Ухвала суду № 18706159, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.Справа № 2а-13241/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: Зеленська І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці та апеляційну скаргу Державної митної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. по справі№2а-13241/10/2070

за позовом ОСОБА_4

до Харківської обласної митниці, Державної митної служби України третя особа Голова Державної митної служби України

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплата заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнати незаконним та скасувати Наказу по особовому складу митних органів № 1834-к від 29 вересня 2010 року в частині припинення перебування на держаній службі в митних органах ОСОБА_4, поновлення її на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року адміністративний позов ОСОБА_4 було задоволено в повному обсязі:

- визнано незаконним та скасовано Наказ Державної митної служби України по особовому складу митних органів № 1834-к від 29.09.2010 року в частині припинення перебування на держаній службі в митних органах ОСОБА_4;

- поновлено ОСОБА_4 на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці;

- стягнуто з Харківської обласної митниці (місце знаходження: вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код: 36987590) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1) суму заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 25126.45 (двадцять пять тисяч сто двадцять шість грн. 45 коп.) грн.

Відповідачі, не погодившись з таким судовим рішенням, подали аналогічні за змістом та вимогами апеляційні скарги, в яких зазначають про порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянти стверджують про неповне з"ясування обставин справи щодо неврахування судом результатів проведеного службового розслідування, які не оскаржувались позивачем. Апелянти наполягають на тому, що звільнення позивача зі служби відбулося не в наслідок застосування дисциплінарного стягнення, а в результаті застосування норми прямої дії п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу" внаслідок порушення позивачем Присяги державного службовця. Просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданих апеляційних скарг, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. Просить залишити без задоволення подані апеляційні скарги, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційних скарг, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 працювала в органах Державної митної служби України на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці, на яку була призначена з 30.05.2010 р. відповідно до наказу Харківської митниці від 30.05.2010 р. № 65-к в порядку переведення після звільнення з Харківської митниці.

Супровідним листом вих. № 6/2068 від 02.07.2010 року УСБУ в Сумській області було направлено до Державної митної служби України постанову слідчого СВ УСБУ в Сумській області від 01.07.2010 року про призначення службового розслідування, яка була отримана відповідачем 09.07.2010 року.

Наказом Державної митної служби України № 879 від 05.08.2010 року «Про проведення службового розслідування» на підставі вказаної вище постанови слідчого було призначено службове розслідування з метою зясування правомірності дій посадових осіб Харківської та Сумської митниць при здійсненні митного оформлення та пропуску через митний кордон України окремих товарів.

За результатами службового розслідування був складений акт службового розслідування № 15/2010 від 08.09.2010 року, з висновками та пропозиціями якого Голова ДМСУ не погодився, що підтверджується його резолюцією від 08.09.2010 року №18770/10.13.

Наказом Державної митної служби України від 09.09.2010 року №1029 «Про проведення службового розслідування» було призначено нове службове розслідування

За результатами повторного службового розслідування відповідачем було складено Акт № 19/2010 від 20.09.2010 року, у висновках якого стверджувалось про порушення позивачем Присяги державних службовців, оскільки нею до графи 44 електронної копії ВМД № 800000016/0/420328 від 15.01.2010 року під кодом документа 9901 унесено невірний інформаційний код, що є викривленням статистичної інформації про результати проведення митного огляду товарів і транспортних засобів та порушенням п.2.2 розділу 2 Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів, затвердженого наказом державної митної служби України від 15.07.2004 року. Також зазначалося про внесення невірного інформаційного коду ОСОБА_4 до графи 44 електронної копії ВМД №№800000016/0/420398, 800000016/0/420400, 800000016/0/420401 від 18.01.2010 року під кодом документа 9901, що теж призвело до викривлення статистичної інформації про результати проведення митного огляду товарів і транспортних засобів.

Наказом по особовому складу Державної митної служби України № 1834-к від 29 вересня 2010 року було припинено з 30.09.2010 р. перебування позивача на державній службі в митних органах. В якості підстави видачі наказу зазначався п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» - порушення Присяги державних службовців, що виявилось у несумлінному виконанні службових обовязків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що припинення державної служби позивача шляхом винесення оскаржуваного наказу відповідачем є результатом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тобто є видом дисциплінарного стягнення. За висновками суду відповідачем було порушено при винесені оскаржуваного наказу у частині припинення перебування позивача на державній службі строків застосування дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин законодавства України.

Згідно з п.п. 2.2. Наказу ДМСУ "Про затвердження Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів" від 15.07.2004 року № 521 посадова особа підрозділу митного оформлення, уповноважена відповідно до Порядку контролю на виконання функцій статистичного контролю, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено виконання цих функцій, уносить до графи 44 електронної копії вантажної митної декларації під кодом документа 0020 інформаційний код, сформований посадовою особою підрозділу митного оформлення, що завершила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 5.4 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом ДМСУ "Про затвердження " від 14.10.2002р. № 561 посадовою особою ПМО, уповноваженою на виконання функцій статистичного контролю, або посадовою особою спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено виконання цих функцій, здійснюються: приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД на паперовому носії (унесення відомостей про номери штампа ПМК і особистої номерної печатки та про дати проставлення відбитків останніх, а також про здійснені доповнення та виправлення); передання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України в установлений строк.

В силу п.п. 2.5 Посадової інструкції провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської митниці позивач був зобовязаний забезпечувати прийом копій ВМД, їх перевірку, введення в електронну базу даних зовнішньоторговельної статистики.

З матеріалів справи вбачається, що завершенням митного оформлення товарів за вантажними митними деклараціями №№ 800000016/0/420398, 800000016/0/420400, 800000016/0/420401 від 18.01.2010 року займався безпосередньо інспектор ВМО № 4 Харківської митниці ОСОБА_6, яким і було сформовано інформаційний код.

Тобто, позивачем на виконання вимог Наказу ДМСУ "Про затвердження Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів" від 15.07.2004 року № 521 до електронних копій вказаних ВМД вносились відомості, які були попередньо сформовані інспектором ОСОБА_6

Представник апелянтів в судовому засіданні стверджував про те, що позивач в силу своїх обов"язків та характеру, місця їх виконання мала знати про фактичні обставини митного оформлення товару, здійснені ОСОБА_7 Проте, доказів про наявність у відповідача такого обовязку, зокрема щодо перевірки правильності внесених ОСОБА_7 відомостей чи безпосередньої участі у митному огляді товару, умисного ухилення від виконання такого обовязку, в ході судового розгляду суду не було надано. На пряме запитання колегії суддів представником відповідачів було повідомлено про відсутність відповідного нормативного (в тому числі локального) документу на підтвердження наявності відповідних обов"язків у позивача.

При цьому слід відмітити, що невідповідність формування інформаційного коду стосувалася місця, способу проведення митного огляду та особи декларанта, визначення яких не входило до кола службових обов"язків позивача, а здійснювались іншими особами митниці. Зокрема, в Наказі ДМС України № 1834-к від 29.09.2010 року зазначено, що неналежне виконання службових обовязків саме інспектором відділу митного оформлення № 4 Харківської митниці ОСОБА_6 (а не позивачем) призвело до можливого викривлення статистичної інформації, в порушення п. 2.1 розділу 2 «Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів», затвердженого наказом Державної митної служби України від 15.07.2004 і №521.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про відсутність вини у діях позивача із внесення в електронну базу даних невірного інформаційного коду ВМД №№ 800000016/0/420398, 800000016/0/420400, 800000016/0/420401 від 18.01.2010 року, формування показників якого залежало від добросовісності виконання обовязків посадової особи підрозділу митного оформлення, хто безпосередньо здійснював митне оформлення товарів і транспортних засобів, а не від дій позивача.

Щодо помилки, допущеної позивачем при внесенні інформаційного коду до електронного примірника ВМД № 800000016/0/420328 від 15.01.2010 року у восьмій та девятій цифрі, порівняно з паперовим примірником вказаної ВМД. Фактичне здійснення такої помилки також не було доведено належним чином в ході розгляду справи, оскільки до суду не було надано копію відповідної вантажної митної декларації. В будь-якому разі допущення помилки не може бути розцінено як зумисне порушення Присяги державного службовця, що зумовлює наявність підстав для припинення державної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно з ст. 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Ст. 30 Закону України «Про державну службу» визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби; 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

Відповідачем було припинено перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у несумлінному виконанні службових обовязків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

Таким чином, фактично позивача було звільнено з роботи, а саме з державної служби в митних органах за несумлінне виконання службових обовязків та порушення вимог законодавства з питань митної справи.

Представником відповідачів в судовому засіданні стверджувалось, що голова ДМС України при винесенні спірного наказу мав право розцінити неналежне виконання позивачем своїх службових обов"язків як порушення Присяги державного службовця щодо сумлінності виконання своїх обов"язків. Разом з тим, відповідачем, всупереч покладеного на нього обов"язку доказування правомірності своїх дій (відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України) не надано доказів спричинення винними діями позивача тяжких наслідків для держави, які б зумовлювали тяжкість скоєного та саму суть порушень, в обгрунтування необхідності припинення державної служби позивача.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що не будь-яке неналежне виконання службових обов"язків може бути розцінено як порушення Присяги державного службовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», державна служба припиняється передусім із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, а також із підстав, встановлених спеціальним законом. В даному випадку обставини справи свідчать лише про висновки проведеного службового розслідування щодо неналежного виконання позивачем своїх службових обов"язків, що може бути самостійною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності (в тому числі шляхом звільнення зі служби) на підставах та у порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.

Крім підстав, передбачених статтею 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами (п.1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України).

Також, статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну службу" громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Таким чином, підстави припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця у разі несумлінного виконання своїх обов"язків перекликаються з підставами звільнення з державної служби за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків внаслідок застосування відповідного дисциплінарного стягнення (зокрема, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України). Чіткого розмежування таких підстав діюче законодавство України не містить.

Разом з тим, при надані оцінки правомірності припинення державної служби за порушення Присяги позивача колегія суддів враховує всі обставини справи щодо сумлінності виконання позивачем своїх службових обов"язків, з метою встановлення ступеня тяжкості скоєного порушення, який би зумовлював необхідність (правомірність) припинення державної служби. Такий підхід до вирішення справи зумовлений вимогами ч.3 ст. 2 КАС України щодо відповідності дій відповідача, як суб"єкта владних повноважень, використаним ним повноваженням з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтованості та розсудливості прийнятого ним рішення, дотримання принципу рівності перед законом, необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суть несумлінного виконання позивачем своїх службових обов"язків за висновком службового розслідування (а.с. 115) полягає у внесенні до графи 44 електронної копії ВМД № 800000016/0/420328 від 15.01.2010 року під кодом документа 9901 невірного інформаційного коду, що являє собою викривленням статистичної інформації про результати проведення митного огляду товарів і транспортних засобів.

На підтвердження таких висновків Харківська обласна митниця в своїй апеляційній скарзі зазначає про порушення позивачем вимог п. 2.7 її посадової інструкції, згідно якого вона зобов"язана у разі виробничої необхідності брати участь у процесі митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації відповідно до порядку, який затверджується наказом Держмитслужби України з метою контролю за відповідністю електронної копії вантажної митної декларації її оригіналові.

Разом з тим, за змістом зазначених вимог посадової інструкції у позивача відсутній обов"язок постійної участі у процесі митного оформлення товарів, а лише у разі виробничої необхідності. Наявність такої виробничої необхідності у даному випадку відповідачами не доведено. Також, можлива участь позивача в митному оформленні товару зумовлюється лише контролем за відповідністю електронної копії вантажної митної декларації її оригіналові, а не за відповідністю сформованого інформаційного коду в графі 44 електронної копії ВМД фактичним обставинам митного огляду товарів, який здійснювався іншими працівниками митниці та не входив до кола обов"язків позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що внесення до графи 44 електронної копії ВМД невірного інформаційного коду в будь-якому разі не вплинуло на розмір митних платежів, порядок митного оформлення товару чи іншим чином змінило процедуру проходження товару через митний кордон України. Відповідачами визнається, що внесення позивачем інформаційного коду до вантажної митної декларації є лише відповідною статистичною звітністю, що використовується Державною митною службою України у своїй діяльності.

За таких обставин у справі відсутні докази наявності у діях позивача порушення Присяги державного службовця щодо сумлінного виконання своїх обов"язків, яке б за ступенем своєї тяжкості надавало відповідачам достатні підстави для припинення державної служби позивача. Відповідно є обгрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про скасування наказу відповідача про припинення державної служби ОСОБА_4 та поновлення її на посаді.

Судом першої інстанції правильно застосовані норми ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України щодо виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зважаючи на здійснене звільнення позивача без законної підстави. Негайне виконання постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати зумовлене вимогами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України.

Щодо доводів апелянтів про невідповідність зазначення у судовому рішенні в якості відповідача Харківську митницю, оскільки вона 16.12.2010 року видалена з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2011 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було закрито провадження у справі за позовними вимогами до Харківської митниці у зв"язку з реєстрацією у Державному реєстрі факту припинення такої установи за наслідками ліквідації.

Таким чином, помилковість зазначення в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року в якості одного з відповідачів Харківської митниці (без фактичного розгляду позовних вимог до такого суб"єкта владних повноважень) є опискою судового рішення, яке може бути виправлене судом першої інстанції самостійно, відповідно до вимог ст. 169 КАС України. В будь-якому разі така описка не спростовує висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову та не є достатньою підставою для скасування прийнятого законного судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення вимог поданих відповідачами апеляційних скарг, доводи яких висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці та апеляційну скаргу Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. по справі№2а-13241/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2011