Рішення № 18715316, 09.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.11 р. Справа № 18/111

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Механізована

колона № 28” м. Авдіївка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Університет

„Рем Буд” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 948222,60 грн.

Головуючий суддя О.В. Овсяннікова

Суддя Ю.В. Сич

Суддя Н.В. Величко

розглянули у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. адв., ОСОБА_2. дов., Федотов М.Я. директор

від відповідача: ОСОБА_3. дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Механізована колона № 28” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Університет „Рем Буд” боргу в сумі 783654,54 грн. за договором субпідряду № 34/11 від 30 жовтня 2007 р.

30.08.2011 р. позивач звернувся з заявою про збільшення розміру позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 948222,60 грн. заборгованості за договором № 34/11 від 30.10.2007 р., 140029,30 грн. неустойки, 121418,61 грн. індексу інфляції, 34834,81 грн. річних та розірвати договір.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості за договором № 34/11 від 30.10.2007 р., тому збільшенням позовних вимог є збільшення суми заборгованості за цим договором.

Позовні вимоги в частині стягнення неустойки, індексу інфляції, річних та розірвання договору є додатковими, які позивачем не заявлялись при подачі позову.

Ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не надає права позивачу доповнювати позов додатковими (новими) вимогами, а тому його заява про збільшення позовних вимог приймається до розгляду лише в частині збільшення суми заборгованості з 783654,54 грн. до 948222,60 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобовязання за договором ним були виконані, але в порушення договору відповідач частину виконаних і прийнятих робіт не оплатив, а частину фактично виконаних робіт не прийняв і відмовився від їх оплати.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у сумі 164568,06 грн., як заборгованість за фактично виконані і прийняті роботи, а вимоги щодо сплати 783654,54 грн. за нібито виконані роботи у серпні вересні 2008 р. вважає необгрунтованими, оскільки позивачем ці роботи не виконувались і ним не приймались.

04.08.2011 р. та 06.09.2011 р. відповідачем заявлені клопотання про витребування додаткових доказів: з прокуратури Куйбишевського району м. Донецька, від ТОВ „Механізована колона № 28” та ВАТ „Донецькобленерго”.

Клопотання судом розглянуті та відхилені, оскільки матеріали справи, які надані сторонами є достатніми для розгляду справи по суті, а зазначені позивачем документи не є доказами, які підтверджують факт наявності заборгованості.

09.09.2011 р. позивачем надано клопотання про призначення по справі судово бухгалтерської експертизи для визначення суми витрат на виконання робіт по будівництву відпайки від ВЛ 35 кВ.

Клопотання судом розглянуто і відхилено, з приводу того що предметом доказування по розглядаємій справі є порушення відповідачем грошових зобовязань, а не визначення вартості понесених ним витрат при виконанні робіт.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30 жовтня 2007 р. між сторонами був укладений договір субпідряда № 34/11, згідно з п. 1.1 якого позивач (Підрядник) зобовязався власними силами відповідно з умовами проектної документації та договора виконати для відповідача (Замовника) роботи по будівництву ВЛ 10 кВ від ПС 35/10 кВ „Білосарайська Коса”, с. Мелекіне і будівництву відпайки від ВЛ-35 кВ „Ялта-Мелекіне” опора № 46.

Склад, обєми та вартість робіт визначені у проектній документації та договірній ціні.

Строки виконання робіт по будівництву відпайки від ВЛ 35, відповідно з п. 2.1 договора з грудня 2007 р. по квітень 2008 р.

У п. 2.2 договора сторони узгодили, що строки виконання робіт можуть змінюватися з внесенням змін в договір у випадку виникнення обставин, передбачених п. 19 „Загальних вимог укладення та виконання договорів підряда у капітальному будівництві”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668.

Враховуючи, що зміни в договір в частині строків виконання робіт не вносились, слід вважати, що строки виконання робіт не змінювались.

Згідно з п. 11.6 договора строк його дії встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Вартість будівництва відпайки від ВЛ 35 узгоджена у сумі 4110630,00 грн. (п. 4.1 договора)

Передбачені договором роботи позивачем виконувались, що підтверджується актами прийомки виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які підписані відповідачем без зауважень:

акт та довідка за листопад 2007 р. на суму 292599,60 грн.;

акт та довідка за січень 2008 р. на суму 120963,60 грн.;

акт та довідка за лютий 2008 р. на суму 116584,80 грн.;

акт та довідка за червень 2008 р. на суму 59752,70 грн.;

акт та довідка за серпень 2008 р. на суму 496346,71 грн.;

акт та довідка за жовтень 2008 р. на суму 1266,25 грн.

Усього за період з листопада 2007 р. по жовтень 2008 р. позивачем було виконано, а відповідачем прийнято робіт по будівництву відпайки від ВЛ 35 на суму 1087513,66 грн.

У розділі 4 договора сторони передбачили проведення часткової передоплати у сумі 400000,00 грн., а інші платежі за виконані роботи здійснюються Замовником щомісячно продовж 10 ти банківських днів з дня підписання актів виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки про вартість робіт ф. КБ-3 з урахуванням здійсненої передоплати.

Фактично відповідачем оплата виконаних і прийнятих за актами робіт була оплачена частково, сума недоплати становить 164568,06 грн., що є боргом відповідача.

Наявність боргу у зазначеній сумі відповідач визнав.

Спірними залишились вимоги позивача, щодо стягнення 783654,54 грн. боргу за роботи, виконані ним у серпні вересні 2008 р. за непідписаним актом.

Суд вважає, що позовні в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Роботи, які були виконані у серпні 2008 р. на суму 496346,71 грн. підтверджені актом прийомки виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. та довідкою про вартість виконаних у цей період робіт. Ця сума включена в рахунок фактично виконаних робіт.

Акт прийомки виконаних будівельних робіт за вересень 2008 р. (період з 25.08 по 08.09.2008 р.) на суму 783654,54 грн. (29 позицій), який складений і наданий на підпис відповідачу 04.07.2011 р., останнім не підписаний і повернутий позивачу з відміткою про те, що роботи зазначені в акті в період з 25.08.2008 р. по 08.09.2008 р. підрядником не виконувались.

До позовної заяви позивачем наданий акт прийомки виконаних будівельних робіт за червень 2010 р. на суму 783654,54 грн., в якому зафіксовані тіж самі роботи, як і в акті за вересень 2008 р. (29 позицій).

В акті відсутнє посилання на будь який договір, а також докази надсилання акта відповідачу.

Таким чином, судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивачем складалось декілька актів прийомки виконаних робіт за різними періодами, але з одним і тим же переліком виконаних робіт і на одну і ту суму 783654,54 грн.

На підпис відповідачу акт прийомки виконаних робіт за вересень 2008 р. був надісланий лише 04.07.2011 р., тобто майже через 3 роки, коли перевірити і прийняти роботи вже було ускладнено.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Позивачем не надано суду доказів надсилання або вручення відповідачу повідомлення про готовність до передання виконаних робіт (етапу робіт).

У позовній заяві позивач посилається на те, що виконання робіт за договором було тимчасово зупинено на підставі листа відповідача від 08.09.2008 р., і у подальшому, ці роботи виконувались відповідачем самостійно, що є порушенням умов укладеного договору.

Суд вважає, що відповідачем було допущено грубе порушення цілої низки норм чинного законодавства, а саме:

Ст. 526 Цивільного кодексу України яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України)

В силу ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У п. 20 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві визначено, що Замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт (будівництва об'єкта), їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду.

Фактично, відповідач самостійно, без узгодження з позивачем, відмовився від договору, що є неприпустимим у господарських відносинах.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Цивільного кодексу України містить перелік цих наслідків.

Враховуючи, що предметом позовних вимог є стягнення заборгованості суд вважає, що факт наявності заборгованості позивачем не доведений, оскільки зобовязання по оплаті робіт виникає у позивача, згідно з п. 4.3 договора, після підписання актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

У звязку з тим, що акт виконаних робіт на суму 783654,54 грн. та довідка про вартість виконаних робіт відповідачем не підписані, зобовязання по оплаті робіт за цим актом у нього не виникли.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивачем також заявлено про стягнення 50000,00 грн. адвокатських послуг, як судових витрат.

Факт понесених витрат підтверджується угодою № 1/02-11 про представлення інтересів та надання правової допомоги та копіями платіжних доручень №№ 84 від 17.02.2011 р., 132 від 24.03.2011 р., 149 від 30.03.2011 р. про сплату адвокату 50000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 17, ч.ч. 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики в договорі про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені усі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнтові.

Чинники, які повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару, включають:

1) об'єм часу і роботи, які потрібно для належного виконання доручення; міра складності і новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;

2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або істотно ускладнить їх виконання в звичайному тимчасовому режимі;

3) необхідність виїзду у відрядження;

4) важливість доручення для клієнта;

5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, бажаного клієнтом; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, бажаного клієнтом;

7) особлива або додаткова вимога клієнта відносно термінів виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних стосунків цього адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жоден з чинників, вказаних в ч. 3 ст. 33 Правил адвокатської етики, не має самостійного значення; вони підлягають обліку в їх взаємозв'язку відносно обставин кожного конкретного випадку.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 50000,00 грн. явно неспіврозмірною з розміром заявлених вимог та істотно завищеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також часткове задоволення позовних вимог, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на адвоката, сумою в 1000,00 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

У звязку з тим, що заява позивача про збільшення позовних вимог не прийнята судом в частині додатково заявлених вимог про стягнення неустойки, індексу інфляції, річних та розірвання договору, зайве сплачена частина державного мита за ці вимоги підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 82, 8485 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 610, 611, 629, ч. 1 ст. 651, ст. 654, ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Механізована колона № 28” м. Авдіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Університет „Рем Буд” м. Маріуполь Донецької області про стягнення 948222,60 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Університет „Рем Буд” (87524, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Сеченова, 63-а; р/р 26003034801 МФ ПАТ „Донгорбанк” МФО 335786; ЗКПО 32717217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Механізована колона № 28” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, № 102; р/р 26000409740000 МФО 334594 ПАТ „ПРОФІН БАНК” м. Донецьк, код ЗКПО 30350240; ІПН 303502405033; св-во № 100089568) 164568,06 грн. боргу, 1645,68 грн. державного мита, 40,96 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 1000,00 грн. адвокатських послуг.

В іншій частині вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Механізована колона № 28” 2656,73 грн. зайве сплаченого державного мита за заявою про збільшення позовних вимог.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через 10 днів після його підписання.

Головуючий суддя Овсяннікова О.В.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Величко Н.В.

< Текст >