Рішення № 18712396, 07.10.2011, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 2-751/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2011 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в особі головуючого судді Сопільняка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима Одеської області у відповідності до ч.2 ст.158 та ч.2 ст.197 ЦПК України без участі сторін та без фіксації судового засідання звукозаписувальною технікою цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 про зобовязання вчинити дію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 28 вересня 2011 року звернулась до суду з позовом до відповідача про зобовязання вчинити нотаріальну дію, а саме посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку в АДРЕСА_1 без зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, на якій будинок розташований.

В позові вказала, що 23 вересня 2011 року вона звернулась до приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 з проханням посвідчити договір купівлі-продажу належного їй житлового будинку в АДРЕСА_1 однак нотаріус відмовила в посвідченні вказаного договору, оскільки земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не має кадастрового номеру. Вважає відмову нотаріуса в посвідченні договору протиправною і такою, що порушує її конституційне право володіти, користуватись та розпоряджатись власним майном, тому просила позов задовольнити.

Відповідач позов визнала.

В судове засідання сторони не з”явились, надавши кожен заяви про розгляд справи без їх участі. Вказані заяви суд відповідно до вимог ч.2 ст.158 ЦПК України вважає необхідним задовольнити та розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом позову є оскарження позивачем відмови приватного нотаріуса вчинити нотаріальну дію посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України “Про нотаріат” вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до ст.50 Закону України "Про нотаріат" заінтересована особа має право подати скаргу до районного (міського) суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконкому місцевої ради чи робочого місця приватного нотаріуса.

За змістом ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого виду судочинства. Спір між сторонами не знаходиться у площині відносин влади і підпорядкування у розумінні ст.17 КАС України, тому дії нотаріусів не є адміністративними, а спрямовані на створення, зміну чи припинення цивільних прав позивача, який звернувся до нотаріуса для надання офіційної сили, вірогідності юридичним правам, фактам і документам (ст.1 Закону України “Про нотаріат”). У звязку з цим, позов ОСОБА_3 суд визнає прийнятним і підсудним Кодимському районному суду, як суду загальної юрисдикції, та таким, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні на підставі досліджених матеріалів та заяв сторін встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 що підтверджується копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №31155622 від 01.09.2011 року, виданим КП «Кодимське РБТІ».

23 вересня 2011 року приватний нотаріус Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 відмовила позивачу у посвідченні договору купівлі-продажу належного їй житлового будинку у звязку з відсутністю кадастрового номера земельної ділянки, на якій цей будинок розташований.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Можливість володіти, користуватися і розпоряджатися майном складає зміст права власності, яке відповідно до ст.321 ЦК України є непорушним.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставою їх виникнення, поряд з іншими, є договори та інші правочини.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Пункт другий цієї ж статті встановлює, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.6 ст.120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Крім цього, відповідно до частини 2 статті 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв”язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об”єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно статті 55 Закону України “Про нотаріат” угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно що, відчужується або заставляється. При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про нотаріат»нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Відповідно до ч.2 вказаної статті нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Згідно п.72 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом міністерства юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року при посвідченні правочинів про перехід права власності на житловий будинок, будівлю або споруду нотаріус роз'яснює сторонам зміст ст.377 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку (її частину), на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, обовязковою умовою посвідчення договору про відчуження нерухомого майна є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, на якій це майно знаходиться і яка переходить у власність іншої особи у звязку з відчуженням нерухомого майна. Відсутність кадастрового номера за земельну ділянку є підставою для відмови нотаріусом у вчинення відповідної нотаріальної дії як-то посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку. У звязку з цим відмова відповідача посвідчити вказаний договір без наявності кадастрового номера земельної ділянки є правомірною.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, яка і може бути оскаржена до суду. Судом же встановлено, що такої постанови нотаріусом не виносилось, оскільки у справі наявна лише письмова відповідь приватного нотаріуса довільного змісту №127/01-13 від 23.09.2011 року.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 61 ЦК України, ст.120 ч.1 ЗК України, ст.ст. 49, 50, 55 Закону України “Про нотаріат”, керуючись ст.ст.10, 60, 158, 197, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 про зобовязання вчинити дію відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О. М. Сопільняк