Рішення № 18715632, 17.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа № 9/5009/1439/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИМА” (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Калениченка, 3, оф. 209)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова Компанія “Будальянс” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14)

про стягнення суми 7352,41 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 18.01.2011р.)

Від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 7352,41 грн., з яких: сума 6869,92 грн. основний борг, сума 350,36 грн. інфляційні втрати, сума 132,13 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/1439/11, судове засідання призначено на 26.04.2011р.Ухвалою суду від 26.04.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.05.2011р.

17.05.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить з урахуванням заяви, що була подана у судовому засіданні 17.05.2011р., на підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України стягнути з відповідача суму 6869,92 грн. основного боргу за поставку товару, суму 350,36 грн. інфляційних втрат за період з 11.05.2010р. по 31.12.2010р., суму 132,13 грн. 3% річних за період з 11.05.2010р. по 31.12.2010р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не зявлявся, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у довідці Головного управління статистики у Запорізькій області, а саме: 69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14, також матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення. Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткової накладної № 67 від 30.04.2010р. ТОВ “ВИМА” (позивач у справі) здійснив поставку ТОВ “Інжинірингова Компанія “Будальянс” (відповідачу у справі) щебеня фр. 20х40 мм у кількості 412,01 тони на суму 42849,04 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується також довіреністю на отримання товару № 0000000165 від 06.04.2010р.

Передача товару позивачем була здійснена належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Отже між сторонами виникли правовідносини, що породили взаємні права та обовязки. ТОВ “ВИМА” зобовязалося здійснити передачу товару, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити отриманий товар.

Із досліджених судом доказів слідує, що фактично між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, сплатив лише 35979,12 грн., про що свідчать банківські виписки та акт звіряння розрахунків від 05.08.2010р.

Таким чином, залишок боргу відповідача перед ТОВ “ВИМА” складає 6869,92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати отриманого товару, 05.11.2010р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 011110 від 01.11.2010р. щодо оплати заборгованості в сумі 6869,92 грн.

Направлена позивачем претензія була залишена відповідачем без відповіді, залишок заборгованості за отриманий товар не сплачено.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів сплати суми 6869,92 грн. боргу за поставлений товар не надав.

Факт наявності заборгованості у розмірі 6869,92 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Інжинірингова Компанія “Будальянс” на користь ТОВ “ВИМА” суми 6869,92 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з 11.05.2010р. по 31.12.2010р. (включно) у сумі 350 грн. 36 коп. та 3% річних в сумі 132 грн. 13 коп. за період з 11.05.2010р. по 31.12.2010р. (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Виходячи зі змісту коментованої статті, головною умовою для стягнення з боржника втрат від інфляції та 3% річних є встановлення факту прострочення боржником виконання зобовязання.

Частиною ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Єдиним доказом направлення вимоги про сплату боргу на адресу відповідача є претензія № 011110 від 01.11.2010р., яку позивачем направлено 05.11.2010р. В матеріалах справи знаходиться копія рекомендованого повідомлення, яке свідчить про отримання вказаної претензії відповідачем 16.11.2010р.

Враховуючи викладене, суд корегує розрахунки позивача про стягнення 3% річних та втрат від інфляції, щодо періоду їх нарахування. Так, втрати від інфляції нараховуються відповідачу за грудень 2010р. та становлять 54,96 грн., 3% річних розраховуються за період з 23.11.2010р. по 31.12.2010р. (включно) та становлять 22,02 грн.

Тож стягненню з відповідача підлягає сума 54,96 грн. втрат від інфляції та сума 22,02 грн. 3% річних.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова Компанія “Будальянс” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14; код ЄДРПОУ 36802976) на користь “ВИМА” (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Калениченка, 3, оф.209; код ЄДРПОУ 36042019) суму 6869 (шість тисяч вісімсот шістдесят девять) грн. 92 коп. основного боргу, суму 54 (пятдесят чотири) грн. 96 коп. - втрат від інфляції, суму 22 (двадцять дві) грн. 02 коп. 3% річних, суму 102 (сто дві) грн. витрат на державне мито та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 23.05.2011р.