Постанова № 18705586, 12.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2011 року                                № 2а-8127/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона

до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

про про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності

Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона (УПФ України в Дніпровському районі м. Херсона) звернулось до суду з позовом про стягнення з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Фонд соціального страхування від нещасних випадків) витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності за вересень-жовтень 2009 року в сумі 366,62 грн. та суму щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в розмірі 3,46 грн. (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 10.02.2011 р.).

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року первинного відповідача відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Херсоні замінено на належного – Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Ухвалою цього суду від 11 березня 2011 року справу №2-а-14475/09/2170 на підставі частини першої статті 19, статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень-жовтень 2009 року в сумі 366,62 грн. та щомісячна цільова грошова допомога на прожиття в сумі 3,46 грн. На дуку УПФ України в Дніпровському районі м. Херсона, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний відшкодувати вказані витрати, посилаючись на статті 21, 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та положення "Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", оскільки пенсія виплачена  особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Позивач участь повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що законодавством передбачено відшкодування страхових виплат тільки особам, які отримали трудове каліцтво чи професійне захворювання в Україні, натомість, особи яким здійснено виплату пенсій позивачем отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не страхувались в Україні і за них не сплачувались страхові внески, тому такі витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, які місяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона здійснено виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в розмірі 366,62 грн. та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття – 3,46 грн. за період з 01.09.2009 р. по 31.10.2009 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, які отримали травми на території держав колишнього СРСР.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Херсоні відмовилось приймати до відшкодування суми на підставі особових справ вказаних пенсіонерів у зв’язку із тим, що нещасний випадок або професійне захворювання відбулись не на території України.

Відповідачем наведені обставини не заперечувались.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтями 21 та 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом (стаття 1). Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат (частина четверта статті 26).

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів (абзац перший). Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат (абзац другий).

Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" 22 лютого 2001 року №2272-III (чинного на момент виникнення правовідносин) фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку (абзац перший). Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки (абзац другий).

"Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" (набрала чинності 13.03.1992 р.) встановлено, що: пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (стаття 3). Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (частина друга статті 6).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Аналіз наведених норм правових актів дає підстави дійти висновку, що виплата пенсії по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території колишніх республік СРСР здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків. В разі ж виплати органами Пенсійного фонду України такої пенсії Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний відшкодувати витрати.

За змістом наведених положень чинного законодавства України та "Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" – обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснити виплати відповідним категоріям осіб не залежить від того, чи сплачувались Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхові платежі. В даному випадку, виплати здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених для відповідної категорії осіб.

За таких обставин, є безпідставним посилання відповідача на статтю 2 "Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків", підписаної 9 вересня 1994 року, набрала чинності 6 жовтня 1995 року.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2008 року в справі №08/96, від 20 березня 2007 року в справах №21-897во06 і №21-1087во06.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (Порядок), яким встановлено механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів.

Як уже зазначалось, Фонд соціального страхування від нещасних випадків не підписав акти звірки, відмовившись від відшкодування витрат.

З огляду на викладене, враховуючи відмову відповідача відшкодувати страхові виплати, пов’язані з виплатою пенсії по інвалідності за вересень-жовтень 2009 року в розмірі 366,62 грн. та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в розмірі 3,46 грн., адміністративний позов підлягає задоволенню, а вказані суми стягненню з Фонду соціального захисту інвалідів.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166, ідентифікаційний код 21294862) з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 92/2) витрати, пов’язані з виплатою пенсії по інвалідності за вересень-жовтень 2009 року в сумі 366,62 грн. (триста шістдесят шість грн. 62 коп.) та суму щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в розмірі 3,46 грн. (три грн. 46 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                В.А. Донець