Рішення № 18715710, 10.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.11 Справа № 9/5009/1954/11

м. Запоріжжя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4)

до Підприємства з 100% інвестицією “Науково-виробничий комплекс “Укркольорметавтоматика” Відкритого акціонерного товариства “Союзкольорметавтоматика”(69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11)

про стягнення суми 28 066,40 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (довіреність №34/27 від 04.01.2011р.);

ОСОБА_2 (довіреність №05/785 від 10.06.2011р.);

ОСОБА_3 (довіреність №05/784 від 10.06.2011р.);

Від відповідача ОСОБА_4 (довіреність б/н від 23.03.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 26138,76 грн. боргу за приєднане теплове навантаження за договором № 200150 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006р., суми 1927,64 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/1954/11, судове засідання призначено на 18.05.2011р. На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 18.05.2011р. оголошувалась перерва до 07.06.2011р., потім до 10.06.2011р.

10.06.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 07.06.2011р. представником позивача надано заяву про відмову від позову в частині стягнення суми пені в розмірі 1927,64 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 26138,76 грн., що виник в період з травня по жовтень 2009 року позивач позов підтримав. Вимоги обґрунтовано ст.ст.11,15,16,96,509,526,530 ЦК України, ст.ст.193, 276 ГК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії № 200150.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно з п.1.4 Додатку №1 до договору №200150 від 01.11.2006р. в період з травня по вересень, за який позивач просить стягнути заборгованість, теплова енергія на потреби опалення не надавалась. З лютого 2009р. відповідач повідомляв про зміну власника декількох приміщень по вул.Сєдова, 11 у м. Запоріжжя та просив переукласти з ним договори на теплопостачання. Відповідно до п.п.5.1, 5.3, 6.3, договору п.2 Додатку №1а до договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку; Споживач щомісячно подає звіт про фактичне споживання теплової енергії. У квітні 2009 року у звязку з закінчення опалювального сезону і змін власників, позивачу був направлений лист №16/84 від 01.04.2009р. про перекриття вхідного вводу постачання теплової енергії та опломбування здвижок. Після того і до теперішнього часу теплова енергія до відповідача вже не надходила. Отже, по-перше, позивач не довів фактичного отримання відповідачем теплової енергії у спірний період; по-друге, теплова енергія на потреби опалення у спірний період не могла надаватись, оскільки це не опалювальний сезон.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. між підприємством з 100% інвестицією “Науково-виробничий комплекс “Укркольорметавтоматика” відкритого акціонерного товариства “Союзкольорметавтоматика” (Споживач) і концерном “Міські теплові мережі” (Теплопостачальна організація) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району укладено договір № 200150 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді з додатками до нього, за умовами якого (п.1.1) Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та Додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно з п.2.1 договору № 200150 теплова енергія відпускається Споживачу згідно з Додатком 1, відповідно до п.1.1 якого величина приєднаного теплового навантаження на потреби опалення встановлена в розмірі 0,390200 Гкал/годину. Опалювальна площа згідно з Додатком №1а до договору 6986,00 м.кв.

Згідно з п.10.4 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну його дії не заявила про розірвання цього договору.

З наданих позивачем матеріалів справи слідує, що в період з травня по жовтень 2009р. позивачем було складено “Акти приймання-передачі теплової енергії” на загальну суму 26138,76 грн., виставлено відповідні рахунки на оплату.

В серпні та грудні 2010р. відповідачу направлялися листи (05/846-юр від 13.08.2010р. та 05/1298-юр від 16.12.2010р.) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 26 138,76 грн. Направлення вказаних претензій підтверджується відповідними реєстрами відправлення заказної кореспонденції.

У звязку з несплатою відповідачем вищезазначеної суми, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦКУкраїни, ст.193 Господарського кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 6.2 - 6.4 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Споживач відповідно до п.п.6.7, 6.7.1 договору з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти робочих днів з дати отримання.

У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.6.7.2).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом (ст.ст.15,16 ЦК України).

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 08.09.2000 №191 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 02.11.2000р. за №776/4997 (що були чинні у спірний період), дія яких поширюється на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів, рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування (п.1.2). Двоставковий тариф це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії (п.1.4). Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією (п.1.5).

Відповідно до ст.20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється субєктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст.13 Закону України “Про теплопостачання” до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Відповідно до ст.14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток №5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Згідно з п.4.2.2 договору про зміну тарифів Теплопостачальна організація зобовязана повідомляти Споживача у письмовій формі або засобами масової інформації.

01.08.2008р. сторонами укладено додаткову угоду до договору №200150, якою змінено Додаток № 5 щодо визначення тарифів на теплову енергію. Встановлено, що розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводиться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008р. №327, а саме: складаються з тарифів з плати за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року та плати за спожиту теплову енергію. Згідно з п.3 даної додаткової угоди у разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, Споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства, з дати їх введення. Про зміну тарифів Теплопостачальна організація повідомляє Споживача у письмовій формі або через засоби масової інформації.

Згідно з ст. 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст.6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ст.ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, при укладенні договору сторони домовились, що розрахунки проводяться відповідно до тарифів, встановлених органами місцевого самоврядування (п.6.1). Таким чином, відповідач погодився на таке визначення тарифів.

Згідно з ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги обставини, які склалися у правовідношеннях сторін, для правильного вирішення спору необхідним є встановлення факту чи мало місце таке приєднання у спірний період.

В даному випадку обовязок доведення цього факту покладається на позивача. Позивач на підтвердження надання послуг надав складені підписані ним “Акти приймання-передачі теплової енергії” та рахунки за теплову енергію за період травень жовтень 2009 року включно.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за приєднане теплове навантаження у цей період. З вказаних актів та рахунків за зазначений період вбачається до оплати нарахувалася лише плата за одиницю приєднаного теплового навантаження, величина теплового навантаження в цих актах відповідає умовам договору, плата за спожиту теплову енергію не нараховувалася. Акти за період з травня по вересень 2009р. підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою, однак оплату за цими актами останній не здійснив. Супровідним листом №05/364 від 28.03.2011р. позивач повторно направив відповідачу для оплати рахунки, а також рахунок та Акт приймання-передачі за жовтень 2009р.

Матеріали справи свідчать, що 30.09.2009р. представником філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району в присутності директора НВК “Укркольорметавтоматика” складено Акт про відключення подачі теплоносія на потреби опалення та опломбування засувки пломбою № 1047495. Акт підписаний представниками сторін. 01.04.2010р. представниками сторін складено Акт, згідно з яким встановлено, що трубопроводи подачі теплоносія на НВК “Укркольорметавтоматика” по вул.Сєдова, 11, демонтовані з візуальним розривом, централізоване опалення відсутнє.

Відповідно до п. 3.1, 3.2. Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, плата за одиницю приєднаного теплового навантаження включає в себе умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії. Плата за фактичний об'єм спожитої теплової енергії компенсує умовно-змінну частину витрат теплопостачальної організації. Умовно-постійні витрати пов'язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії та теплових мереж, а також теплоспоживальних установок (ЦТП, бойлерних, абонентських вводів, внутрішньобудинкових систем) та включають витрати за статтями, що наведені в п.п.3.2.1 3.2.6 Правил, а саме: Сировина та матеріали для забезпечення технологічних процесів; Паливо; Покупна теплова енергія для технологічних потреб; Електроенергія на технологічні потреби; Оплата праці, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх організацій, підготовка та освоєння нових потужностей, експлуатація машин та обладнання, загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати, позавиробничі (комерційні) витрати, зворотні відходи; Відрахування обов'язкових платежів (згідно з чинним законодавством).

Таким чином, оскільки 30.09.2009р. було відключено теплоносій та опломбовано засувку, у позивача відсутні підстави проводити нарахування плати за приєднане теплове навантаження у жовтні 2009р. Факт відключення теплоносія, зафіксований в акті, є підставою для припинення здійснення нарахувань, що включають в себе витрати за вказаними статтями. Твердження позивача, що він має право здійснювати нарахування за приєднання теплового навантаження по жовтень 2009р. включно (до повного демонтажу трубопроводу в листопаді 2009р.) суд вважає необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню. Відповідач зобовязаний виконати умови договору та сплатити борг за приєднане теплове навантаження за період фактичного приєднання з травня по вересень 2009р. в сумі 21782,30 грн. (4356,46 х 5). В частині плати за жовтень 2009р. в розмірі 4356,46 грн. позов задоволенню не підлягає. Доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу зазначеної суми основного боргу, яка належить до стягнення, відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача суд не бере до уваги на підставах, наведених вище. В тому числі, суд не приймає до уваги твердження відповідача про зміну власників декількох приміщень по вул.Сєдова,11, оскільки це не є підставою для звільнення Споживача від виконання своїх зобовязань. Так, доказів внесення відповідних змін до договору або його припинення в спірний період відповідачем не надано, а тому договір повинен виконуватися сторонами відповідно до його умов.

Заява про відмову від позову в частині стягнення суми 1927 грн. 64 коп. пені підписана представником позивача ОСОБА_5, що був присутній в судовому засіданні 07.06.2011р., який має відповідний обсяг повноважень для цього, про що свідчить зміст довіреності № 18/27 від 04.01.2011р. Оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, враховуючи, що наслідки відмови від позову позивачу відомі та розяснені судом, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення суми 1927 грн. 64 коп. пені, провадження у справі №9/5009/1954/11 в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України припинити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 217 грн. 82 коп. витрат на державне мито (пропорційно розміру задоволених вимог) та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 22, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з 100% інвестицією “Науково-виробничий комплекс “Укркольорметавтоматика” Відкритого акціонерного товариства “Союзкольорметавтоматика” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11, п/р26003301300630 у Орджонікідзевському відділенні ПІБ м.Запоріжжя, МФО 313333, код ЄДРПОУ 00200911) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 21782 грн. 30 коп. основного боргу, суму 217 грн. 82 коп. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Прийняти відмову Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району від позову в частині стягнення суми 1927 грн. 64 коп. пені.

Провадження у справі №9/5009/1954/11 в частині стягнення суми 1927 грн. 64 коп. пені припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.С.Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 15.06.2011 р.