Постанова № 18705627, 25.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 серпня 2011 року № 2а-8409/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2011 р. № 0000652330, від 01.06.2011 р. № 0000642330, від 01.06.2011 р. № 0000761750

Суддя Добрянська Я.І.

Представники:

від позивача: не прибув (заява про розгляд справи в порядку письмового провадження)

від відповідача: не прибув

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Норма ЛТД»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2011 р. № 0000652330, від 01.06.2011 р. № 0000642330, від 01.06.2011 р. № 0000761750.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 п. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.1.3 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р., із змінами та доповненнями, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначено, що перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма ЛТД»було встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 п. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.1.3 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р., із змінами та доповненнями, відповідно до чого відповідачем було правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а отже в позові слід відмовити повністю.

В судове засідання сторони не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце слухання справи, докази чого містяться в матеріалах справи.

Однак позивачем через канцелярію суду 25.08.2011 р. було подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва керуючись п.77.1 ст.77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, була проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма ЛТД», код ЄДРПОУ 33936213, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р.

ТОВ «Норма ЛТД»було проінформовано про проведення документальної планової перевірки письмовим повідомленням № 330/10/23-30 від 15.12.2010 р., яке було направлено позивачу 15.12.2010 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В зв'язку з наданням до перевірки листа МВС України Головного Управління в м. Києві Дніпровського районного управління від 29.12.2010 р. №17693/10 щодо викрадення первинних документів ТОВ «Норма ЛТД», а саме: прибуткових та видаткових накладних, книг обліку продаж, банківських виписок, виданих податкових накладних, отриманих податкових накладних, податкової звітності, актів виконаних робіт, касової книги, авансової звітності, договорів та інших фінансових документів за період 2-4 квартал 2007 р., 2008-2010 роки та керуючись п.44.5 ст.44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, термін проведення документальної планової перевірки було перенесено на 90 календарних днів.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора Кузнєцової Любов Георгіївни, що також не заперечувалось представником позивача в попередніх судових засіданнях.

За результатами зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було складено Акт від 23.05.2011 р. № 254/1-23-3033936213 «Про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма ЛТД»(код за ЄДРПОУ 33936213) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р.

На підставі Акту перевірки та за результатами виявлених порушень, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено до позивача податкові повідомлення-рішення від 01.06.2011 р. № 0000652330, № 0000642330, № 0000761750.

Як видно з наявних матеріалів справи, працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Норма ЛТД», направлення на перевірку вручено під розписку 29.12.2010 р. посадовій особі Товариства - в.о. директора Черевчуку Дмитру Валентиновичу.

Як вбачається з Акта перевірки, що також не було заперечено представником позивача в попередніх судових засіданнях, в.о. директора Черевчуком Дмитром Валентиновичем було відмовлено в наданні відповідних документів для проведення перевірки та надано для ознайомлення скерований ним лист до МВС України Головного Управління в м. Києві Дніпровського районного управління від 29.12.2010 р. № 17693/10 з приводу викрадення документів ТОВ «Норма ЛТД», а саме: прибуткових та видаткових накладних, книг обліку продаж, банківських виписок, виданих податкових накладних, отриманих податкових накладних, податкової звітності, актів виконаних робіт, касової книги, авансової звітності, договорів та інших фінансових документів за період 2-4 квартал 2007 р., 2008-2010 роки.

На підставі вищезазначеного, відповідачем було складено акт про неможливість проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Норма ЛТД»від 31.12.2010 р. № 2584/3-23-30.

На підставі п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

В.о. директора Черевчуку Д.В. було надано запит № 25/10/23-3011 від 04.01.2011 р. щодо відновлення втрачених первинних документів протягом встановленого чинним законодавством строку для надання їх до перевірки.

На підставі ст.77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, 31 березня 2011 року відповідачем бул розпочата документальна планова перевірка ТОВ «Норма ЛТД» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р.

Відповідно до ст.15 Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються юридичні особи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковим законом, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі ст.1б Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплатою податків і зборів.

Відповідно до ст.44 Податкового Кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат з урахуванням положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України від 16.07.1999 р. № 996-ХІІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями (надалі також - Закон № 996-ХІІ).

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно зі ст.3 Закону №996-ХІІ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону № 996-XІІ, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону № 996-ХІІ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи".

Виходячи з вищенаведеного, чинним законодавством України передбачено обов'язкове ведення бухгалтерського та податкового обліку для всіх суб'єктів господарювання.

Як також видно з матеріалів справи, в ході проведення перевірки керівнику ТОВ «Норма ЛТД»податковим органом було надано запит № 5138/10/23-3011 від 05.04.2011 р. про надання первинних документів фінансово-господарської діяльності Товариства за перевіряємий період до перевірки.

Однак, на зазначений запит позивачем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було надано лист № 17/11 від 30.03.2011 р. (вх. № 10269/10 від 06.04.2011 р.), в якому зазначається: «Поновлення документів не відбулося в зв'язку з відсутністю технічних можливостей. Документи знаходяться в процесі поновлення.

Таким чином, як видно з Акта перевірки, станом на останній день перевірки (16.05.2011 р.) ТОВ «Норма ЛТД» до перевірки не надано жодного первинного документа фінансово-господарської діяльності позивача, що також не було надано позивачем на вимогу ухвали суду.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Також, згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, в Акті перевірки контролюючим органом було встановлено, що в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, та ст.3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями Товариством було занижено валові витрати всього в сумі 202 408 200 грн. у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 38 100 529 грн., за півріччя 2009 року в сумі 47 787 090 грн., за три квартали 2009 року в сумі 63 767 015 грн., за 2009 рік в сумі 114 570 837 грн., за І квартал 2010 року в сумі 28 959 065 грн., за півріччя 2010 року в сумі 73 326 952 грн., за три квартали 2010 року в сумі 87 837 363 грн.

Також, згідно п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі також - Закон № 168/97-ВР), для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість. У той же час, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 даного Закону передбачено що, крім вищевикладених обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, також необхідна наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Відповідно до п.7 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 р. № 244, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 18.07.2005 р. за № 770/11050, зі змінами та доповненнями, реєстр є основою для відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість зведених результатів операцій з поставки товарів (послуг), які оподатковуються за ставкою 20 %.

Позивачем в ході проведення перевірки було надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період в електронному та на паперових носіях.

Однак, саме у зв'язку з не наданням позивачем до перевірки первинних документів фінансово-господарської діяльності Товариства, які підтверджують формування податкового кредиту, а саме: податкові накладні та інші розрахункові та господарсько-бухгалтерські документи, які підтверджують товарність операцій (настання правових наслідків) та дають право на формування податкового кредиту (договори з контрагентами, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні доручення щодо сплати відповідних сум за договорами з контрагентами, інші документи), позивачем в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями було завищено податковий кредит всього у сумі 38 882 983 грн., у тому числі за: січень 2009 року на суму 1 675 619 грн., лютий 2009 року на суму 2 794 157 грн., березень 2009 року на суму 2 354 891 грн., квітень 2009 року на суму 852 564 грн., травень 2009 року на суму 841 655 грн., червень 2009 року на суму 507 836 грн., липень 2009 року на суму 938 337 грн., серпень 2009 року на суму 1 179 463 грн., вересень 2009 року на суму 1 216 487 грн., жовтень 2009 року на суму 5 455 600 грн., листопад 2009 року на суму 2 148 066 грн., грудень 2009 року на суму 1 028 440 грн., січень 2010 року на суму 2 152 174 грн., лютий 2010 року на суму 960 183 грн., березень 2010 року на суму 1 706 667 грн., квітень 2010 року на суму 2 723 520 грн., травень 2010 року на суму 548 427 грн., червень 2010 року на суму 5 139 092 грн., липень 2010 року на суму 2 775 272 грн., серпень 2010 року на суму 1 760 025 грн., вересень 2010 року на суму 124 508 грн.

Крім того, як зазначено в Акті перевірки, позивачем під час проведення перевірки було надано:

- касову книгу ТОВ «Норма ЛТД»за 2009-2010 роки, що була роздрукована з бухгалтерської програми та завірена печаткою підприємства;

- картку рахунку № 301 «Каса»ТОВ «Норма ЛТД», що сформована та роздрукована з бухгалтерської програми та завірена печаткою підприємства.

З аналізу вищезазначених документів вбачається, що головний бухгалтер ТОВ «Норма ЛТД»Кравченко О.А. отримував грошові кошти з розрахункового рахунку підприємства (для видачі заробітної плати працівникам, оплати за оренду приміщення та на підзвітні суми).

До перевірки не були надані первинні документи, які підтверджують використання готівки, що прирівнюється з метою оподаткування до надання додаткових благ, наданих роботодавцем.

Таким чином, перевіркою встановлено, що в порушення п.1.2, п.1.3 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», із змінами та доповненнями, позивачем не утриманий податок з доходів працівників підприємства, отриманих платником податку від його працедавця як додаткове благо. Виявлено помилки в обчисленні податку з доходів фізичних осіб:

Помилки Сума податку з доходів фізичних осіб

Випадків По скількох особових рахунках Слід утримати

податку за

даними перевірки Фактично

утримано

податку Перебір Недобір

23 1 25069,49 0,00 0,00 25069,49

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зазначених документів в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за перевіряємий період (2-4 квартал 2007 р., 2008-2010 роки.), а саме: прибуткових та видаткових накладних, книг обліку продаж, банківських виписок, виданих податкових накладних, отриманих податкових накладних, податкової звітності, актів виконаних робіт, касової книги, авансової звітності, договорів та інших фінансових документів за період 2-4 квартал 2007 р., 2008-2010 роки - позивачем до матеріалів справи також надано не було, а отже жодними документами (доказами) не було доведено суду правомірності формування такого податкового кредиту в зазначеному періоді.

Зважаючи на викладене, суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 п. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.1.3 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р., із змінами та доповненнями, відповідно до чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та в позовних вимогах слід відмовити повністю.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказані вище обставини у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутності підстав для задоволення позову

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, ст.ст. 158-163, ст. 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В позві відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 06.09.2011 р.