Ухвала суду № 18707379, 11.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2011 року м. КиївК-12785/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду автономної Республіки Крим та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008

у справі№ 2-29/1054-2008А

за позовомПриватного підприємства „Інтерстрой Крим”

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

провизнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Інтерстрой Крим” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0015302301/0 від 26.09.2007, податкового повідомлення-рішення № 0006671701/0 від 24.09.2007, податкового повідомлення - рішення № 0015312301 від 26.09.2007.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного податкового і валютного законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2007 та складено акт № 5937/23-07/32468230 від 19.09.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0015302301/0 від 26.09.2007, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 82165 грн.: 42603 грн. основного платежу, 39562,0 грн. штрафних санкцій, № 0006671701/0 від 24.09.2007, яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку з доходів найманих працівників в загальній сумі 95303,61 грн.: 1075,32 грн. основного платежу, 94228,29 грн. штрафних санкцій, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0015312301 від 26.09.2007, яким до позивач застосована штрафна санкція в сумі 242749, 60 грн. за порушення норм обігу готівки.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на прибуток за перший квартал 2007 року на суму 46375 грн. в результаті того, що до валових доходів не була віднесена сума фінансової допомоги, отриманої підприємством від свого директора ОСОБА_1. і не поверненої йому до кінця вказаного звітного періоду, у розмірі 500,1 тис. грн., а до валових витрат не була віднесена сума фінансової допомоги 314,6 тис. грн., поверненої ОСОБА_1. в цьому кварталі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 був єдиним засновником та фактично витрачав власні грошові кошти на виробничі потреби підприємства, взаєморозрахунки підприємства зі своїм директором відображалися на рахунку 3721 „Розрахунки з підзвітними особами”.

Будь-які договори між ОСОБА_1 та позивачем не укладалися, документальні докази наявності будь-яких домовленостей по сплаті відсотків або інших компенсацій за використання підприємством особистих грошових коштів директора ОСОБА_1. відсутні.

Грошові суми, знімалися з карткового рахунку на погашення постійної кредиторської заборгованості підприємства по бухгалтерському рахунку 372.1, яка виникала в результаті постійного надання директором авансових звітів про витрачання своїх особистих грошових коштів, інформація про суми такої кредиторської заборгованості.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що операції підприємства з коштами його директора є надання поворотної фінансової допомоги, що не є порушенням норм пп. 4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 4.2.15 пп. 9.10.2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду автономної Республіки Крим та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 у справі № 2-29/1054-2008А слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову господарського суду автономної Республіки Крим та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 у справі № 2-29/1054-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров