Рішення № 18715485, 18.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" жовтня 2011 р.Справа № 8/5007/90/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - дов. від 18.10.11р.

від відповідача ОСОБА_2 - дов. від 16.05.11р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кетер" МТ (м.Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (смт. Миропіль Романівського району Житомирської області)

про стягнення 8632,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 8632,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №22/08 від 30.06.11р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково в частині стягнення 3232,00 грн. боргу, оскільки відповідач заборгованість в сумі 5400,00 грн. сплатив позивачеві. Надав довідку про стан заборгованості відповідача, згідно якої станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3232,00 грн.

Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву №790 від 18.10.11р., в якому повідомляє, що відповідач погасив перед позивачем борг в сумі 5400,00 грн. В підтвердження надав платіжні доручення. Позовні вимоги в частині стягнення 3232,00 грн. визнав.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №22/08, видаткові накладні, довіреності, претензію, платіжні доручення, розрахунок суми боргу, акт звірки взаємних розрахунків та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.11р. між сторонами був укладений договір №22/08 (а.с.10-13), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) продукцію, визначену п.1.2 цього договору, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена сторонами і фіксується в рахунку-фактурі на оплату.

Згідно з п.3.2 даного договору, загальна вартість продукції, що може бути поставлена за цим договором, складає 1000000,00 грн.

Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковому порядку (п.3.3 договору).

Як передбачено п. 3.4 зазначеного договору, строк оплати продукції становить 7 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю.

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачену договором продукцію на загальну суму 116532,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-21).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8632,00 грн., про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

02.09.11р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу (претензію) про сплату боргу, яку відповідач залишив без відповіді.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши останньому 3400,00 грн. боргу, про що свідчать платіжні доручення №1158 від 13.09.11р. та №244 від 17.10.11р., та про що не заперечував представник позивача в засіданні суду.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 3400,00 грн. боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, як вбачається з платіжних доручень №1137 та №1140, відповідач 05.09.11р. та 06.09.11р. сплатив позивачеві 2000,00 грн. боргу.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом 07.09.11р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Житомирської області.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 2000,00 грн. боргу за безпідставністю.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків та в судовому засіданні борг в сумі 3232,00 грн. визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3232,00 грн. боргу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. В частині стягнення 3400,00 грн. заборгованості суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення 2000,00 грн. боргу суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика", 13033, Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Фабрична, 1, код ЄДРПОУ 05773698

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕТЕР" МТ, 10002, м. Житомир, вул. Бальзаківська, 12, кв. 48, код ЄДРПОУ 37604703

- 3232,00 грн. - основного боргу;

- 78,37 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 181,32 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3400,00 грн. боргу.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 2000,00 грн. боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 21/10/11/

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

<Текст >