухомого майна (предметів іпотеки): шляхом укладення від імені позивача договорів купівлі-продажу зазначених предметів іпотеки; 3) про надання позивачу права на отримання всіх необхідних витягів, довідок, дублікатів актів на право власності, в тому числі витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та Витягу з державного земельного кадастру, технічного паспорту БТІ, а також наданням Позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Ухвалою суду від 13.04.2011р., порушено провадження у справі № 9/5009/1885/11, судове засідання призначено на 16.05.2011р. Ухвалою суду від 16.05.2011р. в порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 06.06.2011р., потім на 14.06.2011р.

На підставі заяви судді Боєвої О.С. та у звязку зі складністю справи, розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 136/11 від 14.06.2011р. справу № 9/5009/1885/11 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя: Боєва О.С., судді: Азізбекян Т.А., Горохов І.С. Ухвалою суду від 15.06.2011р. справу № 9/5009/2510/11 прийнято до розгляду колегією суддів, судове засідання призначено на 04.08.2011р. Ухвалою суду від 04.08.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.08.2011р. Ухвалою суду від 12.08.2011р. в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі № 9/5009/1885/11 продовжено на п'ятнадцять днів до 30.08.2011р., розгляд справи відкладено на 29.08.2011р.

29.02.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої до канцелярії суду 03.08.2011р. та прийнятої судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України (ухвала суду від 12.08.2011р.), але в судовому засіданні 29.08.2011р. усно зазначив, що ним допущена описка та помилково вказано у своїх вимогах: «визначити спосіб реалізації нерухомого майна (предметів іпотеки): шляхом укладення від імені відповідача договорів купівлі-продажу предметів іпотеки …», тобто замість слів - «від імені відповідача»повинно бути «від імені позивача». Просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 193, 199 ГК України, ст.ст. 11, 15, 509, 510, 525, 526, 530, 533, 536, 543, 554, 589, 590, 610, 612, 625, 629, 1054-1057 ЦК України, ст.ст. 37-40 Закону України “Про іпотеку”, кредитного договору №МК-44/2007 від 10.05.2007р., договору іпотеки № 1511 від 03.09.2007р., договору іпотеки від 03.09.2007р.; договору іпотеки № 997 від 11.05.2007р., звернувши стягнення на предмет іпотеки за вказаними договорами на суму 5729822,85 грн., що складається з суми 3194223,15 грн. тіла кредиту, суми 432765,63 грн. - відсотків по кредиту, суми 1817418,63 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, суми 285415,44 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не зявлявся. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 72100, АДРЕСА_1. Відповідно до п. 3.6 Роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»(Кредитор, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник, відповідач у справі) був укладений кредитний договір № МК-44/2007.

03.09.2007р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № МК-44/2007 від 10.05.2007р., яка є невідємною частиною основного договору.

Пунктом 1.1. кредитного договору (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 03.09.2007р.) встановлено, що Кредитор за наявності вільних грошових коштів зобовязується надати позичальнику кредит у розмірі 3194223,15 грн., на підставі попередньої вимоги згідно п. 2.1.2. цього договору в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту і оплаті процентів згідно Графіку погашення кредиту та процентів (Додаток № 2 від 03.09.2007р., який є невідємною частиною договору), комісії, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених у договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, кредит надається позичальнику на цілі: будівництво зерносховища.

Пунктом 1.3. договору (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 03.09.2007р.) сторони встановили термін повного погашення кредиту - до 02.09.2008р. включно.

Відповідно до п. 3.1. договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 2.4.1., 3.3., 3.4. даного договору, Позичальник сплачує проценти в розмірі: 21% річних.

Згідно з п. 3.3. договору, повернення кредиту і сплата процентів за його використання відповідно до п. 3.1. цього договору здійснюється в порядку і в терміни згідно Графіку погашення кредиту та процентів, який оформляється у вигляді додатку до договору і є його невідємною частиною. Суми платежів, що вказані в графіку погашення кредиту та процентів, містять заборгованість по кредиту і проценти за користування кредитом, розраховані відповідно до п. 3.4. даного договору. При несплаті процентів та/або частини кредиту у вказану в графіку дату вони вважаються простроченими.

Пунктами 3.4., 3.5. договору визначено, що нарахування процентів здійснюється з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів по поточну дату сплати процентів. Нарахування процентів проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту, та здійснюється починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку, до дати повного погашення кредиту. Проценти розраховуються по фактичному залишку заборгованості на кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом і 365 днів у році. Дата погашення кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення процентів здійснюється не пізніше за день повного погашення суми кредиту.

Згідно з п. 3.9.3. договору при наявності прострочень у виконанні зобовязань Позичальником встановлюється наступна черговість погашення вимог Кредитора із отриманої суми платежу: у першу чергу погашаються штрафи, нараховані за цим договором; у другу чергу погашається пеня, нарахована за несвоєчасну сплату процентів; у третю чергу погашається пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту; в четверту чергу погашається заборгованість за простроченими процентами; у пяту чергу погашається прострочена заборгованість за кредитом; у шосту чергу погашається заборгованість по поточних процентах; у сьому чергу погашається поточна заборгованість за кредитом; у восьму чергу погашаються витрати Кредитора, повязані із одержанням виконання зобовязань позичальника за цим договором.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № МК-44/2007 від 10.05.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»(Іпотекодержатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 997 від 11.05.2007р., за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з кредитного договору, зобовязався перед Іпотекодержателем повернути тіло кредиту, проценти за користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області від 26.05.2006р., реєстровий № 19.

Пунктом 1.5. договору іпотеки вказано, що заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 3343 079 грн.

Відповідно до п. 3.1.4. вказаного договору іпотеки, у випадку невиконання Іпотекодавцем зобовязань за цим або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Крім того, 03.09.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»(Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 1511, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з кредитного договору, за умовами якого Іпотекодавець зобовязаний перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 3194223,15грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержатель всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: житловий будинок зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Пунктом 1.4. договору іпотеки встановлено, що вартість житлового будинку визначена за згодою сторін та на момент укладення договору становить 227796,92 грн.

Згідно з п. 3.2. договору іпотеки, у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем зобовязання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим та кредитними договором або чинним законодавством, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Також, 03.09.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»(Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено ще один договір іпотеки, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з кредитного договору, за умовами якого Іпотекодавець зобовязаний перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 3194223,15грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержатель всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: 4-х кімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 75,9 кв.м., житловою площею 49 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 1.4. договору іпотеки встановлено, що вартість предмету іпотеки визначена за згодою сторін та на момент укладення договору становить 413725,52 грн.

Згідно з п. 3.2. договору іпотеки, у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем зобовязання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим та кредитними договором або чинним законодавством, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Надання Кредитором (банком) кредитних коштів Позичальнику підтверджується меморіальними ордерами № TR.552.1.3 від 11.05.2007р. на суму 2 300 000 грн., № TR.552.1.4 від 03.09.2007р. на суму 1000 000 грн.

Однак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, внаслідок чого у нього перед позивачем станом на 08.06.2011р. виникла заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 3194223,15 грн. та зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 432765,63 грн.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Згідно із ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем зобовязання за кредитним договором № МК-44/2007 від 10.05.2007р., господарський суд вважає доведеним та підтвердженим матеріалами справи, сума заборгованості з тіла кредиту в розмірі 3194223,15 грн. та сума процентів за користування кредитом в розмірі 432765,63 грн. визначені позивачем вірно.

Крім заборгованості за тілом кредиту та процентам, позивачем відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 1817418,63 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в сумі 285415,44 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору за кожен день невиконання зобовязань по погашенню кредиту та сплаті процентів, позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від загальної суми заборгованості за весь період прострочення.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобовязується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобовязань.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого позивачем в матеріали справи розрахунку штрафних санкцій (пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків) неможливо встановити правильність його нарахування, оскільки позивачем не обґрунтовані ані в письмовій формі, ані в усних поясненнях, визначені ним періоди нарахування штрафних санкцій, які не співпадають з Графіком погашення кредиту та процентів (Додаток № 2 від 03.09.2007р.).

Позивач також не обґрунтував та не підтвердив суми, зазначені в розрахунках пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Крім того, позивачем при нарахуванні штрафних санкцій не враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Ухвалами суду, зокрема, від 06.06.2011р., 15.06.2011р., 04.08.2011р., 12.08.2011р. було зобовязано позивача надати точний, детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості за кредитом, заборгованості по відсотках за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків (зокрема, обґрунтувати всі суми зазначені в розрахунку, всі періоди нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за прострочені проценти), однак АКБ «Трансбанк»вимоги суду виконано не було, детальний та обґрунтований розрахунок суду не представлено.

Враховуючи те, що позивачем не надано обґрунтованих розрахунків пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за прострочені проценти, позов в частині звернення стягнення на нерухоме майно на суму 1 817 418,63 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та на суму 285 415,44 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, що не позбавляє позивача права звернутися до суду на загальних підставах після усунення обставин, що зумовили залишення позову в цій частині без розгляду.

Способом захисту порушеного права позивачем обрано звернення стягнення на майно боржника (предмети іпотеки) за трьома договорами: № 997 від 11.05.2007р., № 1511 від 03.09.2007р. та договору іпотеки від 03.09.2007р.

Статтею 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України).

У статті 575 ЦК України перелічені окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом… .У разі часткового виконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено Законом (ст. 5 Закону України “Про іпотеку”).

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

У ст. 33 Закону України “Про іпотеку” визначенні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, так, вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя .

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єктів нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. (ч. 5 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”).

Стаття 39 Закону України “Про іпотеку” передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В якості способу реалізації предметів іпотеки позивачем (що зазначено у позові та у заяві, яка надійшла до суду 03.08.2011р.) обрано застосування процедури продажу, шляхом укладення від імені позивача договорів купівлі-продажу предметів іпотеки.

Статтею 39 Закону України “Про іпотеку” передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ст. 38 Закону України “Про іпотеку”, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед АКБ «Трансбанк» за кредитним договором № МК-44/2007 від 10.05.2007р. в сумі 3626 988,78грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 3194 223,15 грн. та процентів за користування кредитом 432 765,63 грн.

В той же час, дослідивши договори іпотеки № 997 від 11.05.2007р., № 1511 від 03.09.2007р. та договір іпотеки від 03.09.2007р. на предмети яких просить звернути стягнення позивач, судом встановлено, що договори іпотеки від 03.09.2007р. укладені не відповідачем у справі Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а громадянином ОСОБА_1 (тобто - фізичною особою), що не суперечить ст.ст. 320, 325 ЦК України, але змінює підвідомчість спорів, що стосуються виконання або оспорювання зазначених договорів.

Отже, позивач в супереч ст. 33 ГПК України, не надав доказів на обґрунтування вимог саме до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно (предмети іпотеки) за договором № 1511 від 03.09.2007р. та договором іпотеки від 03.09.2007р. у звязку із невиконанням останнім грошових зобовязань за кредитним договором № МК-44/2007 від 10.05.2007р.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо звернення стягнення на нерухоме майно (предмети іпотеки) за трьома договорами іпотеки: № 997 від 11.05.2007р., № 1511 від 03.09.2007р. та договору іпотеки від 03.09.2007р., підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, що є предметом договору іпотеки № 997 від 11.05.2007р., шляхом продажу будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про надання позивачу права на отримання всіх необхідних витягів, довідок, дублікатів актів на право власності, в тому числі Витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та Витягу з державного земельного кадастру, технічного паспорту БТІ, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, у звязку з наступним.

Згідно зі ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення встановлені ст.20 ГК України.

Приписами ст.ст. 12,13,14 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право підприємств та організацій звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Із змісту ст.12 ГПК України слідує, що господарський суд розглядає спори.

Вказана вище позовна вимога, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачена.

Оскільки, обраний позивачем спосіб захисту права (щодо зазначеної вище позовної вимоги) не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, тому, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.

За таких обставин, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 25500 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки за договором № 997 від 11.05.2007р.) - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить на праві власності Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (72100, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1), в межах суми боргу 3626 988 (три мільйони шістсот двадцять шість тисяч девятсот вісімдесят вісім) грн. 78 коп. (а саме: 3194 223,15 грн. заборгованість за тілом кредиту, 432 765,63 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом).

Визначити спосіб реалізації майна (предмету іпотеки): шляхом продажу будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (72100, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, н/р 32072416301 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 16293211) суму 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат на державне мито та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Залишити без розгляду вимоги позивача в частині звернення стягнення на нерухоме майно на суму 1817418,63 грн. -пені за несвоєчасну сплату кредиту та на суму 285415,44 грн. -пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Головуючий суддяО.С. Боєва

Суддя Т.А. Азізбекян

Суддя І.С. Горохов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 05.09.2011р.