Рішення № 18715630, 16.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.11 Справа № 9/5009/365/11

Суддя Боєва О.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пульс” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд 158, кв. 602)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжитлоінвестбуд” (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 14; фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, буд. 13-а)

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ( 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50);

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Армасс” (70423, Запорізька область, с.Новослобідка, вул. Леніна, буд. 15-А)

про визнання статуту частково недійсним

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 25.02.2011р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (постанова № 21/168/10) ліквідатор

Від 3-ої особи-1 ОСОБА_3 (довіреність № 18/274 від 04.01.2011р.)

Від 3-ої особи-2 ОСОБА_4 (довіреність № б/н від 09.12.2010р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.01.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пульс»звернулось з позовом до господарського суду Запорізької області про визнання недійсним Статуту ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд” (код ЄДРПОУ 32814553) в редакції від 17.08.2004р. (запис № 1103105001000052).

Ухвалою суду від 26.01.2011р. порушено провадження у справі № 9/5009/365/11, судове засідання призначено на 01.03.2011р.

01.03.2011р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка фактично є заявою про зміну предмету позову. Так, у заяві позивач просить не розглядати питання щодо недійсності Статуту ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд”, а просить визнати недійсною ст. 14 Статуту ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд”(код ЄДРПОУ 32814553) в редакції від 17.08.2004р. (запис № 1103105001000052).

Відповідно до ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зазначена заява була подана позивачем до початку судового засідання, а отже і до початку розгляду судом справи по суті, суд в порядку ст. 22 ГПК України прийняв її до розгляду, що відображено в ухвалі від 01.03.2011р.

Таким чином, предметом розгляду спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсною ст. 14 Статуту ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд”(код ЄДРПОУ 32814553) в редакції від 17.08.2004р. (запис № 1103105001000052).

Ухвалою суду від 01.03.2011р. в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, та ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд”, м. Запоріжжя. Цією ж ухвалою в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.03.2011р. Ухвалою суду від 14.03.2011р. в порядку ст. 24 ГПК України здійснено заміну первісного відповідача ТОВ «Запоріжжитлобуд», належним відповідачем - ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд”, м. Запоріжжя, розгляд справи розпочато заново, в порядку ст. 30 ГПК України у судове засідання викликано для дачі пояснень представника ТОВ “Армасс”, с. Новослобідка Запорізької області. Цією ж ухвалою в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.03.2011р. Ухвалою суду 30.03.2011р. в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ “Армасс”, цією ж ухвалою в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.04.2011р. Ухвалою суду від 18.04.2011р. витребувано у Державного реєстратора Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради документи реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжитлоінвестбуд”, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.05.2011р. Ухвалою суду від 10.05.2011р. розгляд справи відкладено на 16.05.2011р.

У судовому засіданні 16.05.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої 01.03.2011р. та прийнятої судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, що відображено в ухвалі від 01.03.2011р.) на підставах, зазначених у позові та нормативних обґрунтуваннях позовних вимог, наданих 10.05.2010р. та 16.05.2010р., зазначивши, зокрема, про наступне. Протоколом № 2 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжжитлоінвестбуд" від 06.07.2004р була затверджена нова редакція Статуту ТОВ „Запоріжжитлоінвестбуд", державна реєстрація змін проведена 17.08.2004р. ТОВ „Пульс" є учасником ТОВ „Запоріжжитлоінвестбуд" з часткою, що дорівнює 31,2% статутного капіталу. В новій редакції Статут ТОВ „Запоріжжитлоінвестбуд" містить норми, що суперечать діючому законодавству, зокрема, ст. 14 Статуту товариства „Умови виходу державного учасника товариства " передбачено при виході одного з учасників товариства повернення в натурі його внеску до статутного капіталу товариства, без згоди інших учасників товариства. Так, на думку позивача, ст. 14 Статуту відповідача протирічить ст. 54 Закону України „Про господарські товариства " та ст. 148 ЦК України, порушує право власності позивача, підтверджене часткою в статутному капіталі товариства, та не може бути усунено. Тож, позивач просить суд на підставі ст.ст. 147, 148, 151 ЦК України, ст.ст. 53, 54, 65 Закону України «Про господарські товариства», ст. 167 ГК України визнати недійсним ст. 14 Статуту ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд” (код ЄДРПОУ 32814553) в редакції від 17.08.2004р. (запис № 1103105001000052).

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, але усно по суті позовних вимог пояснив наступне. Викладені з позовній заяві обставини, на його думку, відповідають дійсності і стаття 14 «Умови виходу державного учасника товариства»Статуту ТОВ „Запоріжжитлоінвестбуд" дійсно суперечить нормам діючого законодавства. Проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує.

Третя особа-1 (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області) по суті спору пояснила, що 06.07.2004р. відбулись збори учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд". Згідно з протоколом №2, було прийнято рішення про прийняття до складу учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з внеском до його статутного фонду державного майна обєкта незавершеного будівництва - житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 34. Даний об'єкт незавершеного будівництва було внесено до статутного фонду ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд»в порядку ст.6 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», на підставі чого були внесені зміни до Статуту “Запоріжжитлоінвестбуд”. Вступаючи до товариства відповідача РВ ФДМУ розраховувало на те, що обєкт незавершеного будівництва - житловий будинок - буде добудовано і введено в експлуатацію. У грудні 2008 року проведено обстеження об'єкта незавершеного будівництва і встановлено, що обов'язкова умова приватизації не виконана, об'єкт не введено в експлуатацію та недобудовано, про що 02.12.08 складено акт. Тож, наказом від 28.07.2009р. №297 РВ ФДМУ прийняло рішення про вихід зі складу учасників ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд». Порядок виходу державного учасника зі складу ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд»обумовлений в Статуті вказаного товариства, в п.14.2 ст.14 «Умови виходу державного учасника товариства»якого чітко встановлено, що при виході РВ ФДМУ зі складу учасників товариства об'єкт незавершеного будівництва повертається до державної власності. Таким чином, ще при входженні до складу учасників

ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд»було досягнуто згоди про повернення вкладу РВ ФДМУ в натурі, у випадку його виходу зі складу товариства. Крім того, РВ ФДМУ по Запорізькій області надана в матеріали справи копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" № 4 від 17.08.2009р., відповідно до якого, товариством відповідача, зокрема, прийнято рішення про виключення ТОВ «Пульс» зі складу його учасників; про задоволення заяви РВ ФДМУ щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" та відмову відділенню в поверненні обєкта незавершеного будівництва житлового будинку у м. Вільнянську, вул. Бочарова, 34. Враховуючи викладене, РВ ФДМУ в Запорізькій області вважає, що вказаний позов ТОВ "Пульс" було подано за попередньою домовленістю з ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" з метою уникнення відповідальності за недобудову об'єкта незавершеного будівництва та уникнення необхідності повернення його до державної власності. До того ж, на думку РВ ФДМУ в Запорізькій області, позивачем пропущено строк позовної давності. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа-2 (ТОВ «Армасс») надала суду письмові пояснення по суті спору (Т.1, а.с.83), в яких зазначила, що власником обєкту незавершеного будівництва - житлового багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 34, є ТОВ «Армасс», на підставі договору купівлі продажу від 28.05.2010р. По суті позовних вимог представник ТОВ «Армасс»в судовому засіданні усно зазначив, що з позовними вимогами згоден.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2004р. зборами учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" було прийнято рішення про прийняття до складу учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з його внеском до статутного фонду товариства державного майна обєкта незавершеного будівництва - житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 34 та у звязку зі змінами у складі учасників товариства затверджено Статут ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" у другій редакції (Т. 1, а.с. 8-14). Вказане рішення оформлено протоколом зборів учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" № 2 (Т. 1, а.с.130-131).

17.08.2004р. державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради проведено державну реєстрацію другої редакції статуту ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд", зміни до установчих документів зареєстровано за № 1103105001000052.

Згідно з п. 2.1. Статуту, у процесі своїй діяльності товариство володіє повним обсягом прав юридичної особи, яких воно набуває з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 1.2., 5.2. Статуту учасниками товариства є:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Пульс», з часткою у статутному капіталі 31,2%;

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлобуд», з часткою у статутному капіталі 31,2%;

-Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, з часткою у статутному капіталі 37,6%.

Метою товариства, відповідно до п. 3.1. Статуту є одержання прибутку та використання його в інтересах товариства, в тому числі, для завершення будівництва та введення в експлуатацію обєкта незавершеного будівництва - житлового будинку (з правом перепрофілювання), розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 34, протягом 2004-2008 років, з наступною приватизацією у порядку, встановленому Статутом та законодавством України. У разі неможливості завершення будівництва в установлені терміни, за наявністю відповідних обґрунтувань, терміни завершення будівництва можуть бути змінені відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 7.3. Статуту встановлено, що недержавні учасники забезпечують виготовлення проектно-кошторисної документації по добудові житлового будинку та протягом 2004 року переоформлюють право забудовника на обєкт незавершеного будівництва житловий будинок. Недержавні учасники: забезпечують виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту згідно проектно-кошторисної документації та фінансових надходжень; в строк до 31.12.2008 оформлюють документацію по завершенню будівництва житлового будинку і вводу його в експлуатацію; щорічно, не пізніше 5-го січня року, наступного за звітним, подають звіт до РВ ФДМУ по Запорізькій області про стан і хід робіт.

Статтею 14 Статуту визначені умови виходу державного учасника товариства. Так, державний учасник виходить з товариства після завершення будівництва і введення в експлуатацію житлового будинку. Продаж державної частки здійснюється учасником регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області згідно з діючим законодавством України після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію обєкту, який є його майновим внеском в статутний фонд Товариства. При цьому переважне право на приватизацію частки надається недержавним учасникам Товариства (п. 14.1.).

Відповідно до п. 14.2. Статуту у разі, якщо будівництво обєкту буде здійснено з порушенням встановлених термінів, державний учасник залишає за собою право виходу із товариства, при цьому обєкт незавершеного будівництва повертається до державної власності. Питання компенсації понесених недержавними учасниками на добудову обєкту, вирішується після його повторної приватизації згідно з чинним законодавством України.

Саме статтю 14 Статуту відповідача «Умови виходу державного учасника товариства», позивач просить визнати недійсною, оскільки на його думку вказана стаття протирічить ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" та ст. 148 ЦК України, порушує право власності позивача, підтверджене часткою в статутному капіталі товариства, та не може бути усунуто.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін та третіх осіб, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на наступних підставах.

Як вбачається зі змісту пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, до корпоративних спорів належать спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Оскільки установчі документи господарського товариства затверджуються під час створення товариства, подаються для державної реєстрації товариства та в подальшому регулюють відносини з приводу управління господарським товариством, спори за позовами учасників товариства про визнання недійсними установчих документів товариства або їх частини, змін до них належать до корпоративних і вирішуються господарськими судами за місцезнаходженням відповідних господарських товариств.

Відповідно до ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови в державній реєстрації юридичної особи.

Державна реєстрація юридичної особи засвідчує факт її створення, набуття відповідного правого статусу. Із вчиненням державної реєстрації стаття 91 ЦК України повязує виникнення цивільної правоздатності юридичної особи, можливість набувати прав та нести відповідні обовязки.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною третьою коментованої статті визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим законом.

Згідно з приписами п. 3 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Відповідно до статей 87, 88, 143 Цивільного кодексу України та статей 57, 82 Господарського кодексу України (які діяли на момент проведення державної реєстрації статуту відповідача), для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи (статут або засновницький договір, якщо інше не встановлено законом), які викладаються письмово, підписуються всіма учасниками (засновниками) та повинні містити відомості найменування юридичної особи, органи управління, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, розмір статутного капіталу тощо. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать закону.

Із змісту частини 2 ст. 20 ГК України, ст. 87 ЦК України вбачається, що за своєю правовою природою статут юридичної особи є локальним нормативним актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обовязкові для учасників товариства, посадових осіб товариства, інших працівників, які приймали участь у прийнятті статуту.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників), які не є ні субєктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю учасників (засновників) товариства, а більшістю голосів учасників товариства.

У звязку з цим при вирішені спорів щодо визнання статуту (його частини) недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Підставами для визнання статуту (його частини) недійсним можуть бути лише випадки, прямо передбачені законом. Такими підставами є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. При цьому необхідно враховувати наявність у звязку з прийняттям статуту порушених прав та інтересів позивача.

Статтею 6 ЗУ «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»встановлені способи приватизації об'єктів незавершенного будівництва. Так, приватизація об'єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб шляхом:

-продажу на аукціоні, за конкурсом;

-продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта;

-внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта;

-продажу під розбирання.

Статтею 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»та п.70 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки встановлені обов'язкові умови приватизації об'єктів незавершеного будівництва, зокрема:

- встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва;

- заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію.

Враховуючи положення коментованих статей, РВ ФДМУ по Запорізькій області при внесенні до статутного капіталу товариства відповідача обєкту незавершеного будівництва були враховані вимоги законодавства, та узгоджено з товариством строк, протягом якого будівництво обєкту має бути завершено і введено в експлуатацію та порядок виходу державного учасника з товариства.

Згідно зі ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Аналогічні приписи містить ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства».

Якою саме має бути домовленість між учасником та товариством (зміст, форма) у коментованих статтях не вказано. Тож законодавство не містить положень про заборону учаснику заздалегідь дійти згоди з товариством щодо одержання при виході з товариства своєї частки у статутному капіталі в натуральній формі, в тому числі, шляхом фіксування даної згоди у статуті підприємства.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів невідповідності статті 14 Статуту ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд” (код ЄДРПОУ 32814553) в редакції від 17.08.2004р. (запис № 1103105001000052) вимогам закону, не надано доказів на підтвердження порушення прав позивача оспорюваною статтею Статуту, як-то зазначено у позові.

Крім того, суд звертає увагу, що із змісту п. 14.2. Статуту, зокрема, слідує, що питання компенсації понесених недержавними учасниками на добудову обєкту, вирішується після його повторної приватизації згідно з чинним законодавством України.

Також, слід зазначити, що на виконання ухвали господарського суду від 18.04.2011р., в судове засідання 10.05.2011р. зявився державний реєстратор Давидюк Л.В., яка представила для огляду реєстраційну справу ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд”, з якої вбачається, що дійсно 17.08.2009р. відбулися загальні збори учасників ТОВ “Запоріжжитлоінвестбуд”, про що зазначило і РВ ФДМУ в Запорізькій області у своїх поясненнях по справі. За результатами загальних зборів було, зокрема, прийнято рішення (протокол № 4 від 17.08.2009р.) про прийняття ТОВ «Армасс»до складу учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд"; про надання згоди на відступлення частки ТОВ «Пульс»у статутному капіталі ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд»в розмірі 10250 грн. ТОВ «Армасс», шляхом укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ; про надання згоди на відступлення частки ТОВ «Запоріжжитлобуд»у статутному капіталі ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд» в розмірі 10250 грн. ТОВ «Армасс», шляхом укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ; про виключення ТОВ «Пульс»та ТОВ «Запоріжжитлобуд»зі складу часників ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд»; про задоволення заяви РВ ФДМУ щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" та відмову відділенню в поверненні обєкта незавершеного будівництва житлового будинку у м. Вільнянську, вул. Бочарова, 34; про затвердження третьої редакції Статуту ТОВ «Запоріжжитлоінвестбуд».

В той же час, з матеріалів реєстраційної справи вбачається, що останньою редакцією Статуту ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" станом на 10.05.2011р. є його друга редакція від 17.08.2004р. (запис № 1103105001000052), 23.01.2006р. лише внесено деякі зміни до зазначеної редакції Статуту (запис № 11031050002000052) (Т.1, а.с.132). Проте зазначені зміни до Статуту не стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ця дія суперечать законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За таких обставин, у задоволені позову відмовляється.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 23.05.2011р.